24 березня 2025 рокуСправа №160/4639/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.10.2020 року № 212/03-08/18 про відмову ОСОБА_2 в переході на пенсію у разі втрати годувальника після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49094) перевести ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , PНОКПП НОМЕР_2 ), у розмірі 50% пенсії померлого годувальника, яку він отримував на момент смерті, тобто з пенсії у розмірі 11484,21 грн з дати звернення 15.10.2020 року відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (статей 36, 37, 45), Закону України «Про пенсійне забезпечення» (ст.46) та здійснити виплату недоотриманих сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 визнано поважними причини пропуску строку на подання позову. Задоволено заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду. Задоволено клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.
Роз'яснено відповідачам про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:
- всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії;
- всіх матеріалів пенсійної справи померлого годувальника - ОСОБА_3 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії;
- рішення про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію у разі втрати годувальника від 20.10.2020 №212/03-08/18;
- алгоритм розрахунку стажу (форма РС-право) ОСОБА_1 та померлого годувальника - ОСОБА_3 .
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV. Додатково повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України № 1058-ІV. На заяву позивача від 15.10.2020 щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника за померлого ОСОБА_3 , Головним управлінням прийнято рішення про відмову від 20.10.2020 № 212/03-08/1, яке не було оскаржено в строки передбачені законодавством. Довідку про заробітну плату від 23.03.1993 б/н видану ТОВ “Схід», за період з 01.12.1990 по 30.11.1992, ОСОБА_3 неможливо врахувати при переході з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки вона потребує перевірки, а, як зазначено ОСОБА_1 , архівні документи ТОВ “Схід» втрачено. За матеріалами пенсійної справи пенсія померлого годувальника обчислювалася виходячи із загального стажу, зарахованого відповідно даних трудової книжки та даних персоніфікованого обліку по 28.01.2013, що складає 57 років 2 місяці 15 днів, з них робота за Списком № 1 - 3 роки, а також заробітної плати з 01.12.1990 по 30.11.1992 згідно довідки від 23.03.1993 виданої ТОВ “Схід». Довідки про заробітну плату за інший період роботи ОСОБА_3 в матеріалах пенсійної справі відсутні.
07.03.2025 від відповідача надійшли витребувані судом докази.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , позивач є дружиною померлого ОСОБА_3 .
Згідно із свідоцтвом про смерть від 12.10.2020 серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Позивач 15.10.2020 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід на пенсію у разі втрати годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №212/03-08/18 від 20.10.2020 позивачу відмовлено.
У рішенні зазначено, зокрема, що за документами, які містяться в матеріалах пенсійної справи та наданими документами для переходу на інший вид пенсії, встановлено що відповідно до записів в трудовій книжці померлого годувальника ОСОБА_3 у період з 03.01.1990 року по 02.01.1991 працював в спортивно-оздоровчому центрі «Джерело» м. Дніпродзержинськ;
- з 05.01.1991 року по 02.01.1992 року - на ППРС МП «Днепровец»;
- з 06.01.1992 року по 09.10.1995 року на ТОВ «Схід».
При цьому довідка про заробіток для обчислення пенсії без номеру від 23.03.1993 року видана ТОВ «Схід» за період з 01.12.1990 року по 30.11.1992 року, яка була врахована для пенсії померлого годувальника не відповідає визначеним періодам роботи, які зазначені у його трудовій книжці.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Так, як вже судом встановлено, позивач перебувала на обліку у відповідача, отримувала пенсію за віком та звернулась до пенсійного органу з приводу переходу на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №1058-IV.
З огляду на зміст положень частини 1 статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
За правилами частин другої та третьої цієї ж статті непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, згідно вказаних норм, право на призначення пенсії по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Саме за наявності таких двох складових, як непрацездатність та перебування на утриманні, особа має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, або на перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Суд встановив, що позивач є дружиною померлого чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджуєтьяс свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .
Постановою УПФ України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі Порядок № 22-1).
Згідно з п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 2.3 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника). До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону; 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що такий перелік документів є вичерпним.
Так, як вже зазначено, пунктом 2.3 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Відповідно до вказаних підпунктів, до заяви додаються наступні документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).
Як вже встановлено судом підставою для відмови в переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що у в трудовій книжці померлого ОСОБА_3 неточні записи за наступні періоди роботи:
- з 03.01.1990 року по 02.01.1991 року в спортивно-оздоровчому центрі «Джерело» м. Дніпродзержинськ;
- з 05.01.1991 року по 02.01.1992 року - на ППРС МП «Днепровец»;
- з 06.01.1992 року по 09.10.1995 року на ТОВ «Схід».
При цьому довідка про заробіток для обчислення пенсії без номеру від 23.03.1993 року видана ТОВ «Схід» за період з 01.12.1990 року по 30.11.1992 року, яка була врахована для пенсії померлого годувальника не відповідає визначеним періодам роботи, які зазначені у його трудовій книжці.
Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем у листі від 14.12.2020, довідка про заробіток для обчислення пенсії від 23.03.1993 року видана ТОВ «Схід» за період з 01.12.1990 року по 30.11.1992 року була врахована для призначення пенсії ОСОБА_3 .
Частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зокрема встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно пункту 1 частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Таким чином, позивач, як дружина померлого годувальника, досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а отже має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, відповідачем не заперечується право позивача на перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника не передбачено необхідності надання первинних документів, а саме довідки про заробітну плату.
Пунктом 2.10 Порядку №22-1 передбачається, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
В той же час, п. 2.3 Порядку 22-1, який встановлює вичерпний перелік документів, які мають додаватися до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не передбачено документів за п. 2.10 цього Порядку.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, у випадку переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника заробіток для розрахунку пенсії визначається за документами, що є у пенсійній справі померлого годувальника.
При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено перевизначення розміру пенсії померлого. Пенсія, при житті померлому годувальнику була призначена на підставі документів його пенсійної справі, обсяг таких документів давав йому право на отримання пенсії, а у відповідача не виникало сумнівів щодо достовірності даних, відображених у його довідках про його заробітну плату. Тому при вирішенні питання стосовно наявності підстав для переходу на пенсію по втраті годувальника, перевірка обґрунтованості прийняття рішення щодо призначення пенсії годувальнику здійснюватися не може.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.04.2020 у справі №215/6254/15-а(2-а/215/13/16).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.10.2020 року № 212/03-08/18 про відмову у переході на пенсію в разі втрати годувальника, з підстав невідповідності довідки про заробіток для обчислення пенсії від 23.03.1993 записам трудової книжки позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, день смерті годувальника - ІНФОРМАЦІЯ_1 . День звернення позивач за переведенням на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - 15.10.2020, отже, звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Отже, пенсію у зв'язку з втратою годувальника підлягає призначенню позивачу з 11.10.2020 - з дня, що настає за днем смерті годувальника.
Щодо вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивача на пенсію у разі втрати годувальника у розмірі 50% пенсії померлого годувальника, яку він отримував на момент смерті, тобто з пенсії у розмірі 11484,21 грн та здійснити виплату недоотриманих сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи, що права позивача в цій частині на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки переведення позивача на пенсію у разі втрати годувальника не здійснено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд, з урахуванням принципу ефективності захисту прав позивача, дійшов висновку, що вони підлягають захисту в такий спосіб - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.10.2020 року № 212/03-08/18 про відмову ОСОБА_2 в переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_3 з дня, що настає за днем смерті годувальника - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.10.2020 року № 212/03-08/18 про відмову ОСОБА_2 в переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_3 з дня, що настає за днем смерті годувальника - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 24.03.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна