про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/7415/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву Олевського районного суду Житомирської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Олевський районний суд Житомирської області (далі - позивач, установа) із позовом, в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гакальця Олега Олександровича про накладення штрафу від 28.02.2025, винесену в межах виконавчого провадження №75694880 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн (п'ять тисяч сто) 00 коп.
Суддя, перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Пунктом 1 ч.2 cт.287 КАС України встановлено, що позовну заяву (з приводу оскарження дій та рішень державного виконавця) може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з адміністративним позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Змістовний аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, в даному випадку десятиденним строком.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Представник позивача, звернувся до суду із позовною заявою, в якій позивач просить скасувати постанови державного виконавця датовану 28.02.2025, при цьому до суду представник Олевського районного суду Житомирської області звернувся 18.03.2025.
За поданих до позовної заяви документів, суд вважає, що представник позивача звернувся до суду із пропуском встановленого с.287 КАС України десятиденного строку.
Частиною шостою статті 161 КАС України врегульовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч викладеному заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду до позовної заяви разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку або доказів, які б підтверджували вчасне звернення до суду, позивачем не подано.
Крім того, як свідчить зміст позовних вимог, позивачка оскаржує постанову державного виконавця про накладення штрафу.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що представник позивача просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гакальця Олега Олександровича про накладення штрафу від 28.02.2025, винесену в межах виконавчого провадження №75694880 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн (п'ять тисяч сто) 00 коп.
Таким чином, прохальна частина позовної містить лише вимог зобов'язального характеру щодо виконавчого провадження №75694880, що є способом захисту порушеного права, однак не визначає, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, а відтак суд дійшов до висновку, що позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.
Відтак, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення з обґрунтування строку пропуску звернення до суду із даним позовом;
- уточнену позовну заяву із врахуванням висновків суду, та її копії для усіх учасників справи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву Олевського районного суду Житомирської області залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко