про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/20885/21
провадження № 2-іс/340/374/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011)
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 15.03.2021 р. №Ф-12860-13 про сплату боргу (недоїмки) якою визначено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 , за платежем "погашення заборгованості з ЄСВ" у розмірі 9527,46 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 судом прийнято справу №640/20885/21 до провадження.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Суддею встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права 26.07.2021 р., тобто в період дії Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням останніх змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції. Однак Кодекс адміністративного судочинства України і в подальшому зазнавав змін.
Суд звертає увагу на те, що стосовно судового процесу та його учасників застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі процесуальні відносини. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 червня 2018 року у справі №826/12868/17 та від 18 вересня 2019 року у справі №826/12479/14.
З огляду на зміну процесуального закону, позовна заява не відповідає ст. 160, 161 КАС України.
Однак, суд бере до уваги той факт, що з моменту подачі позову минуло більше трьох років, а тому суддя перш за все вважає за необхідне з'ясувати у позивача його актуальність.
З цією метою пропонується позивачеві подати заяву в підтримку позовних вимог або заяву про відмову від позовних вимог (залишення позову без розгляду).
У випадку подання заяви про підтримання позовних вимог суддя вказує на необхідність виправлення наступних недоліків.
За приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у позивача та у відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно з ч.1 ст.259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Частиною 2 статті 260 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на приписи ч.7 ст.260 КАС України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1 - 9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
При цьому п.7 ч.3 ст.257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, для категорій спорів, які не визначені у ч.4 ст.12 КАС України та у п.п.1-9 ст.12 КАС України позивачам при подачі позову необхідно висловлювати свою позицію щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження шляхом подання відповідного клопотання або ж зазначати про відсутність волевиявлення на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, цю позовну заяву від імені ОСОБА_1 було подано до суду та підписано представником Журавльовим О.С. на підставі договору №07/16-01 про надання правничої допомоги від 14.04.2021 р., який дійсний до 16 грудня 2023 року включно.
Частинами 1, 3 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Частиною 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Оскільки строк договору про надання правничої допомоги сплинув 16 грудня 2023 року, суд дійшов висновку, що станом на день прийняття даної справи до провадження, у Журавльова О.С. відсутні повноваження на представництво інтересів позивача у цій справі, а тому позивачу необхідно надати до суду докази наявності повноважень в особи, що підписала позовну заяву станом на дату прийняття справи до свого провадження Кіровоградським окружним адміністративним судом.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Позивачу надати п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання заяви в підтримку позовних вимог або заяви про відмову від позовних вимог (залишення позову без розгляду).
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви у випадку підтримання позовних вимог шляхом надання до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження або ж відомостей щодо відсутності волевиявлення на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, уточненої позовної заяви в частині зазначення відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у позивача та у відповідача, документальних доказів наявності повноважень в особи, що підписала позовну заяву станом на дату прийняття справи до свого провадження Кіровоградським окружним адміністративним судом або у іншої особи станом на цей же період, яка є повноважним представником позивача.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА