25 березня 2025 рокуСправа №160/33028/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
ррозглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА КОНТЕНТ" (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кожум'яки, б.1, кв.95, код ЄДРПОУ 38788016) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
13 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА КОНТЕНТ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Форма «С» від 26.11.2024 року №0726420709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД на загальну суму 54 266 грн 07 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом перевірки від 30 жовтня 2024 року №3330/04-36-07-09/38788016, дійшло протиправних висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА КОНТЕНТ" ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» вимог п.2. ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні експортного договору від 24 жовтня 2019 року №24-10 з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (рф), в частині несвоєчасного отримання валютних цінностей в сумі 19 928,98 дол США та відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з 06.11.2020 року по 07.12.2020 року. Позивач також зазначив, що згідно отриманої копії наказу №5246-п від 22.10.2024 року позапланову виїзну перевірку ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" призначено відповідно до пп.191.1.4.п.1911ст.191 пп.20.1.4.п.20.1ст.20, п.75.1.2.п.75.1ст.75,п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 п.82.2 ст.82 у зв'язку з отриманням податкової інформації від уповноваженого банку ПАТ "МоторБанк" щодо виявлених фактів порушень. Таким чином, рішення про проведення перевірки оформлене наказом від 22.10.2024 року №5246-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ", в якому йдеться посилання у якості підстави призначення перевірки на пп.78.1.1. п.78.1, ст.78 - прийнято неправомірно, що свідчить про безпідставність видачі наказу та за відсутності правових підстав. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 160/6471/21, яким суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача форми "С" від 14.04.2021 року №0049200712, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД на загальну суму 54 266 грн 07 коп., було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приводом для призначення документальної позапланової виїзної перевірки став лист НБУ від 22 грудня 2020 року №25-0006/178/ДСК, яким контролюючому органові повідомлено про виявлені факти порушень валютного законодавства України, зокрема, ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" при виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 24 жовтня 2019 року №24-10 (банк ПАТ "МОТОР-БАНК, МФО 313009). Водночас, з акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 30.10.2024 року видно, що приводом для видачі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №5246-п від 22.10.2024 року було теж саме повідомлення НБУ від 22 грудня 2020 року №25-0006/178/ДСК. Тобто питання перевірки (привід та обставини) є тотожним наказу №1211-п від 10.03.2021 року, а саме: "дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 року №24-10". При цьому законодавством встановлено пряму заборону на проведення повторних документальних позапланових перевірок, які передбачені підпунктами 78.1.1 Податкового кодексу України, питання яких були охоплені попередніми перевірками. Ці положення є імперативними, тобто - обов'язковими для виконання контролюючими органами. Крім того позивач вказав, що актом перевірки від 24.03.2021 року № №977/04-36-07-12/38788016 "Про результати перевірки ТОВ "Медіа Контент" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 року №24-10 встановлено: 1. На виконання умов контракту від 24.10.2019 року №24-10 укладеного з нерезидентом ООО "Экспресс-Сервис", у період що перевіряється ТОВ "Медіа Контент" здійснювало експорт товару на загальну суму 19928,98 дол.США. 2. Станом на 05.03.2021 року за контрактом від 24.10.2019 року рахунки збалансовані та завершені, що підтверджено даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями". 3. Залишок по зарахуванню експортної виручки - відсутній. Тобто завершення експортного контролю банком по зарахуванню виручки при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 року №24-10 ще 05.03.21 року - виключає факт отримання повторного або нового повідомлення контролюючим органом від банку про порушення вимог валютного законодавства при виконання зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 року №24-10, оскільки останній був знятий з валютного контролю. Позивач також наголосив, що податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.04.2021 року №0049200712, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД на загальну суму 54 266 грн 07 коп. та податкове повідомлення-рішення форми "С" від 26.11.2024 року №0726420709, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД на загальну суму 54 266 грн 07 коп., прийнятті за одне й те саме правопорушення, що протирічить принципу "non bis in idem", закріпленому в ч. 1 ст. 61 "Конституції України": "Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення". Крім того, оскільки, право нарахувати пеню у відповідача виникло з дати отримання податкової інформації від НБУ від 22.12.2020 №25-0006/178/ДСК, останнє було реалізовано при прийняті податкового повідомлення-рішення Форма "С" від 14.04.2021 року №0049200712. Таким чином, повторне нарахування пені всупереч положенням ч. 1 ст. 61 "Конституції України та п.п. 129.9.1 ст.129 Податкового кодексу України, позивач вважає неправомірним та таким, що здійснено з пропуском 1095 днів.
