25 березня 2025 рокуСправа №160/2007/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Київська область, місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
27 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії №046850016996 від 17.12.2024р. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: серія НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області переглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: серія НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком від 11.12.2024р. з урахуванням спірних періодів роботи, а саме: періоди роботи за трудовою книжкою від НОМЕР_3 ; період роботи за довідкою від 10.09.2024 №М-37, за 1994-1999; період роботи за довідкою від 10.09.2024 №М-35 за 1983, 1985, 1986, 1987; період роботи за довідкою від 16.10.2024 №М994/04-24-24 1994-1999.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона звернулась до органу ПФУ з заявою про призначення пенсії, як за принципом екстериторіальності розглянута Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховані періоди роботи за записами трудової книжки через невідповідність прізвища паспортним даним та скорочення по батькові.
Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком, оскільки вважає, що має право на призначення пенсії, досягла встановленого пенсійного віку та має необхідний стаж роботи. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою від 03 лютого 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 28 лютого 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про залучення відповідача у справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
25 лютого 2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Відповідач зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи за записами трудової книжки, оскільки прізвище не відповідає паспортним даним та наявне скорочення по батькові.
Таким чином, Головним управлінням правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", через відсутність необхідного страхового стажу 31 рік.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
11.12.2024 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком до органу Пенсійного фонду України.
Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи за принципом екстериторіальності розглянута Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №046850016996 від 17.12.2024 року позивачу відмовлено у призначені пенсії, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку на дату звернення. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідач зазначив таке:
- вік заявника 60 років;
- необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 31 рік;
- страховий стаж особи становить 26 років 9 місяців 20 днів;
- за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи за трудовою книжкою від 15.06.1983 НОМЕР_4 , оскільки прізвище не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 ):
- період роботи за довідкою від 10.09.2024 № М-37, за 1994 - 1999, оскільки прізвище не відповідає даним паспорта ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ):
- період роботи за довідкою від 10.09.2024 № M-35 за 1983, 1985, 1986, 1987, оскільки скорочено по батькові;
- період роботи за довідкою від 16.10,2024 № M994/04-24-24 1994-1999, оскільки у протоколі про звільнення з роботи скорочено по батькові.
- відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу 31 рік.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не у зарахуванні стажу роботи, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
В силу ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
За таких підстав, суд вважає, що виникнення розбіжностей між трудовою паспортом та трудовою книжкою від 15.06.1983 НОМЕР_4 не може бути підставою для відмови в зарахуванні даного періоду до стажу роботи позивача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одночасно суд вказує, що позивач, який у даному випадку був працівником, не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Таким чином, ГУ ПФУ у Київській області при винесені оскаржуваного рішення не врахував вищеозначених фактів, що слугували підставою для неврахування відповідної трудової діяльності до страхового стажу позивача та винесенню протиправного рішення.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд робить висновок про необґрунтованість винесеного відповідачем рішення №046850016996 від 17.12.2024 року та відповідно про необхідність його скасування.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначення пенсії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.12.2024 року з урахуванням спірних періодів роботи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн.
Оскільки задоволено позовні вимоги позивача, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Київська область, місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії №046850016996 від 17.12.2024р. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: серія НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: серія НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком від 11.12.2024р. з урахуванням спірних періодів роботи, а саме: періоди роботи за трудовою книжкою від НОМЕР_3 ; період роботи за довідкою від 10.09.2024 №М-37, за 1994-1999; період роботи за довідкою від 10.09.2024 №М-35 за 1983, 1985, 1986, 1987; період роботи за довідкою від 16.10.2024 №М994/04-24-24 1994-1999.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Київська область, місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук