25 березня 2025 рокуСправа №160/34124/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-2), в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):
- визнати спільно протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн., установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування у відпустці після тяжкого поранення, на підставі довідки військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня №16" від 01 липня 2024 року № 2989/386 та перебування на стаціонарному лікуванні з приводу реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки у період з 31 липня 2024 року по 16 жовтня 2024 року у ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство".
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування у відпустці після тяжкого поранення, на підставі довідки військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня № 16" від 01 липня 2024 року № 2989/386 та перебування на стаціонарному лікуванні з приводу реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки у період з 31 липня 2024 року по 16 жовтня 2024 року у ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство".
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн., установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування у відпустці після тяжкого поранення, на підставі довідки військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня № 16" від 01 липня 2024 року № 2989/386 та перебування на стаціонарному лікуванні з приводу реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки у період з 31 липня 2024 року по 16 жовтня 2024 року у ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був призваний на військову службу за мобілізацією. 30 січня 2024 року позивач отримав бойове травмування, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, із захистом Батьківщини. Після отримання поранення позивач проходив лікування в медичних установах та перебував у відпустці. Поряд з цим, нарахування та виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у розмірі 100000,00 грн. за період лікування та перебування у відпустці після 01 липня 2024 року виплачені не були. Позивач, вважає що за період проходження лікування та перебування у відпустці у зв'язку з пораненням, йому протиправно не виплачується додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн., передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 є відокремленим підрозділом, підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 та перебуває на її фінансовому забезпеченні. Військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник коштів третього рівня, проводила усі грошові операції в тому числі із оплати грошового забезпечення на підставі первинних фінансових документів військової частини НОМЕР_2 , тобто первинні розрахунки та відомості складалися безпосередньо фінансовою службою військової частини НОМЕР_2 , на підставі яких здійснено нарахування та виплата грошового забезпечення. Військова частина НОМЕР_1 не наділена повноваженнями, щодо перевірки вірності обрахунку платіжних відомостей військових частини, які стоять на фінансовому забезпеченні, а тому всі нарахування зроблені частиною це дії посадових осіб зазначеної частини. Отже, рішення про нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди на період воєнного стану позивачу за період його лікування та перебування у відпустці по лікуванню приймає командир військової частини НОМЕР_2 . На підставі прийнятого наказу та наданих відомостей про нарахування, військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник коштів підписує відомості на виплату та передає їх до органу державного казначейства для виплати. Ураховуючи, що накази командира військової частини НОМЕР_2 та відомості щодо виплати позивачу додаткової винагороди на період воєнного стану за період його стаціонарного лікування та період перебування у відпустці для лікування військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 не надавались, в останньої не було підстав для здійснення дій щодо нарахування та/або виплати позивачу додаткової винагороди. Ураховуючи викладене, військовою частиною НОМЕР_1 не вчинено неправомірних дій або бездіяльності в частині невиплати позивачу додаткової винагороди за період його лікування та перебування у відпустці для лікування після отриманої травми 16.02.2023.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Розділ 34 Порядку 260 не містить жодних посилань про необхідність надання висновку ВЛК щодо тривалості лікування, довгостроковості чи таке інше. Отже, спеціалізованими нормами про додаткову винагороду (Закон, Постанова КМУ №168) не вказано про будь-які обмеження або вимог щодо необхідності висновку ВЛК - тому застосовування загального порядку Наказу МО 260 не є правомірним у даному конкретному випадку.
Від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Відповідно до п. 11 статті 10-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Відповідно до п. 11 статті 10-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні) безперервного лікування позивача вже закінчився, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.06.2024 №617-АГД позивачу було призупинено виплату грошового забезпечення з 30.05.2024. В подальшому, оскільки позивачем не було надано до військової частини НОМЕР_2 довідку ВЛК про потребу позивача в подальшому лікуванні, в командира військової частини НОМЕР_2 не було підстав для прийняття рішення (наказу) про продовження перебування позивача в лікарняних закладах, який є підставою для продовження виплати позивачу грошового забезпечення. Позивачем не було пройдено військово-лікарської комісії (або лікарсько-консультативної комісії) при медичних закладах, де Позивач проходив стаціонарне лікування, щодо вирішення питання про продовження ним лікування після безперервного лікування понад 4 місяці, що відповідно стало причиною неможливості виконання вимог чинного законодавства щодо строків лікування, дотримання вимог ЗУ "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців", положень наказу МОУ №260 від 07.06.2018 року, що в свою чергу унеможливило нарахування та виплату в подальшому грошового забезпечення, в т.ч. додаткової винагороди на період воєнного стану Позивачу. Разом з тим, Відповідач неодноразово вступав у взаємодію із Позивачем (засобами телефонного зв'язку), пропонував пройти військово-лікарську комісію, з метою продовження належної виплати грошового забезпечення, відповідно до вимог чинного законодавства, надати у встановленому порядку медичні документи про проходження лікування. Тому у діях військової частини НОМЕР_2 відсутні ознаки бездіяльності. Навпаки, військова частина НОМЕР_2 при нарахуванні Позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди, після його безперервного лікування понад 4 місяці, діяла у відповідності до вимог законодавства України. Саме порушення Позивачем порядку вибуття на лікування та його завершення стало підставою неможливості нарахування та виплати йому військовою частиною грошових коштів за період безперервного стаціонарного лікування позивача понад 4 місяці.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 28.08.2023р., ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), солдат ОСОБА_1 30.01.2024 одержав МВТ.ЗЧМТ.СГМ. Гіповолемічний шок І ст. Травматична ампутація правої стопи. Дотичний ВОСП нижньої 1/3 правої гомілки. ВОСП лівої гомілки, стегна, клубової ділянки. ВОСП бокової стінки, живота зліва, непроникаюче. ВОСП нижньої третини правого передпліччя. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, яке пов'язано із захистом Батьківщини, під час виконання бойового завдання у н.п. Старомайорське Донецької області, а саме - ведення аеророзвідки та коригування вогню у н.п. Завітне бажання Донецької обл. при переміщенні поблизу позиції операторів БпЛА "Маестро" 0,5 км північно-східніше н.п. Старомайорське Донецької області приблизно о 19:25 30.01.2024 в наслідок підриву на ВНП (ПМН) отримав поранення. Військовослужбовець під час отримання поранення. Військовослужбовець під час отримання поранення перебував у інвидідуальних засобах бронезахисту (бронежилет, каска) не перебував в алкогольному чи наркотичному стані.