Ухвалою від 18 грудня 2024 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
27 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву (Вх.№ 52522/24 від 30.12.2024 р.), де відповідач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі № 160/6471/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі № 160/6471/21, задоволено позов ТОВ "Медіа Контент", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "С" від 14.04.2021 № 0049200712 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сферi ЗЕД у сумі 54 266,07 грн. Вказане рішення ДОАС від 12.09.2022 у справі № 160/6471/21 набрало законної сили 02.03.2023. Судами першої та другої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішень надано оцінку процедурним порушенням, допущеним під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішень (здійснення документальної позапланової перевірки під час дії мораторію на їх проведення), без дослідження по суті питань встановлених перевіркою порушень підприємством норм валютного законодавства. Згідно із рішенням суду першої та постановою суду другої інстанції, єдиною підставою для скасування ППР від 12.09.2022 у справі № 160/6471/21 є те, що відповідач, незважаючи на прийняття постанови КМУ № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 03.02.2021 року, не був наділений повноваженнями призначати та проводити документальну позапланову виїзну перевірку позивача. Відповідач звернув увагу на те, що позивачем на запит контролюючого органу, наданою інформацією не спростовано порушення розрахунків за експортною операцією 07.11.2019 (дата відвантаження нерезиденту товару), не надано пояснень та їх документального підтвердження своєчасності виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 № 24-10 за вказаною операцією. Навпаки, згідно із наданими позивачем документами, підтверджено факт несвоєчасності розрахунків за вказаним контрактом. У зв'язку із вищевикладеним, враховуючи рішення ДОАС від 12.09.2022 у справі № 160/6471/21, залишене без змін постановою ТААС від 02.03.2023 у справі № 160/6471/21, та на підставі до пп.191.1.4 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 ПКУ, у зв'язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 22.12.2020 № 25-0006/178/ДСК про порушення ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" валютного законодавства (яке не спростовано документами, наданими платником на запит контролюючого органу), на підставі наказу від 22.10.2024 № 5246-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" (код ЄДРПОУ 38788016) з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 24.10.2019 по 18.10.2024 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 № 24-10. а результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" складено акт від 30.10.2024 № 3330/04-36-07-09/38788016, яким встановлені порушення граничного строку розрахунків у сфері ЗЕД, а саме, на суму 19 928,98 дол. США (за період з 06 листопада 2020 по 07 грудня 2020 року, 32 дні прострочення). Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" при виконанні експортного договору від 24.10.2019 № 24-10, укладеного з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (росія), в частині несвоєчасного отримання валютних цінностей в сумі 19 928,98 дол. США та відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нарахована пеня у розмірі 54 266,07 грн. Відповідач також зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. При цьому позивач в позовній заяві жодним чином не заперечує та не спростовує по суті виявлених порушень.
02.01.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що у відзиві відповідач в обґрунтування правомірності дії відносно призначення та проведення перевірки посилається на мотивувальну частину постанови Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі №420/5325/22, перефразовуючи її зміст з використанням деяких формулювань мотивувальної частини та трактуючи їх на власний розсуд.
Вказав, що у цій постанові суд у п.47 мотивувальній частині зазначив: «п.47 Постанови ВСУ у справі №420/5325/22: водночас висновки суду першої інстанції щодо оцінки реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами колегія суддів вважає передчасними з огляду на те, що не виключається можливість призначення та проведення повторної перевірки після того, як виникнуть законні підстави для проведення перевірок, які були обмежені встановленим мораторієм на їх проведення». Представник позивача зазначив, що висновки суду у цій справі стосуються конкретних обставин справи з інших (не подібних) правовідносин; судом не формулювалась правова позиція відносно застосування абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України у подібних правовідносинах; у цій справі, з урахування конкретних обставин суд вказує на те, що повинна з'явитися саме законна підстава. Умова про те, що не виключається можливість призначення та проведення повторної перевірки «після того, як виникнуть законні підстави для проведення перевірок» свідчить лише про те, що така підстава може бути лише у разі законодавчого врегулювання цього питання; на законодавчому рівні дію абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України не скасовано, не зупинено, а також не врегульовано питання проведення повторних перевірок, питання яких були охопленими під час попередніх. Представник позивача також наголосив, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
06.01.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що згідно із рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанції, єдиною підставою для скасування ППР від 12.09.2022 у справі № 160/6471/21 є те, що відповідач, незважаючи на прийняття постанови КМУ № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 03.02.2021 року, не був наділений повноваженнями призначати та проводити документальну позапланову перевірку. Також звернув увагу, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи та прийняття рішень надано оцінку процедурним порушенням, допущеним під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішень (здійснення документальної позапланової перевірки під час дії мораторію на їх проведення), без дослідження по суті питань встановлених перевіркою порушень підприємством норм валютного законодавства. А згідно із постановою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 420/5325/22 не виключається можливість призначення та проведення повторної перевірки після того, як виникнуть законні підстави для проведення перевірок, які були обмежені встановленим мораторієм на їх проведення. "...виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена" (Постанова Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 813/112/18).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з частинами 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Національний банк України листом від 22 грудня 2020 року №25-0006/178/ДСК повідомив відповідача про виявлені факти порушень валютного законодавства України, зокрема, ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» (код ЄДРПОУ 38788016) при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24 жовтня 2019 року №24-10 (банк ПАТ «Мотор- Банк», МФО 313009).
22 січня 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило запит на адресу підприємства позивача №854/6/04-36-07-12 про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Позивач отримав запит 10 лютого 2021 року та надав відповідь на цей запит від 25 лютого 2021 року вих.№01/02-21.
Відповідно до пп.191.1.4 п. 191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.522 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», у зв'язку з інформацією уповноваженого банку щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ», на підставі наказу від 10 березня 2021 року №1211-п та направлення на перевірку від 10 березня 2021 року №1240 головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія Кременко провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24 жовтня 2019 року №24-10.
Копію наказу Головного управління ДІ1С у Дніпропетровській області від 10 березня 2021 року № 1211-п вручено 12 березня 2021 року уповноваженій особі позивача - директору Штойка Д.С., про що свідчить його особистий підпис.
Направлення на перевірку від 10 березня 2021 року № 1240 та службове посвідчення пред'явлено уповноваженій особі позивача - директору Штойка Д.С.
В ході перевірки встановлено: експортний договір від 24 жовтня 2019 року №24- 10 укладений ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ», у особі директора Штойки Дмитра Сергійовича (Продавець) з однієї сторони та нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (Росія) в особі директора Елизаровой Анны Николаевны (Покупець) з іншої (далі - договір від 24 жовтня 2019 року № 24-10).
Валюта платежу дол.США. Загальна сума контракту - згідно усіх специфікацій. Предмет контракту - посуд та прибори столові або кухонні. Умови поставки - Інкотермс 2010.
На виконання умов договору від 24 жовтня 2019 року №24-10 позивачем ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» здійснено експорт товару (посуд та прибори столові або кухонні) на загальну суму 19 928,98 дол. США (екв. 491 401,06 грн.).
Від нерезидента отримано виручку на поточні рахунки позивача ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» у загальній сумі 19 928,98 дол. США (екв. 543 887,77 грн.) з порушенням термінів розрахунків, встановлених законодавством України.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні експортного договору від 24 жовтня 2019 року №24-10 з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (Росія), в частині несвоєчасного отримання валютних цінностей в сумі 19 928,98 дол. США та відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) нарахована пеня у розмірі 54 266,07 грн.
19928,98 дол.США * 0,3% * 32 * 28,3643 грн. = 54266,07 грн, де:
19 928,98 дол.США. - сума несвоєчасно отриманих валютних цінностей;
0,3% - розмір пені за кожний день прострочення;
32 - кількість днів прострочення;
28,3643 грн. - курс Національного банку України
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» складений акт від 24 березня 2021 року № 977/04-36-07-12/38788016 та винесено податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2021 року №00492007 на суму 54266,07 грн.
Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 12 вересня 2022 у справі № 160/6471/21 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «С» від 14.04.2021 р. № 0049200712 на суму 54266,07 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі №160/6471/21 залишено без змін.
На підставі направлення від 22.10.2024 №9400, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , заступник начальника відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4.п.19-1.1ст.191, пп.20.1.4.п.20.1ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.1 п. 78.1 п.78 п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 22 12.2020 №25-0006/178/ДСК про порушення ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" валютного законодавства, на підставі наказу від 22.10.2024 М5246-п провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Медіа Контент" (код ЄДРПОУ 38788016) з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 24.10.2019 по 18.10.2024 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 N224-10.
За результатами перевірки складений акт від 30 жовтня 2024 року
№3330/04-36-07-09/38788016 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Медіа Контент" (код ЕДРПОУ 38788016, +38(050)-453-06-09, lаrisа@sоnаr,dр,uа) з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 №24-10 за період з 24.10.2019 по 18.10.2024».
У висновку цього акту зазначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Медіа Контент" з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 24.10.2019 по 18.10.2024 встановлено порушення п.2 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21,06.2018 р. № 2473-VІІІ, при виконанні умов експортного договору від 24.10.2019 №24-10, укладеного з нерезидентом ООО "Экспресс-Сервис" (рф), в частині несвоєчасного надходження валютних коштів в сумі 19 928,98 дол. США, за що на підставі п.5 ст.13 "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
Не погодившись із висновками акту перевірки ТОВ "Медіа Контент" подало контролюючому органу письмові заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надіслало відповідь на заперечення «Про результати розгляду заперечень» від 21.11.2024 року №1162/04-36-07-09, якою висновки акту перевірки залишило без змін.
На підставі ауту перевірки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення форми «С» від 26.11.2024 року №0726420709, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА КОНТЕНТ" застосовано пеню в розмірі 54266,07 грн.
Вважаючи протиправним вищевказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Підпунктами 20.1.4,20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;
застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, згідно із п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Як встановлено судом, позовні вимоги ТОВ "Медіа Контент" обґрунтовуються тим, що відповідач не взяв до уваги, що була податкова перевірка періоду діяльності платника податків, який вже був раніше предметом перевірки з подальшим судовим оскарженням та винесенням судового рішення.
Задовольняючи позовні вимоги у справі № 160/6471/21 року, суд прийшов до висновку, що перевірка ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ», за наслідками якої відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, призначена контролюючим органом з порушенням приписів пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та встановленого ними мораторію на проведення деяких видів перевірок. Відповідач не був наділений повноваженнями призначати та проводити документальну позапланову перевірку позивача на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, що, в свою чергу, свідчить про протиправність виданого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.
Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (опублікований в газеті Голос України від 26.05.2022, набрав чинності 27.05.2022) до підпункту 69.2 пункту 69 ПКУ внесено зміни в частині не розповсюдження дії мораторію на проведення документальних позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що проводяться за зверненням платника податків та за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Суд зазначає, що в даних правовідносинах підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 липня 2023 року у справі № 320/630/22, від 21 вересня 2023 року у справі № 420/5325/22, від 29 лютого 2024 року у справі № 640/6363/22, відповідно до яких за відсутності (зняття) законодавчих обмежень на проведення перевірок (мораторію) не виключається можливість повторного проведення податкової перевірки платника податків за цей період та формування за її наслідками відповідних висновків щодо податкових правопорушень.
Отже суд робить висновок, що відповідач мав право на проведення перевірки періоду діяльності позивача, який вже був раніше предметом перевірки.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VІІІ (далі Закон №2473-VІІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який введений в дію з 07.02.2019 року.
Частинами 1-3 статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб'єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
При цьому, ч.4 ст.11 Закону України "Про валюту і валютні операції" визначено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно із абз.1-3 ч.4 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
За приписами ч.5 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Щодо суті виявлених порушень, встановлених в акті перевірки від 30 жовтня 2024 року №3330/04-36-07-09/38788016, суд зазначає наступне.
Згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від Національного банку України від 22.12.2020 № 25-0006/178/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" (код ЄДРПОУ 38788016) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 № 24-10 (дата операції - 07.11.2019).
Провиною перевіркою встановлено наступне:
Договір поставки від 24.10.2019 № 24-10, укладений ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ", Україна "Постачальник" з однієї сторони, з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (росія), "Покупець" з іншої сторони. Предмет контракту: посуд та прибори столові або кухонні.
Станом на 24.10.2019 згідно бухгалтерського обліку по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" початкове сальдо за договором від 24.10.2019 №24-10 дорівнює " 0".
На виконання умов договору від 24.10.2019 № 24-10, укладеного з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (росія), у періоді, що перевіряється, ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" здійснювало експорт товару (посуд та прибори столові або кухонні) на загальну суму 19 928,98 дол. США (екв. 491 401,06 грн.).
Від нерезидента на поточні рахунки ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" отримано виручку у загальній сумі 19 928,98 дол. США (екв. 563 816,75 грн.) з порушенням термінів розрахунків, встановлених законодавством України (термін перевищення - 32 дні).
Взаємовідносин з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (росія) за контрактом від 24.10.2019 №24-10 відбувалися тільки у періоді з 24.10.2019 (дата укладання контракту) та по 07.12.2020 (дата оплати нерезидентом за поставлений товар), що підтверджено бухгалтерським обліком підприємства по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" наданим ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" до перевірки.
Станом на 18.10.2024 за договором від 24.10.2019 № 24-10 операції збалансовані, розрахунки завершені, кінцеве сальдо дорівноє " 0", що підтверджено даними бухгалтерського обліку ТОВ "МЕДІА КОНТЕНТ" по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями".
Виручка в іноземній валюті в сумі 19 928,98 доларів США надійшла від нерезидента ООО "Экспресс - Сервис" (росія) на валютний рахунок Позивача за зовнішньоекономічним контрактом від 24.10.2019 № 24-10, з порушенням граничного строку розрахунків за експортними операціями, передбаченого ч.2 ст. 13 Закону № 2473, а саме: дата здійснення операції (експорту товару) - 07.11.2019, граничний термін надходження валютної виручки - 05.11.2020, дата надходження валютної виручки - 07.12.2020, термін перевищення строку розрахунків - 32 дні.
Згідно із статтею 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами та доповненнями) експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
Згідно із підпунктом 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Постанова № 7) банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
Відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Постанови № 7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
Згідно із підпунктами 1 та 2 пункту 9 розділу ІІІ Постанови № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 2 розділу IV цієї Інструкції.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пунктом 4 розділу І Постанови № 7 встановлено, що перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу І Постанови № 7 висновок - висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, виданий на продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Згідно із частиною сьомою статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Граничний термін надходження валютної виручки за договором від 24.10.2019 № 24-10 припадає на 05.11.2020 року. Однак виручка від нерезидента надійшла на поточні рахунки позивача 07 грудня 2020 року (період порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) з 06 листопада 2020 року по 07 грудня 2020 року, 32 дні).
Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за договором від 24 жовтня 2019 року №24-10, за період з 24 жовтня 2019 року по 05 березня 2021 року, щодо ТОВ "Медіа Контент" не надходили.
Документи, що підтверджують здійснення позивачем претензійної роботи відповідно до вимог частини сьомої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" до перевірки не надано.
Також ТОВ "Медіа Контент" до перевірки не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного договору від 24 жовтня 2019 року №24-10 через дію форс-мажорних обставин.
Таким чином, за результатами перевірки були встановлені порушення граничного строку розрахунків у сфері ЗЕД, а саме, на суму 19 928,98 дол. США (за період з 06 листопада 2020 по 07 грудня 2020 року, 32 дні прострочення).
Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" при виконанні експортного договору від 24.10.2019 № 24-10, укладеного з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (росія), в частині несвоєчасного отримання валютних цінностей в сумі 19 928,98 дол. США та відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нарахована пеня у розмірі 54 266,07 грн (19928,98 дол.США * 0,3% * 32 * 28,3643 грн. = 54266,07 грн, де: 19 928,98 дол.США. - сума несвоєчасно отриманих валютних цінностей; 0,3% - розмір пені за кожний день прострочення; 32 - кількість днів прострочення; 28,3643 грн - курс Національного банку України).
Разом з цим, суд зхазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючогооргану до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
При цьому, позивач ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив на позовну заяву не заперечує виявлених порушень.
Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення форми «С» від 26.11.2024 року №0726420709, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА КОНТЕНТ" застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 54266,07 грн, винесене правомірно та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА КОНТЕНТ" (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кожум'яки, б.1, кв.95, код ЄДРПОУ 38788016) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук