про залишення заяви без руху
25 березня 2025 року м. Київ № 320/14084/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання вчинити певні дії,
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України 25.03.2025 о 14:20 год. звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою, поданою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
Постановити рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙЛУМ АКТИВ» (код ЄДРПОУ: 45309171) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 3 946 313,53 гривень що знаходяться в АТ «ПУМБ», на рахунках:
1) НОМЕР_1 - валюта: 980-українська гривня;
2) НОМЕР_1 - валюта: 978-євро;
3) НОМЕР_1 - валюта: 840-долар США.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява передана судді Шевченко А.В. 25.03.2025 о 14:42 год.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі, суд зважив на таке.
Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів та зборів стосовно справ, які віднесені до категорії термінових.
Відповідно до приписів частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на приписи частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;
2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов'язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з наявністю спору про право.
Разом з тим, з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувають справи № 320/48772/24 (суддя Василенко Г.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙЛУМ АКТИВ» щодо оскарження повідомлень-рішень від 26.04.2024 №0343560707; від 26.04.2024 №0343570704; від 30.04.2024 №34962/0902; від 30.04.2024 №34960/0902; від 30.04.2024 №34964/0902; від 30.04.2024 №34925/0902; від 30.04.2024 №34951/0902; від 30.04.2024 №34958/0902, а також справа № 320/54702/24 (суддя Перепелиця А.М.) про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙЛУМ АКТИВ» на суму 3 946 313,53 грн.
При цьому, представник заявника, надаючи до суду таблиці та довідки з інтегрованої картки платника податку не зазначає та не підтверджує жодними доказами формування такого боргу, зокрема чи є він узгодженим.
Суд звертає увагу сторін, що у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі №808/2623/17 (касаційне провадження №К/9901/31039/18) колегія суддів зазначила, що наявність спору про право суд може виявити як до, та і після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу.
Відтак, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-який спір про суми чи складові податкового боргу є беззаперечною підставою для відмови у відкритті провадження у справі у даній категорії адміністративних справ, задля виключення факту існування спору про право, суд вважає за необхідне з'ясувати факт узгодження податкового боргу саме на етапі до відкриття провадження у справі.
Крім того, як вбачається зі змісту заяви, представник контролюючого органу зазначає, що на виконання приписів статті 93 ПК України та Розділу ІІ Наказу № 259 11.03.2025 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою: 01014, м. Київ, пров. Бастіонний, буд.9, оф. 11, за результатом вказаного виїзду складено акт відсутності за місцезнаходженням від 24.03.2025.
Відтак, ураховуючи, передбачений статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України 24 годинний строк з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду на подачу заяви контролюючим органом, а також положення частини п'ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої строк подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених зокрема статтею 283, не може бути поновлено, суд пропонує заявнику подати пояснення щодо дат виїзду (зокрема 11.03.2025) контролюючим органом до платника податку за податковою адресою.
Окрім цього, суд зазначає, що частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674 - VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами частин першої- другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3674-VI ).
Постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку; обов'язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення.
Відповідно до пункту 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Пунктом 41 Інструкції передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже, платіжна інструкція на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги) мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
На підтвердження сплати судового збору податковим органом надано платіжну інструкцію № 3452 від 28.10.2024.
Проте, в платіжній інструкції, доданій заявником не вказано належним чином за зупинення видаткових операцій на рахунках якого саме платника податків сплачено судовий збір. Окрім цього, за вказаною платіжною інструкцією судовий збір був сплачений ще 28 жовтня 2024 року, тобто за більше ніж за 5 місяці до виникнення підстав, які зумовили звернення заявника у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, платіжна інструкція № 3452 від 28 жовтня 2024 року не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що на обчислення строків, встановлених статтею 283, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами, що обумовлюється особливостями розгляду даної категорії справ. Так само днями і годинами обмежено спеціальні процесуальні строки на апеляційне оскарження і розгляд справи апеляційним судом.
Навіть лише з текстуального аналізу окремо частини 5 цієї статті вбачаються підстави до висновку про усвідомлене виокремлення законодавцем іншого, відмінного від загального позовного, виду провадження, зі скороченими строками. Як прямо слідує з буквального прочитання цієї норми один і той самий предмет спору може бути ініційований перед судом одним і тим самим органом у двох різних провадженнях.
При цьому, на думку суду, факт сплати судового збору задовго до виникнення обставин, які зумовили звернення заявника до суду, нівелюють встановлений законодавцем обмежений строк звернення та розгляду справи, встановлений статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положеннями частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Відтак, вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду :
- доказів підтвердження узгодженості сум податкового боргу;
- пояснень щодо дат виїзду (зокрема 11.03.2025) контролюючим органом до платника податку за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙЛУМ АКТИВ»;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3028 грн за подання заяви про зупинення видаткових операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙЛУМ АКТИВ»;
Керуючись статтями 161, 169, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без руху.
Встановити заявнику строк до 12 год. 00 хв. 26 березня 2025 року для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити заявникові, що якщо недоліки заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, заява буде повернута відповідно до частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.