Згідно довідки ВЛК від 01.07.2024 №2989/386 КНП "Міська клінічна лікарня №16"ДМР, проведено медичний огляд ОСОБА_1 ВЛК КНП "Міська клінічна лікарня №16№ ДМР, діагноз: наслідки МВТ (30.01.2024). Травматична ампутація правої гомілки на рівні с/3, множинні ВОСП лівого стегна в-с/3 лівої гомілки та стопи, правого передпліччя та кисті з наявністю сторонніх тіл металевої щільності, лікований оперативно у вигляді ампутаційної кукси нижньої кінцівки на рівні с/3 правої гомілки, інфікована рана по передній поверхні ампутаційної кукси на рівні с/3 правої гомілки, синдром фантомної кінцівки з болем. Травма тяжкого ступеню. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу Хвороб наказу МО України від 27.04.2024 №262 потребує лікувальної відпустки на протязі 30 календарних днів з метою реабілітації та протезування модульним протезом, протезом для купання, силікованими лайнерами, чохлами в ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" з подальшим переоглядом.
01.07.2024 ОСОБА_1 подано рапорт про надання відпустки на 30 к.діб за станом здоров'я відповідно до висновку ВЛК №2989/386 від 01.07.2024р.
02.07.2024 ВЧ НОМЕР_2 оформлено ОСОБА_1 відпускний квиток №568, згідно якого останнього звільнено у відпустку за станом здоров'я на 30 діб з 01.07.2024 по 30.07.2024.
29.08.2024 року гарнізонною військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_4 за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_2 №3073 від 25.07.2024 проведено медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1 за результатами якого видано свідоцтво про хворобу №7363/с.
Згідно свідоцтва про хворобу №7363/с, поранення тяжкого ступеню, поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю, тощо: На підставі статей 63А, 78А графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постанова ВЛК затверджена 20 регіональною ВЛК 07.09.2024р.
Згідно довідки ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" від 16.10.2024 №020/1510, солдат ОСОБА_1 з 31.07.2024 по теперішній час (16.10.2024) знаходиться на стаціонарі первинного та складного протезування Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства для реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки згідно діагнозу: наслідки мінно-вибухового поранення. Ампутація середньої третини правої гомілки. Продовжує лікування та реабілітацію первинного протезування.
Листом від 02.12.2024 №1665/ВихЗВГ/818 ВЧА7384 розглянуто адвокатський запит представника позивача від 28.10.2024 та повідомлено, що ураховуючи, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування після поранення понад 4 місяці та не надав довідку ВЛК про потребу продовження стаціонарного лікування, наказом командира ВЧ від 04.06.2024 №617-АГД було призупинено з 30.05.2024 виплату грошового забезпечення в т.ч. додаткової винагороди.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо виплати позивачу додаткової грошової винагороди виходячи із розміру 100000,00 грн. на місяць за час перебування у відпустці після тяжкого поранення, на підставі довідки військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня №16" від 01 липня 2024 року № 2989/386 та перебування на стаціонарному лікуванні з приводу реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки у період з 31 липня 2024 року по 16 жовтня 2024 року у ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За приписами п.1-2 цієї Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пунктах 1 та 1-1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини поранення, що отримав військовослужбовець під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Відповідно до п.9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від07.06.2018 №260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
З аналізу викладених норм слідує, що право на отримання грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виникає на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах або перебування у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я).
Проте, для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану не встановлено обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Як встановлено судом, позивач у період з 01.07.2024 по 30.07.2024 перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК від 01.07.2024 №2989/386 та відпускного квитка від 02.07.2024 №568 ВЧ НОМЕР_2 .
Згідно довідки ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" від 16.10.2024 №020/1510, солдат ОСОБА_1 з 31.07.2024 по теперішній час (16.10.2024) знаходиться на стаціонарі первинного та складного протезування Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства для реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки згідно діагнозу: наслідки мінно-вибухового поранення. Ампутація середньої третини правої гомілки. Продовжує лікування та реабілітацію первинного протезування.
Доказів виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" матеріали справи не містять.
Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду 100000 гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування у відпустці для лікування з 01.07.2024 по 30.07.2024 та перебуванні на стаціонарному лікуванні з 31.07.2024 по 16.10.2024.
У матеріалах справи відсутні докази перебування позивачу у відпустці в інші періоди часу.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) (відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування у відпустці для лікування з 01.07.2024 по 30.07.2024 та перебування на стаціонарному лікуванні з приводу реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки у період з 31.07.2024 року по 16.10.2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду 100000 гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування у відпустці для лікування з 01.07.2024 по 30.07.2024 та перебування на стаціонарному лікуванні з приводу реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки у період з 31.07.2024 року по 16.10.2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду 100000 гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування у відпустці для лікування з 01.07.2024 по 30.07.2024 та перебування на стаціонарному лікуванні з приводу реабілітації та протезування правої нижньої кінцівки у період з 31.07.2024 року по 16.10.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова