25 березня 2025 р.Справа № 160/8694/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
24 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", в якій просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) АТ КБ "Приватбанк";
- зобов'язати АТ КБ "Приватбанк" забезпечити практично та в натурі на постійній умові відповідно до договора права людини за межами України відповідно до міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до залогу, та договору міни;
- стягнути у примусовому порядку суму 1млн 600 000 грн на рахунок вказаний в платіжній інструкції від 10.02.2025 на рахунок ФОП ОСОБА_1 , та платіжній інструкції від 08112024 на суму 39 861,48 грн сплата штрафів;
- виключити людину на ім'я ОСОБА_1 з реєстрів боржників на тому факті що він знаходиться на службі в усіх сферах діяльності, таких як Казначейська Служба, НБУ, Мін Фін, Податкова, ПУМБ, "Приватбанк", та в усіх комунальних службах, він працює, приносе плоди і доходи, та ділиться ними.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 КАС України)
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір ( п.1 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З аналізу вказаних норм слідує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які спори, а на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі “Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач просить визнати протиправними дії (бездіяльність) АТ КБ "Приватбанк".
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" не є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки не виконує владних управлінських функцій та не належить до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а також не наділені делегованими повноваженнями на виконання владних функцій таких суб'єктів.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність":
банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги;
клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку;
розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи;
уповноважена особа банку - особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).
У зв'язку з тим, що сторонами цієї справи є фізична особа, клієнт банку - АТ КБ "Приватбанк", та юридична особа - банк АТ КБ "Приватбанк", правовідносини між сторонами стосуються порушених прав, свобод чи інтересів фізичної особи - позивача та виникли з цивільних відносин, при тому, що відповідач не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює владно-управлінські функції, ця позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи приписи КАС України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Зважаючи на суть спірних правовідносин, приватно-правовий характер та суб'єктний склад сторін у справі, суд робить висновок, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, як такий, що виник із цивільних відносин і його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
На виконання вимог частини 6 статті 170 КАС України роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до цивільної юрисдикції, тому він може звернутися з цією позовною заявою до місцевого загального суду в порядку цивільно-процесуального законодавства (Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вулиця Велика Ковалівка, 10Б, місто Самар, Дніпропетровська область, 51200).
Також роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя С.В. Ніколайчук