ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"24" березня 2025 р. Справа № 300/1792/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №012034/2408 від 15.05.2024 (сума грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб - 133511,89 грн, штрафні санкції - 33377,97 грн), №012035/2408 від 15.05.2024 (неподання податкової декларації за 2022 рік, штрафні санкції - 340 грн), № 012036/2408 від 15.05.2024 (сума грошового зобов'язання за військовим збором - 11125,99 грн, штрафні санкції - 2781,50 грн).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За змістом частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №012034/2408 від 15.05.2024, №012035/2408 від 15.05.2024 та № 012036/2408 від 15.05.2024.
Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом вказаних податкових повідомлень-рішень безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, то позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №012034/2408 від 15.05.2024, №012035/2408 від 15.05.2024 та № 012036/2408 від 15.05.2024 є вимогою майнового характеру.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025 передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
В цьому випадку 1 відсоток розміру майнової вимоги складає 1811,37 грн (181137,35 х 0,01).
Відтак, розмір судового збору за подання вказаного позову становить 1811,37 грн.
Однак, згідно долученої до позовної заяви квитанцій про сплату судового збору №0.0.4238166223.1 від 10.03.2025 позивачем сплачено судовий збір сплачено в загальному розмірі 1211,20 грн. Позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 600,17 грн.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Крім наведеного, згідно частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною 2 статті 94 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 5 статті 94 КАС України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Частиною 10 статті 44 КАС України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації »Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Судом встановлено, що додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, оскільки не містять відповідних відміток про їх засвідчення, як того вимагає частина 5 статті 94 КАС України.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача до матеріалів позовної заяви не долучено (копія документу, що посвідчує особу позивача). Із врахуванням змісту статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», суд дійшов висновку, що у цьому випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України. Також, до позовної заяви не додано належним чином засвідченої копії довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного номера/реєстраційного номера облікової картки платника податків. Вказані обставини унеможливлюють ідентифікувати особу позивача, з'ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності та встановити зареєстроване місце проживання чи перебування позивача.
Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання суду: документа про сплату судового збору в розмірі 600,17 грн, належним чином засвідченої копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера/реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 , належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.