про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/578/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В. перевіривши матеріали позовної заяви Соколової Ганни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 20 березня 2025 року надійшов адміністративний позов Соколової Ганни Юріївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 14 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) у період з 14 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно із застосуванням вимог абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення,1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року включно. 6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року включно із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 польове забезпечення у період з 14.03.2016 року по день звернення з цим позовом;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити польове забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2016 року по день звернення з цим позовом.
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, суд встановив його невідповідність вимогам КАС України та наявність таких недоліків.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо був визначений тримісячний строк звернення до суду.
Водночас, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) було встановлено з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У позовній заяві представником позивача заявлені вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14 березня 2016 року по 31 липня 2024 року.
З урахуванням вищенаведених правових висновків Верховного Суду, позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14 березня 2016 року по 18 липня 2022 року включно, яка за своїм змістом є заробітною платою (грошовим забезпеченням), не обмежені будь-яким строком звернення до суду.
Строк звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року обмежений трьома місяцями з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що оскільки індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
У свою чергу, грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка її отримує.
Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, у тому числі й щодо не проведення індексації грошового забезпечення чи проведення в неналежному розмірі.
Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу І «Загальні положення» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 визначено:
грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення;
до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років;
до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія;
до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 260:
грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців;
грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України);
грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Отже відповідно до приписів Порядку № 260 щодо виплати грошового забезпечення в поточному місяці за минулий, індексація мала бути виплачена позивачу у такі терміни:
за липень 2022 року мала бути виплачена у серпні 2022 року (строк звернення до суду розпочався з 01 вересня 2022 року та закінчився 30 листопада 2022 року);
за серпень 2022 року у вересні 2022 року (строк звернення до суду розпочався з 01 жовтня 2022 року та закінчився 31 грудня 2022 року);
за вересень 2022 року у жовтні 2022 року (строк звернення до суду розпочався з 01 листопада 2022 року та закінчився 31 січня 2023 року);
за жовтень 2022 року у листопаді 2022 року (строк звернення до суду розпочався з 01 грудня 2022 року та закінчився 28 лютого 2023 року);
за листопад 2022 року у грудні 2022 року (строк звернення до суду розпочався з 01 січня 2023 року та закінчився 31 березня 2023 року);
за грудень 2022 року у січні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 лютого 2023 року та закінчився 30 квітня 2023 року);
за січень 2023 року у лютому 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 березня 2023 року та закінчився 31 травня 2023 року);
за лютий 2023 року у березні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 квітня 2023 року та закінчився 30 червня 2023 року);
за березень 2023 року у квітні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 травня 2023 року та закінчився 31 липня 2023 року);
за квітень 2023 року у травні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 червня 2023 року та закінчився 31 серпня 2023 року);
за травень 2023 року у червні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 липня 2023 року та закінчився 30 вересня 2023 року);
за червень 2023 року у липні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 серпня 2023 року та закінчився 31 жовтня 2023 року);
за липень 2023 року у серпні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 вересня 2023 року та закінчився 30 листопада 2023 року);
за серпень 2023 року у вересні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 жовтня 2023 року та закінчився 31 грудня 2023 року);
за вересень 2023 року у жовтні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 листопада 2023 року та закінчився 31 січня 2024 року);
за жовтень 2023 року у листопаді 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 грудня 2023 року та закінчився 29 лютого 2024 року);
за листопад 2023 року у грудні 2023 року (строк звернення до суду розпочався з 01 січня 2024 року та закінчився 31 березня 2024 року);
за грудень 2023 року у січні 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 лютого 2023 року та закінчився 30 квітня 2023 року);
за січень 2024 року у лютому 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 березня 2024 року та закінчився 31 травня 2024 року);
за лютий 2024 року у березні 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 квітня 2024 року та закінчився 30 червня 2024 року);
за березень 2024 року у квітні 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 травня 2024 року та закінчився 31 липня 2024 року);
за квітень 2024 року у травні 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 червня 2024 року та закінчився 31 серпня 2024 року);
за травень 2024 року у червні 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 липня 2024 року та закінчився 30 вересня 2024 року);
за червень 2024 року у липні 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 серпня 2024 року та закінчився 31 жовтня 2024 року);
за липень 2024 року у серпні 2024 року (строк звернення до суду розпочався з 01 вересня 2024 року та закінчився 30 листопада 2024 року).
Оскільки у межах спірних правовідносин перебіг встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду був продовжений на строк дії такого карантину (до 30 червня 2023 року), суд зазначає, що строк звернення позивача до суду з вимогами за період з 19 липня 2022 року по 28 лютого 2023 року був продовжений та закінчився 30 червня 2023 року.
До суду з цим позовом позивач звернувся через свого представника лише 20 березня 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідачів. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже для усунення недоліку позовної заяви позивачу (представнику позивача) слід подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року із зазначенням підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску.
Крім того, статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення положень статті 160 КАС України представником позивача в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність у учасників справи електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) “Електронний суд».
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву залишити без руху.
Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року із зазначенням підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску;
- позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та докази надсилання її копії відповідачу.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу (представнику позивача).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення
СуддяІ.В. Тихонов