ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" березня 2025 р. справа № 300/942/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Запоточної В.В.,
представника позивача - Семківа М.Н.,
представник відповідача - Раковецького М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання дій протиправними, -
Виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду.
Семків Микола Несторович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд: визнано протиправною дії відповідача щодо подвійного стягнення виконавчого збору за виконання одного немайнового рішення Івано-Франківського міського суду у цивільній справі №344/16992/19 від 18.05.2021 за виконавчими провадженнями ВП 76905653 від 23.01.2025 та ВП 76905342 від 23.01.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 18.05.2021 у справі № 344/16992/19 видано два окремі виконавчі листи від 30.04.2024, з метою примусового виконання яких відкрито два окремі виконавчі провадження № 76905653 від 23.01.2025 та № 76905342 від 23.01.2025. Так, під час відкриття кожного з виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342, головний державний виконавець Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в постановах від 23.01.2025 про відкриття виконавчого провадження зазначив про стягнення з боржника виконавчого збору 16000,00 грн. Представник позивача вважає протиправними дії відповідача щодо подвійного стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в загальній сумі 32000,00 грн. за виконання одного немайнового рішення Івано-Франківського міського суду у цивільній справі №344/16992/19 від 18.05.2021 за виконавчими провадженнями № 76905653 та № 76905342.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
21.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 20.02.2025 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 25.02.2025 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 11.03.2025 о 10:00 год.
10.03.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.03.2025 № 42688 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що на виконанні у відповідача перебувало два виконавчі провадження № 76905653 та № 76905342, відкриті 23.01.2025 на підставі двох виконавчих листів Івано-Франківського міського суду від 30.04.2024. Вважає, що стягнення виконавчого збору в межах виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 не можна вважати подвійним, оскільки стягнення виконавчого збору відбувається в межах кожного виконавчого провадження окремо. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 37-39).
До відзиву від 05.03.2025 на позовну заяву представник відповідача долучив копії матеріалів виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 (а.с. 40-60).
10.03.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2025 № 43013 про відкладення розгляду справи (а.с. 36).
11.03.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача від 11.03.2025 про відкладення розгляду справи (а.с. 62-63).
Судове засідання 11.03.2025 відкладено на 18.03.2025.
Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2025 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2025 заперечив щодо позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2021 в справі № 344/16992/19 задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 : зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329, відновити тверду межу земельної ділянки площею 0.0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 згідно координат поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 (на межі земельних ділянок кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 та кадастровий номер 2610100000:03:004:0077), що відображені в листі відділу у м. Івано-Франківськ) головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.31-238/106-19 від 13 травня 2019 року, знести самочинно збудовану на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 нежитлову будівлю (господарську споруду) та відновити земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 до стану, що існував до її самочинної забудови ОСОБА_1 ; зобов'язано ОСОБА_1 полагодити пошкоджений нею сарай, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення шиферного перекриття (даху), відновити опорні балки, що тримають шифер, відновити стічну ринву; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3073,60 гривень судових витрат. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 4-8).
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2021 в справі № 344/16992/19 набрало законної сили 12.10.2023.
30.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області в справі № 344/16992/19 видано два виконавчі листи:
- про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329, відновити тверду межу земельної ділянки площею 0.0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 згідно координат поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 (на межі земельних ділянок кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 та кадастровий номер 2610100000:03:004:0077), що відображені в листі відділу у м. Івано-Франківськ) головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.31-238/106-19 від 13 травня 2019 року, знести самочинно збудовану на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 нежитлову будівлю (господарську споруду) та відновити земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 до стану, що існував до її самочинної забудови ОСОБА_1 (а.с. 59);
- про зобов'язання ОСОБА_1 полагодити пошкоджений нею сарай, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення шиферного перекриття (даху), відновити опорні балки, що тримають шифер, відновити стічну ринву; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3073,60 гривень судових витрат (а.с. 52).
10.01.2025 представник стягувача звернувся до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про звернення до примусового виконання виконавчого листа № 344/16992/19 від 30.04.3034 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329, відновити тверду межу земельної ділянки площею 0.0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 згідно координат поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 (на межі земельних ділянок кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 та кадастровий номер 2610100000:03:004:0077), що відображені в листі відділу у м. Івано-Франківськ) головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.31-238/106-19 від 13 травня 2019 року, знести самочинно збудовану на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 нежитлову будівлю (господарську споруду) та відновити земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 до стану, що існував до її самочинної забудови ОСОБА_1 (а.с. 60).
23.01.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76905653 з виконання виконавчого листа № 344/16992/19 від 30.04.2024 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329, відновити тверду межу земельної ділянки площею 0.0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 згідно координат поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 (на межі земельних ділянок кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 та кадастровий номер 2610100000:03:004:0077), що відображені в листі відділу у м. Івано-Франківськ) головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.31-238/106-19 від 13 травня 2019 року, знести самочинно збудовану на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 нежитлову будівлю (господарську споруду) та відновити земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 до стану, що існував до її самочинної забудови ОСОБА_1 (а.с. 58).
Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно з пунктом 3 постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16000,00 грн.
19.02.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання виконавчого документа прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 56).
03.03.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання виконавчого документа прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. (а.с. 54).
10.01.2025 представник стягувача звернувся до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про звернення до примусового виконання виконавчого листа № 344/16992/19 від 30.04.3034 про зобов'язання ОСОБА_1 полагодити пошкоджений нею сарай, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення шиферного перекриття (даху), відновити опорні балки, що тримають шифер, відновити стічну ринву; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3073,60 гривень судових витрат (а.с. 53).
23.01.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76905342 з виконання виконавчого листа № 344/16992/19 від 30.04.2024 про зобов'язання ОСОБА_1 полагодити пошкоджений нею сарай, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення шиферного перекриття (даху), відновити опорні балки, що тримають шифер, відновити стічну ринву; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3073,60 гривень судових витрат (а.с. 50).
Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно з пунктом 3 постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16000,00 грн.
19.02.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання виконавчого документа прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 45).
03.03.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання виконавчого документа прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. (а.с. 54).
Листами від 23.01.2025 № 1367 та № 3699 направлено ОСОБА_1 постанови від 23.01.2025 про відкриття виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342, які отримані позивачем 01.02.2025 (а.с. 9-14).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо подвійного стягнення виконавчого збору за виконання одного немайнового рішення Івано-Франківського міського суду у цивільній справі №344/16992/19 від 18.05.2021 за виконавчими провадженнями ВП 76905653 від 23.01.2025 та ВП 76905342 від 23.01.2025, представник позивача звернувся з цим позовом до суду.
Оцінка аргументів сторін. Норми права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України “Про виконавче провадження».
Так, згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1 та 5 частини першої статті 3 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України “Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України “Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною п'ятою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Таким чином, частиною п'ятою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено обов'язок виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження».
Так, згідно з частиною першою статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження»).
Як встановлено судом, 23.01.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76905653 з виконання виконавчого листа № 344/16992/19 від 30.04.2024 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329, відновити тверду межу земельної ділянки площею 0.0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 згідно координат поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 (на межі земельних ділянок кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 та кадастровий номер 2610100000:03:004:0077), що відображені в листі відділу у м. Івано-Франківськ) головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.31-238/106-19 від 13 травня 2019 року, знести самочинно збудовану на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 нежитлову будівлю (господарську споруду) та відновити земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 до стану, що існував до її самочинної забудови ОСОБА_1 (а.с. 58).
23.01.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76905342 з виконання виконавчого листа № 344/16992/19 від 30.04.2024 про зобов'язання ОСОБА_1 полагодити пошкоджений нею сарай, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення шиферного перекриття (даху), відновити опорні балки, що тримають шифер, відновити стічну ринву; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3073,60 гривень судових витрат (а.с. 50).
Суд звертає увагу на те, що виконавчі листи № 344/16992/19 від 30.04.2024 відповідають встановленим статтею 4 Закону України “Про виконавче провадження» вимогам до виконавчого документа, а тому головний державний виконавець Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був зобов'язаний прийняти постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання кожного з таких виконавчих листів № 344/16992/19 від 30.04.2024.
Також враховуючи те, що на час відкриття виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 в державного виконавця були відсутні відомості про виконання боржником рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2021 в справі № 344/16992/19 в добровільному порядку, на переконання суду, державний виконавець правомірно розпочав примусове виконання виконавчих листів № 344/16992/19 від 30.04.2024.
Щодо доводів представника позивача про те, що на виконання одного судового рішення від 18.05.2021 в справі № 344/16992/19 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано два виконавчі листи, то суд зазначає, що процесуальні правовідносини з видачі виконавчих листів Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області в справі № 344/16992/19 не входять до предмета судового розгляду в цій справі, оскільки це не є предметом спору, а такі правовідносини взагалі не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Натомість у цій справі суд надає оцінку лише діям головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо нарахування виконавчого збору у виконавчих провадженнях № 76905653 та № 76905342 згідно постанов від 23.01.2025.
Суд по-перше звертає увагу на те, що виконавчі листи № 344/16992/19 від 30.04.2024 обов'язкові для виконання головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оскільки не визнані судом, який їх видав, такими, що не підлягають виконанню.
По-друге, з огляду на зміст резолютивної частини рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2021 в справі № 344/16992/19, таке рішення містить два різні зобов'язання для ОСОБА_1 :
- не чинити перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329, відновити тверду межу земельної ділянки площею 0.0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 згідно координат поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 (на межі земельних ділянок кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 та кадастровий номер 2610100000:03:004:0077), що відображені в листі відділу у м. Івано-Франківськ) головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.31-238/106-19 від 13 травня 2019 року, знести самочинно збудовану на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 0,0433 га кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 нежитлову будівлю (господарську споруду) та відновити земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 до стану, що існував до її самочинної забудови ОСОБА_1 ;
- полагодити пошкоджений нею сарай, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:03:004:0329 по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення шиферного перекриття (даху), відновити опорні балки, що тримають шифер, відновити стічну ринву (а.с. 4-8).
Так, на виконання таких зобов'язань ОСОБА_1 має вчинити різні дії, перевірка вчинення яких здійснюється окремо в кожному виконавчому провадженні № 76905653 та № 76905342, в межах вимог кожного з виконавчих листів № 344/16992/19 від 30.04.2024.
Щодо виконавчого збору, то порядок стягнення виконавчого збору регламентовано статтею 27 Закону України “Про виконавче провадження».
Так, відповідно до частини першої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з частиною другою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною третьою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Порядок стягнення виконавчого збору також регламентовано пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції:
Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Тобто вказаними нормами Закону чітко передбачено обов'язок державного виконавця в кожній постанові про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, в даному випадку виконавчим листом, зазначити про стягнення виконавчого збору в розмірі, визначеному статтею 27 цього Закону.
Випадки, коли виконавчий збір не стягується, визначені частиною п'ятою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження». Так, виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
В цій справі судом не встановлено передбачених частинами п'ятою та сьомою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» обставин, які були б підставами для державного виконавця не стягувати з ОСОБА_1 виконавчий збір у виконавчих провадженнях № 76905653 та № 76905342.
Окрім цього, в матеріалах таких виконавчих проваджень містяться акти державного виконавця від 19.02.2025, які засвідчують факти невиконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2021 в справі № 344/16992/19 не лише на час відкриття виконавчих проваджень 23.01.2025, але й після закінчення строків 10-ти робочих днів, які визначені в пункті 2 кожної із постанов від 23.01.2025 про відкриття виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 (а.с. 46, 57).
Щодо стосується доводів представника позивача про те, що обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору, відповідно до приписів Закону України “Про виконавче провадження», є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання виконавчого листа, то суд вказує на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином, законодавець не пов'язує дії державного виконавця, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження», з підставою для стягнення виконавчого збору. Такою підставою, з огляду на зміст частини четвертої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження», є лише факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення.
Верховний Суд в постанові від 13.03.2019 в справі № 812/1413/17 висловив правову позицію про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Початок примусового виконання рішення виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Враховуючи, що на час відкриття 23.01.2025 виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 у державного виконавця не було відомостей про виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, то, на переконання суду, державний виконавець правомірно розпочав примусове виконання виконавчих листів № 344/16992/19 від 30.04.2024 та зазначив у постановах від 23.01.2025 про відкриття виконавчого провадження відомості про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір.
При цьому, встановлений частиною шостою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» строк 10 робочих днів для виконання боржником рішення не пов'язаний з стягненням виконавчого збору. Натомість недотримання такого строку виконання рішення є підставою для накладення на боржника штрафу, тобто притягнення до передбаченої законом відповідальності.
Щодо розміру виконавчого збору, то частиною третьою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи.
Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.04.2024 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становив 8000,00 грн., у погодинному розмірі - 48,00 грн.
В пункті 3 постанови від 23.01.2025 про відкриття виконавчого провадження № 76905653 державний виконавець визначив розмір виконавчого збору у 16000,00 грн., що становить два розміри мінімальної заробітної плати.
