Іменем України
25 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/519/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну праву за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.03.2025 № 76826348, -
12 березня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.03.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 76826348 за виконавчим листом № 360/1193/23, виданим Луганським окружним адміністративним судом 20.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Вважає, що відповідачем не перевірено виконання позивачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі № 360/1193/23.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 360/1193/23 Головним управлінням у червні 2024 року поновлено нарахування ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Позивач зазначає, що пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з липня 2024 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 28.03.2023 по 30.06.2024 - 9704,19 грн обліковано в Головному управлінні на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», станом на 01.01.2024.
При вирішенні питання обліку заборгованості, яка утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат за рішеннями суду, органи Пенсійного фонду України керуються, зокрема, Бюджетним кодексом України, Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901), Порядком розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1) (далі - Порядок № 21-2), Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.
Одним із принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах з датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей у підсистемі Реєстр судових рішень інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ РСР).
Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються Головними управліннями Пенсійного фонду України в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості на виплату пенсій за окремим порядком, передбачено 1 млрд грн.
Відтак, виплата заборгованості ОСОБА_1 за підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі 360/1193/23 розпочнеться у 2025 році після затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік.
Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також Постановою № 1279 затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни
З 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Враховуючи умови виплати пенсії, що визначені Постановою № 1279, виділення коштів на фінансування пенсійних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки з 01.04.2021 цей обов'язок покладено на Пенсійний фонд України.
21.01.2025 позивачем отримано постанову відповідача від 20.01.2025 про відкриття виконавчого провадження №76826348 за виконавчим листом № 360/1193/23, виданим 20.06.2024 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
27.01.2025 Головне управління листом №1200-0308-5/2419 повідомило відповідачу про стан виконання рішення суду від 21.12.2023.
03.03.2025 позивачем отримано вимогу відповідача від 28.02.2025 у виконавчому провадженні № 76826348 за виконавчим листом № 360/1193/23, виданим 20.06.2024 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»05.03.2025 Головне управління листом №1200-0308-5/5483 повідомило відповідачу про стан виконання рішення суду від 21.12.2023.
05.03.2025 Головне управління листом №1200-0308-5/5483 повідомило відповідачу про стан виконання рішення суду від 21.12.2023.
11.03.2025 Головним управлінням отримано постанову відповідача від 11.03.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. у виконавчому провадженні №76826348.
Головне управління вжило заходів з метою належного виконання рішення суду, втім затримка у виплаті коштів зумовлена не бездіяльністю Головного управління, а відсутністю належного асигнування, що не належить до компетенції Головного управління.
Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин..
Зважаючи на вищевикладене, Головне управління вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу від 11.03.2025 у ВП № 76826348 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 14.03.2025 відкрито провадження у справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.03.2025 № 76826348; розгляд справи призначено в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено таке.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від № 360/1193/23 виданий 20.06.2024 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
20.01.2025 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76826348. Копії постанови направлено боржнику для виконання.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 360/1193/23 боржником у червні 2024 року поновлено нарахування ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з липня 2024 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 28.03.2023 по 30.06.2024 обліковано в Головному управлінні та буде виплачено на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Таким чином, відповідач вважає, що інформації та копій підтверджуючих документів щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, надано не було.
Відповідач вказує, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищезазначене, 11.03.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн, де також зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання.
Відповідач вважає, що накладаючи штраф постановою від 11.03.2025 на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі № 360/1193/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у здійсненні ОСОБА_1 виплати з 28 березня 2023 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, установленої постановою абінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення від 21.12.2023 у справі № 360/1193/23 набрало законної сили 03.06.2024.
20.01.2025 стягувачу видано виконавчий лист №360/1193/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
20.01.2025 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Віхлініним Дмитром Володимировичем відкрито виконавче провадження № 76826348 з виконання виконавчого листа № 360/1193/23, виданого 20.06.2024 Луганським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Постанова від 20.01.2025 ВП №76826348 про відкриття провадження у справі направлена стягувачу та боржнику.
27.01.2025 за вих.№ 1200-0308-5/2419 боржником направлено державному виконавцю лист, в якому зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 360/1193/23 Головним управлінням у червні 2024 року поновлено нарахування ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з липня 2024 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 28.03.2023 по 30.06.2024 - 9704,19 гривень обліковано в Головному управлінні на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №01165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», станом на 01.01.2024.
До листа боржником додано протокол перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 на підставі судового рішення та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 101203009218 за дорученням № Д 101203009218/62.
28.02.2025 за № 608 державним виконавцем направлено боржнику вимогу про надання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо повного та фактичного виконання вищевказаного рішення суду.
05.03.2025 позивач листом №1200-0308-5/5483 повідомив відповідачу, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 360/1193/23 Головним управлінням у червні 2024 року поновлено нарахування ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з липня 2024 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 28.03.2023 по 30.06.2024 - 9704,19 гривень обліковано в Головному управлінні.
11.03.2024 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Віхлініним Д.В. винесено постанову ВП № 76826348 про накладення на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі 360/1193/23 позивачем у червні 2024 року поновлено нарахування ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з липня 2024 року.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року в справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року в справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року в справі № 420/70/19.
Щодо поважності причин невиконання та повідомлення боржником про їх наявність стягувачу, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджується, що судове рішення від 21.12.2023 у справі №360/1193/23 внесено до ІКІС ПФУ РСР.
27.01.2025 за вих.№ 1200-0308-5/2419 боржником направлено виконавцю лист, в якому зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 360/1193/23 Головним управлінням у червні 2024 року поновлено нарахування ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з липня 2024 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 28.03.2023 по 30.06.2024 - 9704,19 гривень обліковано в Головному управлінні на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №01165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», станом на 01.01.2024.
До листа боржником додано протокол перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 на підставі судового рішення та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 101203009218 за дорученням № Д 101203009218/62.
28.02.2025 за № 608 виконавцем направлено боржнику вимогу виконавця про надання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо повного та фактичного виконання вищевказаного рішення суду; у разі виконання рішення надати до відділу копії підтверджуючих документів; у разі невиконання надати документи, які підтверджують хід виконання.
05.03.2025 Головне управління листом №1200-0308-5/5483 повідомило відповідачу, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 360/1193/23 Головним управлінням у червні 2024 року поновлено нарахування ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з липня 2024 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 28.03.2023 по 30.06.2024 - 9704,19 гривень обліковано в Головному управлінні.
Тобто, станом на 11.03.2025 (строк виконання вимоги державного виконавця) фактично судове рішення виконано не було, але позивачем вживалися заходи з метою його виконання, про що було вчасно повідомлено відповідача.
Таким чином, боржником вживаються заходи з метою виконання судового рішення, і станом на дату винесення постанови про накладення штрафу державний виконавець був повідомлений про підстави такого невиконання.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року в справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на вищевикладене, відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
За встановлених судом обставин та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 11.03.2025 №76826348 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, структурним підрозділом якого є відповідач.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Захисників України, буд. 2, м. Канів, Черкаської області, 19000, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.03.2025 № 76826348 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.03.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №76826348 за виконавчим листом № 360/1193/23, виданим Луганським окружним адміністративним судом 20.06.2024.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Захарова