25 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/721/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №222650009318 від 16.12.2024 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": період навчання у Професійно-технічному училищі №93 м. Донецька з 01.02.1999 по 11.05.1999 за кваліфікацією електрослюсар підземний; період роботи з 12.05.1999 по 29.07.1999 та з 28.09.1999 по 22.05.2001 на ДВАТ шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 28.05.2001 по 31.10.2014 в оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника; час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 12.09.2022 по 10.12.2024 (день подачі заяви на призначення пенсії); період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в с. Вільхуватка Куп'янського району Харківської області з 08.10.2022 по 15.12.2022, з 25.12.2022 по 31.12.2022, у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці);
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 10.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.12.2024 звернувся до ПФУ із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
16.12.2024 відповідачем, за результатами розгляду заяви від 10.12.2024 та доданих до неї документів, було винесено рішення №222650009318, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідно стажу підземної роботи.
Однак, позивач не згоден з розрахунком його пільгового стажу як шахтаря, проведеним відповідачем.
Зокрема, щодо зарахування в пільговий стаж роботи періоду навчання, позивач зазначає, що згідно з записами у трудовій книжці та свідоцтвом про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій №145 від 02.08.1999, він навчався в Професійно-технічному училищі №93 м. Донецьк з 01.02.1999 по 02.08.1999 та йому присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний. Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 після навчання в професійно-технічному училищі і отримання свідоцтва був прийнятий на шахту "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України за набутою професією електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті. Крім того, під час навчання працював учнем електрослюсаря підземного з 12.05.1999 по 29.07.1999 на шахті "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України. Отже, на думку позивача, період навчання в Професійно-технічному училищі № 93 м. Донецьк з 01.02.1999 по 11.05.1999 за кваліфікацією електрослюсар підземний має бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Щодо зарахування періоду роботи з повним робочим днем в шахті з 12.05.1999 по 29.07.1999, з 28.09.1999 по 22.05.2001, з 28.05.2001 по 31.10.2014 позивач зазначив, що посади, на яких він працював в шахті з повним робочим днем під землею відносяться до посад, які дають право призначення пенсії шахтаря відповідно до вимог частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, про що також свідчить довідка десятого воєнізованого гірничорятувального загону від 29.11.2024 № 01/286. Крім того, за даними довідки ОК-5 за спірні періоди роботи з 12.05.1999 по 29.07.1999, з 28.09.1999 по 22.05.2001 на шахті "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України та з 12.09.2001 по 31.10.2014 на посаді респіраторника у гірничо рятувальному загоні з повним робочим днем в шахті, страхувальником було сплачено страхові внески та зазначено спірний період роботи як спецстаж - ЗП3014А1 (робота з повним робочим днем під землею). Отже, спірний період роботи з повним робочим днем під землею підлягають зарахуванню в пільговий стаж підземної роботи.
Щодо зарахування в пільговий стаж підземної роботи періоду військової служби під час мобілізації в особливий період з 12.09.2022 по 10.12.2024 (день подачі заяви на призначення пенсії), позивач зазначив, що з 01.11.2014 по теперішній час працює на посаді распіраторника, виконує аварійно-рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах, про що свідчить трудова книжка та довідка від 29.11.2024 № 01/286. Згідно з вказаною довідкою та військовим квитком № НОМЕР_2 він з 12.09.2022 увільнений від роботи на час мобілізації на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69/2022 "Про загальну мобілізацію» до закінчення воєнного стану в Україні або до фактичної демобілізації для безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України при обороні Харківської області, Донецької області", про що також свідчить довідка командира військової частини НОМЕР_3 від 14.09.2022 № 84/274 та не заперечується відповідачем. Отже, період проходження військової служби за мобілізацією в особливий період з 12.09.2022 по 10.12.2024 (день подачі заяви на призначення пенсії) також зараховується до страхового стажу, стажу роботи, та стажу роботи за спеціальністю. В період мобілізації він працював на посаді респіраторника та виконував аварійно-рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах, що дає йому право на зарахування спірного стажу проходження військової служби в особливий період за мобілізацією до пільгового стажу роботи шахтаря.
Щодо зарахування у кратному розмірі як один місяць за три місяці періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 08.10.2022 по 15.12.2022 та з 25.12.2022 по 31.12.2022, то як зазначив позивач, згідно з військовим квитком та довідкою від 29.11.2024 № 01/286 на теперішній час він перебуває на військовій службі, що не заперечується відповідачем. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 10.06.2023 №862 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, він у період з 08.10.2022 по 15.12.2022, з 25.12.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в с. Вільхуватка Куп'янського району Харківської області. Таким чином, не зарахування відповідачем до його пільгового стажу у кратному обчисленні із розрахунку один місяць за три місяці служби періодів проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, протягом яких він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в с. Вільхуватка Куп'янського району Харківської області, є протиправними.
Таким чином, як підсумував позивач, при зарахуванні відповідачем до пільгового стажу підземної роботи періоду навчання, періодів роботи з повним робочим днем в шахті та періоду військової служби під час мобілізації в особливий період та період безпосередньої участі у кратності, у нього буде більше 25 років стажу роботи на підземних роботах, що дає йому право на призначення пенсії відповідно вимог до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV.
З цих підстав позивач просить позов задовольнити.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивач 10.12.2024 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
16.12.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №222650009318 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю стажу роботи за спеціальністю, яка дає право на призначення даного виду пенсії.
Відповідно до наданих документів заявник не працював на посадах, робота на яких давала б право на призначення пенсії за вислугу років.
Страховий стаж становить 32 роки 07 місяців 27 днів, у тому числі стаж на підземних роботах (роботи підземні, професії за постановою № 202 (25)) - 09 років 05 місяців 04 дні.
До стажу підземної роботи не зараховано періоди перебування у відпустці без оплати (з 16.07.2019 по 19.07.2019, з 25.09.2019 по 30.09.2019) та призупинення дії трудового договору (з 25.04.2022 по 11.09.2022), згідно довідки від 29.11.2024 № 01/286.
До стажу підземної роботи не зараховано періоди з 12.05.1999 по 29.07.1999, з 28.09.1999 по 22.05.2001 на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України на посаді електрослюсаря, а також періоди з 28.05.2001 по 31.10.2014 в оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіратоника, оскільки відсутня уточнююча довідка, визначена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток 5). Як зазначив відповідач, врахувати вказані вище періоди до пільгового стажу на підставі відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру застрахованих осіб загальнообов'язкового державного соціального страхування (ОК-5) (підприємства ДВАТ шахта "Південнодонбаська №3" та Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін м. Донецьк знаходяться на тимчасово окупованій території), неможливо, оскільки код підстави для обліку спецстажу (ЗПЗ013А1) не відповідає посадам на яких працював позивач відповідно до записів у трудовій книжці.
До стажу підземної роботи не було зараховано період навчання у Професійно-технічному училищі №93 м. Донецька з 01.02.1999 по 02.08.1999, згідно свідоцтва (від 02.08.1999 №145), оскільки до пільгового стажу навчання зараховується за умови, якщо впродовж трьох місяців після закінчення особа працевлаштувалась за набутою (пільговою) професією.
Водночас, до пільгового стажу було враховано періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно довідки (від 10.06.2023 №862), виданої військовою частиною НОМЕР_3 , з 08.10.2022 по 15.12.2022 та з 25.12.2022 по 31.12.2022 (01 рік 11 місяців 20 днів). При цьому, як вказав відповідач, обчислення даного періоду в кратності (1:3) не передбачене чинним законодавством.
Таким чином, відповідач діяв в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що ним вчинено будь-які протиправні дії відносно позивача. У спірних правовідносинах відповідач діяв за принципом належного урядування, а саме: послідовно, своєчасно, прозоро і виходячи з наданих йому законом повноважень.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
06.02.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
З долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що 10.12.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 63).
Вищевказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто відповідачем, який рішенням від 16.12.2024 №222650009318 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю стажу роботи, який дає право на призначення даного виду пенсії.
При цьому, як вбачається із змісту рішення, страховий стаж становить 32 роки 07 місяців 27 днів, у тому числі стаж на підземних роботах (професії за постановою №202 (25)) - 09 років 05 місяців 04 дні (а.с. 78зв.-79).
Як зазначив відповідач, стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці обчислено згідно пільгової довідки виданої Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном м. Мирнограда (від 29.11.2024 № 01/286): з 01.11.2014 по 15.07.2019 (4 роки 8 місяців 15 днів); з 20.07.2019 по 24.09.2019 (2 місяці 5 днів); з 01.10.2019 по 24.04.2022 (2 роки 6 місяців 24 дні). До пільгового стажу також враховано періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно довідки (від 10.06.2023 № 862), виданої військовою частиною НОМЕР_3 , з 08.10.2022 по 15.12.2022 та з 25.12.2022 по 31.12.2022 (01 рік 11 місяців 20 днів).
Водночас, до стажу підземної роботи не зараховано:
- період навчання у Професійно-технічному училищі № 93 м.Донецька з 01.02.1999 по 02.08.1999, згідно свідоцтва (від 02.08.1999 № 145);
- періоди роботи з 12.05.1999 по 29.07.1999, з 28.09.1999 по 22.05.2001 на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України на посаді електрослюсаря;
- періоди роботи з 28.05.2001 по 31.10.2014 в оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника;
- періоди перебування у відпустці без оплати (з 16.07.2019 по 19.07.2019, з 25.09.2019 по 30.09.2019) та призупинення дії трудового договору (з 25.04.2022 по 11.09.2022), згідно довідки від 29.11.2024 № 01/286;
Не погоджуючись з рішенням від 16.12.2024 № 222650009318, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Дане право деталізоване у Законах України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон №1788-XII) та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина третя статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно частини п'ятої статті 114 Закону №1058-ІV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 31.03.1994 №202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Список №202).
Пунктом 1 Списку №202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Також, відповідно до вимог частини першої статті 14 Закону №1788-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Відповідно до частини шостої статті 56 Закону № 1788-XII визначено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV (частиною першою статті 14 Закону №1788-XII) пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, в металургії та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку №202, або 20 років - для працівників провідних професій на цих роботах.
Як убачається із змісту оскаржуваного рішення, страховий стаж позивача становить 32 роки 07 місяців 27 днів, у тому числі стаж на підземних роботах (роботи підземні, професії за постановою №202 (25)) - 09 років 05 місяців 04 дні. Водночас, до стажу підземної роботи не було зараховано: період навчання у професійно-технічному училищі; період роботи на посаді електрослюсаря; період роботи на посаді респіраторника; періоди перебування у відпустці без оплати та призупинення дії трудового договору (стосовно останніх спір відсутній).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Стаття 62 Закону № 1788-ХІІ передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 також визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі№446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17.
Щодо зарахування періоду роботи з повним робочим днем в шахті.
З долученої до матеріалів справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.1999 (а.с.14-18) убачається, що у ній містяться записи, зокрема, про те, що позивач:
- у період з 12.05.1999 по 29.07.1999 працював на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем;
- у період з 28.09.1999 по 22.05.2001 працював на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська № 3" Міністерства вугільної промисловості України на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті;
- у період з 28.05.2001 по 31.10.2014 працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника.
Відповідач не ставить під сумнів достовірність записів, внесених до трудової книжки, а тому посилання на відсутність уточнюючої довідки суд до уваги не приймає.
Отже, трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення періоду з 12.05.1999 по 29.07.1999, з 28.09.1999 по 22.05.2001, з 28.05.2001 по 31.10.2014 в якості пільгового стажу з повним робочим днем на підземних і відкритих гірничих роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.
Щодо зарахування в пільговий стаж роботи періоду навчання.
Частина перша статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" визначає, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій №145 від 02.08.1999, позивач з 01.02.1999 по 02.08.1999 навчався в Професійно-технічному училищі №93 м. Донецьк та йому присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний 3 розряду (а.с. 21).
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.1999 під час навчання в училищі позивач з 12.05.1999 по 29.07.1999 працював учнем електрослюсаря підземного на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України з повним робочим днем в шахті.
Після закінчення навчання в училищі, протягом трьох місяців, а саме 28.09.1999 позивач був працевлаштований на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
Відтак, враховуючи приписи статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано період навчання позивача до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.
Щодо зарахування в пільговий стаж підземної роботи періоду військової служби під час мобілізації в особливий період (в тому числі у кратному розмірі).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону №2232-XII передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Абзацом 2 частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону № 1788-XII також передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).
За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення №530, участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
З огляду на положення вказаних норм права, суд дійшов висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, період безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до його страхового стажу з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Подібні правовідносини (щодо зарахування періоду проходження служби на пільгових умовах) та норми права, які їх регулюють, вже були предметом розгляду у Верховному Суді (постанова від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а та від 18.01.2023 у справі № 1.380.2019.003739).
При цьому, суд наголошує, що зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії призначається та за яким законом вона призначається. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Цього ж дня Президент України видав Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким оголошено проведення загальної мобілізації.
Загальновідомим є той факт, що воєнний стан неодноразово продовжувався і діє донині.
Судом встановлено, що з 01.11.2014 (наказ №155/к від 31.10.2014) по теперішній час позивач перебуває у трудових відносинах з Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці (а.с.17) та довідка від 29.11.2024 № 01/286 (а.с.28).
Відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 та довідки військової частини НОМЕР_3 від 14.09.2022 №84/274 позивач з 12.09.2022 по теперішній час проходить військову службу за призовом під час мобілізації (а.с. 22-24, 26).
При цьому, згідно довідки військової частини НОМЕР_3 від 10.06.2023 №862 у період з 08.10.2022 по 15.12.2022, з 25.12.2022 по 31.12.2022 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в с. Вільхуватка Куп'янського району Харківської області (а.с.27).
Згідно посвідчення серії НОМЕР_5 від 12.08.2023 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 25).
Отже, суд дійшов висновку, що загальний період військової служби під час мобілізації з 12.09.2022 по 10.12.2024 (день подання заяви про призначення пенсії) підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, при цьому з 08.10.2022 по 15.12.2022, з 25.12.2022 по 31.12.2022 (період безпосередньої участі позивача у бойових діях у воєнний час) у кратному обчисленні, тобто з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішення відповідача від 16.12.2024 № 222650009318, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині задовольнити.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Статтею 58 Закону №1058-IV чітко визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Отже, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
Згідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", якою було передбачено застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2021.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Як встановлено судом, заяву позивача від 10.12.2024 про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянуто відповідачем з прийняттям рішення №222650009318.
Таке рішення, в свою чергу, за результатами судового розгляду визнано протиправним та скасовано.
Відтак, з метою всебічного захисту прав позивача суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 10.12.2024 зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання у Професійно-технічному училищі №93 м. Донецька з 01.02.1999 по 11.05.1999 за кваліфікацією електрослюсар підземний; період роботи з 12.05.1999 по 29.07.1999 на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України на посаді учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем; період роботи з 28.09.1999 по 22.05.2001 на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська №3" Міністерства вугільної промисловості України на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; період роботи з 28.05.2001 по 31.10.2014 в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді распіраторника; час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 12.09.2022 по 10.12.2024 (день подачі заяви на призначення пенсії); період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в с. Вільхуватка Куп'янського району Харківської області з 08.10.2022 по 15.12.2022, з 25.12.2022 по 31.12.2022, у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач приймаючи оспорюване рішення№222650009318 від 16.12.2024, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави розподілу судових витрат у справі відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 222650009318 від 16.12.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 10.12.2024, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": період навчання у Професійно-технічному училищі № 93 м. Донецька з 01.02.1999 по 11.05.1999 за кваліфікацією електрослюсар підземний; періоди роботи: з 12.05.1999 по 29.07.1999 на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська № 3" Міністерства вугільної промисловості України на посаді учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем; з 28.09.1999 по 22.05.2001 на ДВАТ Шахта "Південнодонбаська № 3" Міністерства вугільної промисловості України на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 28.05.2001 по 31.10.2014 в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк на посаді респіраторника; час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 12.09.2022 по 10.12.2024 (день подачі заяви на призначення пенсії); період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в с. Вільхуватка Куп'янського району Харківської області з 08.10.2022 по 15.12.2022, з 25.12.2022 по 31.12.2022, у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 березня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009, код ЄДРПОУ: 20680232).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК