24 березня 2025 року Справа № 160/1420/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/1420/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
20.01.2025 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошового забезпечення з 01.06.2022 по 20.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення з 01.06.2022 по 20.05.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошового забезпечення з 01.04.2020 по 31.05.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;
- зобов'язати військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення з 01.04.2020 по 31.05.2022 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.03.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020;
- зобов'язати військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.03.2020 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/1420/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 24.01.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 24.01.2025 року витребувано у відповідача 1,2,3 додаткові докази по справі, зокрема:
- картку особового рахунку позивача за спірний період, а також складену уповноваженою особою на виконання цієї ухвали довідку, в якій відобразити наступні відомості стосовно позивача за спірний період:
1) порядок обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням (в т.ч. конкретно вказати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використано);
2) дата, розмір та порядок визначення розміру виплачених позивачу наступних виплат:
2.1) допомоги на оздоровлення;
2.2) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
2.3) грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки;
- докази нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за спірний період із детальним розрахунком складових грошового забезпечення та розміру прожиткового мінімуму, який використовувався при обчисленні такого грошового забезпечення.
- відомості/інформацію щодо підстав відмови позивачеві у виплаті спірного грошового забезпечення;
- листи/відмови відповідача про виплати спірних коштів.
- всі наявні докази щодо суті спору.
10.02.2025 року Військова частина НОМЕР_2 надали відзив на позовну заяву позивача.
14.02.2025 року Військова частина НОМЕР_1 по справі № 160/1420/25 надали відзив на позовну заяву.
24.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі № 160/1420/25 надали відзив на позовну заяву
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.03.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на вимоги мотивовані бездіяльністю відповідачів щодо непроведення позивачу нарахування грошового забезпечення в період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1, Військової частини НОМЕР_1
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що визначення розрахункової величини для визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відноситься до дискреційних повноважень саме Кабінету Міністрів України (окрім того, саме Уряд готує проєкт наказу про Державний Бюджет, який затверджується Верховною Радою України), то як наслідок, Відповідач 1 діяв у встановлений спосіб та у визначених (чинною редакцією Постанови № 704) межах.
Тому, протиправна бездіяльність з боку Відповідача 1 відсутня.
Відповідач (як і всі військові частини, структурні підрозділи, установи Збройних Сил України) виконує вимоги статті 19 Конституції України та надалі керується пунктом 4 Постанови № 704 в редакції Постанови КМ № 481 від 12.05.2023 (набрання чинності 20.05.2023), а саме - “установити, що розміри посадових окладів, окладі за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Іншого правового врегулювання даних правовідносин не передбачено.
Також, відповідач 1, вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосована норма, за якою обчислення грошового забезпечення позивача здійснюється із використанням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а тому у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити в повному обсязі.
Вважають, що Відповідач діяв виключно в межах та у спосіб, який визначений законодавством України.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2, Військової частини НОМЕР_2
Відповідач 2 зазначає про те, що питання грошового забезпечення військовослужбовців вирішуються не у Військовій частині НОМЕР_2 .
Керівництвом Військової частини НОМЕР_2 постійно вживаються та вживались заходи щодо здійснення належного та повного фінансового забезпечення потреб військовослужбовців, які проходять в них службу.
Вказують, що у розрізі позовних вимог позивача та його переконань у порушенні його прав, саме з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року.
Отже, в розрізі вимог статті 58 Конституції України, ключовим моментом виникнення предмету позовних вимог, - є 29.01.2020 року.
Однак, відповідач 2 вважає, що враховуючи вищенаведене, до спірних правовідносин не може бути застосована норма, за якою обчислення грошового забезпечення позивача здійснюється із використанням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
V. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач 3 зазначає про те, що згідно з постановою КМ України від 12.05.2023 року №481 (набрала законної сили 20.05.2023) до постанови №704 були внесені зміни, відповідно до яких розмір посадових окладів (окладів) розраховується, виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, фактично з моменту публікації судового рішення про визнання постанови №103 протиправною (14.02.2020 року) і до набрання законної сили постановою №481 (20.05.2023 року) порядок (формула) визначення розміру посадових окладів, окладів залишався невизначеним.
За відсутності з 14.02.2020 року по 20.05.2023 року, визначеної КМ України формули для визначення розміру посадового окладу (окладу) не було підстав й для перерахунку окладів (посадових окладів). З урахуванням викладеного безпідставним є висновок Позивачки щодо того, що в 2022-2023р.р. її грошове забезпечення підлягало перерахуванню із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний рік.
Так, постановою КМ України від 12.05.2023 №481 до п.4 постанови КМ №704 були внесені зміни, згідно з якими було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
У вищевказаній редакції постанова КМ №704 діє з 20.05.2023 року.
Таким чином, принаймні починаючи з 20 травня 2023 року відсутні підстави для того, щоб грошове забезпечення розраховувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на перше січня відповідного календарного року.
VI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Південно-Східному територіальному юридичному відділі, який перебував на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 01.06.2022 по теперішній час, у військової частини НОМЕР_2 в період з 01.04.2020 по 31.05.2022, у військовій частині НОМЕР_1 в період до 31.03.2020 року.
Південно-Східний територіальний юридичний відділ сформовано відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02 вересня 2013 року № Д-322/1/03, згідно розпорядження Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 318 від 16.10.2013 дислокується на фондах ІНФОРМАЦІЯ_1 та знаходиться на всіх видах забезпечення.
Встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_7 , яке видано 05.05.2016 р. директором Департаменту кадрової політики МО України.
Нарахування грошового забезпечення позивачу відповідачами здійснювалося в період з 29.01.2020 року по дату звільнення - 25.10.2024 року.
Факт знаходження на фінансовому забезпеченні відповідачів підтверджується телеграмами про зарахування на фінансове забезпечення Південно-Східного територіального юридично відділу.
Позивач вважає, що за час проходження служби у відповідачів грошове забезпечення було нараховане та виплачене за період з 29.01.2022 року по 20.05.2023 року у меншому розмірі, ніж встановлено положеннями чинного українського законодавства.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"(яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
VІІІ. ОЦІНКА СУДУ
Тобто, з 29.01.2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1 762,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2 270,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2 481,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача стосовно обчислення та виплати грошового забезпечення за спірний період без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року, а саме станом на 01 січня 2020 року , на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року є протиправними.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
А тому відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату спірних грошових виплат, з урахуванням вже виплачених сум.
Водночас, суд враховує, що 12.05.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 року та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
З огляду на наведене, у період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 - за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
ІХ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.06.2022 року по 20.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.06.2022 року по 20.05.2023 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.04.2020 року по 31.05.2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.04.2020 року по 31.05.2022 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.03.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.03.2020 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ).
Відповідач 1: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач 3: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 24.03.2025 року.
Суддя В.В. Ільков