25 березня 2025 року №320/13489/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштово зв'язку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Казенного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштово зв'язку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
До суду 24.03.2025 від ОСОБА_1 надійшли 3 (три) аналогічні за змістом заяви про відвід судді Щавінського В.Р., які поданні через: електрону пошту, систему «Електронний суд» та особисто, через Відділ документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду.
Вказані заяви, мотивовані тим, що суддею Щавінським В.Р. здійснювався розгляд справи №760/16790/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Так, вищезазначена справа була розглянута та у ній було прийняте відповідне рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено
На думку ОСОБА_1 , викладені обставини викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а відтак просить задовольнити його заяву про відвід.
Розглянувши вказану заяву про відвід судді Щавінського В.Р., суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною 1 статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3-4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Щавінського В.Р., вбачається, що відповідач виявив незгоду з процесуальним рішенням та діями суду, саме щодо розгляду адміністративної справи №760/16790/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 КАС України.
Жодних інших доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Щавінського В.Р. позивачем суду не надано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Крім того, суд вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 на те, що суддя Щавінський В.Р. здійснював розгляд справи №760/16790/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та зазначає таке.
Дійсно, Київським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Щавінського В.Р. розглядалась вищевказана адміністративна справа та судом було прийняте рішення від 26.06.2023, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
За результатом апеляційного оскарження вищевказане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №760/16790/22 є законним та обґрунтованим.
З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у розгляді та вирішенні даної адміністративної справи, оскільки зводяться до незгоди з рішенням та діями судді при розгляді іншої справи, де ОСОБА_1 був також позивачем, а тому така заява про відвід є необґрунтованою.
Враховуючи приписи частини 4 статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 КАС України, суд
1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у справі №320/13489/25.
2. Матеріали адміністративної справи №320/13489/25 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Щавінський В.Р.