В пункті 3 постанови від 23.01.2025 про відкриття виконавчого провадження № 76905342 державний виконавець визначив розмір виконавчого збору у 16000,00 грн., що становить два розміри мінімальної заробітної плати.
Таким чином, розмір виконавчого збору в постановах від 23.01.2025 про відкриття виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 визначений відповідно до частини третьої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження».
Окрім цього, представник позивача помилково ототожнює порядок розрахунку виконавчого збору з порядком розрахунком винагороди приватного виконавця, яка визначається залежно від виконавчих дій, вчинених приватним виконавцем.
Так, Верховний Суд в постанові від 26.01.2024 за результатом розгляду справи № 580/192/23 зазначив:
«… 34. Аналіз положень Закону №1404-VIII свідчить про те, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 цього Закону, яке розпочинає, зокрема, за заявою стягувача. У разі виконання рішень приватним виконавцем виконавчий збір не стягується. Натомість за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю виплачується винагорода.
35. Водночас аналіз норм Закону №1404-VIII, які регулюють діяльність приватних виконавців, і статті 31 Закону №1403-VIII указує на те, що основна винагорода - це винагорода приватного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в розмірі пропорційному до фактично стягнутої суми.
36. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №260/801/19, від 10 вересня 2020 року у справі №120/1417/20-а, від 28 жовтня 2020 року у справі №640/13697/19, від 16 квітня 2020 року у справі №640/8425/19.
37. Одночасно із цим, основна винагорода приватного виконавця і виконавчий збір у виконавчому провадженні, що здійснює державний виконавець, хоча й виступають формами винагороди виконавців, проте не є однаковими поняттями. Згідно з приписами статті 45 Закону №1404-VIII спільним для цих форм винагороди є лише порядок стягнення. Що стосується підстав виникнення у приватного виконавця права на основну винагороду та розміру цієї винагороди, такі питання регулюється окремими правовими нормами.
38. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі №640/13434/19, від 26 серпня 2021 року у справі №380/6503/20, від 26 жовтня 2023 року у справі №640/20265/19…».
З огляду на вищевказані положення та висновки суду, постанови від 23.01.2025 про відкриття виконавчих проваджень № 76905653, № 76905342 та визначення в кожній з таких постанов розміру виконавчого збору 16000,00 грн., які підлягають стягненню з боржника, прийняті державним виконавцем правомірно.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо подвійного стягнення виконавчого збору за виконання одного немайнового рішення Івано-Франківського міського суду у цивільній справі №344/16992/19 від 18.05.2021 за виконавчими провадженнями ВП 76905653 від 23.01.2025 та ВП 76905342 від 23.01.2025, то суд звертає увагу на таке.
Як було зазначено судом вище, термін “виконавче провадження», який визначений в статті 1 Закону України “Про виконавче провадження», включає в себе не лише дії органів, але й осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів. Частиною першою статті 5 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців,
Водночас, частиною другою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Зважаючи на зміст адміністративного позову в цій справі, позивач оскаржує дії головного державного виконавця про прийняття 23.01.2025 постанов про відкриття виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 в частині визначення розміру виконавчого збору, який підлягають стягненню з боржника. Суд зазначає, що в спірному випадку дії державного виконавця полягають у прийнятті таких постанов про відкриття виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342. Оскільки суд дійшов висновку про правомірність таких постанов, відсутні також підстави для визнання протиправними дій державного виконавця щодо прийняття таких постанови в частині визначення розміру виконавчого збору, оскільки такі дії є складовою процедури прийняття рішень державним виконавцем.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правомірно прийнято 23.01.2025 постанови про відкриття виконавчих проваджень № 76905653 та № 76905342 з визначенням розміру виконавчого збору, який підлягають стягненню з боржника, оскільки такі постанови прийняті з дотриманням норм Закону України “Про виконавче провадження», та критеріїв правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, викладених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи, суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій щодо подвійного стягнення виконавчого збору за виконання одного немайнового рішення Івано-Франківського міського суду у цивільній справі №344/16992/19 від 18.05.2021 за виконавчими провадженнями ВП 76905653 від 23.01.2025 та ВП 76905342 від 23.01.2025.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподіляються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій щодо подвійного стягнення виконавчого збору за виконання одного немайнового рішення Івано-Франківського міського суду у цивільній справі №344/16992/19 від 18.05.2021 за виконавчими провадженнями ВП 76905653 від 23.01.2025 та ВП 76905342 від 23.01.2025.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ - 35021710, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Рішення складене в повному обсязі 24 березня 2025 р.