25 березня 2025 рокуСправа №160/26879/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби безпеки України, в якій позивач просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову Служби безпеки України про заборону в'їзду в Україну від 12.06.2024, якою вирішено заборонити в'їзд на територію України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Туреччини, терміном на 3 (три) роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно, на думку позивача, прийнято постанову про заборону в'їзду в Україну, оскільки інформація, яка в ній відображена, не відповідає дійсності, грунтується на припущеннях, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.11.2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 витребувано від відповідача матеріали, на підставі яких було видано доручення щодо заборони в'їзду в Україну від 12.06.2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 допущено учасників процесу до участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Департаментом захисту національної державності СБУ у встановленому законом порядку, отримано дані, що дії ОСОБА_1 суперечать інтересам забезпечення безпеки України, враховуючи, що ОСОБА_1 є уродженцем Туреччини, мусульманином за віросповіданням та активним прихильником турецької партії «Ватан партісі», яка пропагує проросійські наративи, закликала лідера партії Догу Перінчека, підтримати повномасштабне вторгнення рф до України в 2022 році.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 використовуючи громадянство Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, безперешкодно перетинає державний кордон України з метою збору матеріалів про політичну, економічну, соціальну та військову ситуацію в Україні. Вказані матеріали використовуються для ведення в оману громадян Туреччини та сусідніх країн щодо ситуації в Україні, а також з метою виправдування збройної агресії рф.
У зв'язку з зазначеним, дії позивача були кваліфіковані СБУ як дії іноземця, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України, а отже, такі діяння слугували підставою для прийняття СБУ рішення про заборону в'їзду позивачу на територію України, про що було надано доручення ДПС України.
Справу призначену до розгляду на 20.11.2024 знято з розгляду, оскільки суддя Маковська О.В. перебувала у щорічній відпустці.
Справу призначено до розгляду на 11.12.2024 на 10-40 год.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Дніпро, справа призначена на 11.12.2024 знята з розгляду та призначена на 18.12.2024.
В підготовче засідання 18.12.2024 сторони з'явились. Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповідних доказів. Представник позивача не заперечував. Розгляд справи відкладено на 15.01.2025.
Справу призначену до розгляду на 15.01.2025 знято з розгляду, оскільки суддя Маковська О.В. перебувала у щорічній відпустці. Розгляд справи відкладено на 29.01.2025.
Справу призначену до розгляду на 29.01.2024 знято з розгляду, оскільки суддя Маковська О.В. перебувала на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 12.02.2025.
Справу призначену до розгляду на 12.02.2025 знято з розгляду, оскільки суддя Маковська О.В. брала участь у підвищенні кваліфікації. Розгляд справи відкладено на 26.02.2025.
В підготовче засідання 26.02.2025 сторони з'явились. На вирішення сторін поставлено питання щодо закриття підготовчого провадження. Сторони не заперечували. Суд вирішив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті. Учасники справи надали пояснення по суті справи. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є громадянином Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Туреччини. Постійним його місцем проживання, є Лондон, ОСОБА_3 , Спенсер вей., що підтверджується його копією паспорта.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 07.06.2017 по 28.07.2020 ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України ОСОБА_4 .
Від цього шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що 05.06.2024 позивач отримав багаторазову візу, яку видано українським консульством у Лондоні зі строком дії з 05.06.2024 по 02.09.2024 на вказаній візі міститься відмітка про в'їзд позивача на територію України 12.06.2024. З території України позивач виїхав 24.06.2024.
Доказів того, що під час перетину кордону України 12.06.2024 позивачу повідомлено про прийняття відносно нього оскаржуваної постанови відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2024 державним виконавцем Покровського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( Одеса) Чумак О.В. на підставі поданої позивачем заяви відкрито виконавче провадження № 74662591 щодо визначення способів участі батька у вихованні дитини, встановленні рішенням суду.
Постановою від 24.05.2024 про залучення представників органу опіки і піклування для участі у проведенні виконавчих дій по виконавчому провадженні державним виконавцем залучено представника органу опіки і піклування Виконкому Тернівської районної у місті ради для проведення виконавчих дій у вівторок 16.07.2024 на 16.30 год. у відділі ДВС за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Черкасова, буд.113.
Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, маючи намір приїхати на визначену державним виконавцем 16.07.2024 зустріч, Каліскан Булент планував приїхати в Україну.
Однак, 13.07.2024 Рішенням №996 ІНФОРМАЦІЯ_3 міжнародному пункті пропуску для поромного, морського та річкового, вантажно-пасажирського сполучення на території товариства з обмеженою відповідальністю “Поромний комплекс Орлівка» Булент Каліскану відмовлено в перетині державного кордону України з підстав “Заборони в'їзду в Україну» ДУДО “Д».
У постанові від 12.06.2024 про заборону в'їзду в України, затвердженою першим заступником Голови СБУ, зазначено, що позивач є уродженцем Туреччини, мусульманином за віросповіданням та активним прихильником турецької партії «Ватан партісі», яка пропагує проросійські наративи, закликає до украплення політичних відносин з рф, Іраном та КНДР та неодноразово закликала її лідера Догу Перінчека підтримала повномасштабне вторгнення рф до України в 2022 році.
Відповідно до наданої джерелом інформації, ОСОБА_6 , використовуючи громадянство Великої Британії, безперешкодно перетинає державний кордон України з метою збору матеріалів про політичну, економічну, соціальну та військову ситуацію в Україні. Вказані матеріали використовуються з метою підготовки спотворених статей, які розміщуються на інформаційних ресурсах партії та використовуються для введення в оману громадян Туреччини та сусідніх країн щодо ситуації в Україні, а також з метою виправдування збройної агресії рф.
Вказані обставини, які зазначені в оскаржуваній постанові, стали підставою для заборони в'їзду на територію України громадянину Великобританії та ОСОБА_7 до 12.06.2027.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773 (далі - Закон №3773) в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в тому числі в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 3773 рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам громадянства забороняється подальший в'їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в'їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в'їзду в Україну.
Законом України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 №2229 (далі - Закон №2229) визначені повноваження Служби безпеки України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону № 2229 на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічно і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Згідно пункту 13 частини 1 статті 24 Закону №2229 Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянств на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України, а згідно частини 1 статті 2 ж Закону метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 №2469-VIII передбачено, що Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 1) протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; 2) боротьбу з тероризмом; 3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, інформаційної безпеки держави, об'єктів критичної інфраструктури; 4) охорону державної таємниці.
На виконання положень Закону № 2229, статті 13 Закону № 3773, пункту 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 №280, Службою безпеки України, наказом від 29.01.2021 №31 (зареєстровано в Міністерстві України 25.03.2021 за №399/36021) затверджено Інструкцію про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства.
Відповідно до пункту 2 Інструкції № 31 рішення про заборону в'їзду в Україну приймається в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
У порядку, передбаченому цією Інструкцією, рішення про заборону в'їзду приймається також: за інформацією, отриманою від органу безпеки іноземної держави, з урахуванням відповідних міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України; за поданням Міністерства закордонних справ України (далі - МЗС) відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН, в яких передбачено застосування персональних санкцій.
Не приймається рішення про заборону в'їзду стосовно іноземця, що має статус біженця в Україні, або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.
Згідно з пунктом 3 Інструкції № 31 у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в'їзду функціональним підрозділом Центрального управління СБУ, регіональним органом СБУ (далі - уповноважений підрозділ СБУ) готується довідка.
Відповідно до пунктів 5-6 Інструкції № 31, на підставі відомостей, викладених у довідці в уповноваженому підрозділі СБУ готується постанова про заборону в'їзду в Україну.
У постанові про заборону в'їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом.
Якщо інформація викладена в довідці є необгрунтованою та / або її є недостатньо для прийняття рішення про заборону в'їзду, матеріали та довідка повертаються без погодження з відповідним письмовим обгрунтуванням і пропозиціями щодо усунення недоліків.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у оскаржуваній постанові. Представник відповідача в судовому засіданні відповідних доказів та додаткових пояснень також не надав.
Таким чином, суд доходить висновки, що обставини, які стали підставою для заборони позивачу в'їзду на територію України, відповідачем жодними доказами не доведено.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, зазначеною нормою, законодавець визначає обов'язок суб'єкта владних повноважень аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що в даному випадку відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів та пояснень на спростування тверджень позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 241-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Служби безпеки України від 12.06.2024 про заборону в'їзду в Україну Булент Каліскану.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська