25 березня 2025 рокуСправа №160/22616/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 щодо незарахування періодів роботи до пільгового стажу відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. д ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправними та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про яке повідомлено в Рішенні №047150024311 від 29.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22.03.2024 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати першого звернення, тобто з 22.03.2024, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, з 27.03.1991 по 28.07.1998, з 17.05.2002 по 31.10.2012, з 01.11.2012 по 06.05.2019, з 01.05.2019 по 10.07.2019, з 11.07.2019 по 19.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду цієї заяви, відповідачем-1 прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Позивач вказує, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки її пільговий стаж на дату звернення до органів пенсійного фонду 22.03.2024 становить 29 років 1 місяць 11 днів. У зв'язку з цим, позивач вважає рішення відповідача-1 про відмову у призначенні їй пенсії на пільгових умовах протиправним, тому звернулася до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/22616/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
06.09.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (відповідач-1) надійшло клопотання про долучення документів, що також є відзивом на позов, у якому відповідач-1 вказав, що ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, через відсутність необхідного пільгового стажу. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 30 років 4 місяці 2 дні. До страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, отримання допомоги по безробіттю з 14.12.1998 по 08.12.1999, оскільки зазначена дата народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не відповідає паспортним даним « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Пільговий стаж позивача не визначений. Відповідно до наданих документів до пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно: довідки № ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє» за одним підписом, а відповідно Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 згідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній довідку про пільговий стаж підписує керівник, начальник відділу кадрів, головний бухгалтер (за трьома підписами), в усіх довідках (№ ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє», № 1451-1512 від 28.09.2022, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», № 863 від 19.02.б/р, виданої ТОВ «Стронг Інвест», № 5 від 10.12.2015, виданої ТОВ «Фактор Д» зазначена посада «оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) цеху відтворення промислового свинокомплексу не відповідає назві посади статті 114 Закону № 1058, статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» - доярки (оператори машинного доїння), свинарки оператори в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства), - не зазначено про належність підприємств до сільського господарства, - не зазначено щодо норми обслуговування кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, який вона зобов'язана обслужити на протязі встановленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. У зв'язку з цим, відповідач-1 указав, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону №1058, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача-2.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався і не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч.6 ст.162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду витребувано у відповідачів копію пенсійної справи позивача.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем-1 надано до суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.03.2024 ОСОБА_1 (позивач) звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області (відповідач-1) прийняло рішення № 047150024311 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
У рішенні відповідач-1 зазначив про таке:
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дата звернення за призначенням пенсії 22.03.2024.
Вік заявниці 56 років 5 місяців 23 дні.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону № 1058 передбачено право на пенсію на пільгових умовах жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства -
після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20
років, жінки народжені з 01 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року мають право на
призначення пенсії після досягнення 53 років 6 місяців за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Під нормою обслуговування розуміється кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, який вона зобов'язана обслужити на протязі встановленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах.
При призначенні зазначеним робітницям пенсій на пільгових умовах враховується
виконання норм обслуговування, які встановлені на рівні не нижче технічно
обґрунтованих норм.
До технічно обґрунтованих норм відносяться типові міжгалузеві і галузеві (відомчі)
норми обслуговування, які затверджені в установленому порядку та норми обслуговування, які встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих відомчих (нормативів часу на окремі роботи, операції) з врахуванням умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней в даному господарстві. В такому ж порядку враховуються норми обслуговування при колективному, орендному підряді та інших колективних формах організації та оплати праці, а також в допоміжних сільських господарствах, які не мають самостійного балансу і знаходяться у складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій.
Виконання встановлених норм обслуговування за період, починаючи з 1992 року, підтверджується даними первинного обліку.
При зверненні робітниці за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація
(правління) господарства подають в органи Пенсійного фонду довідку про стаж
роботи дояркою (оператором машинного доїння) і про виконання встановлений норм
обслуговування (встановленої форми).
Відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 30 років 4 місяці 2 дні.
Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи
згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, отримання допомоги по безробіттю з 14.12.1998 по 08.12.1999, оскільки зазначена дата народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не відповідає паспортним даним « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до наданих документів пільговий стаж особи - не визначений.
Відповідно до наданих документів до пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно:
- довідки № ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє» за одним підписом, а відповідно Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 згідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній довідку про пільговий стаж підписує керівник, начальник відділу кадрів, головний бухгалтер (за трьома підписами);
- в усіх довідках ( № ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє», № 1451-1512 від 28.09.2022, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 863 від 19.02.б/р, виданої ТОВ «Стронг-Інвест», № 5 від 10.12.2015, виданої ТОВ «Фактор Д» зазначена посада «оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) цеху відтворення промислового свинокомплексу не відповідає назві посади статті 114 Закону № 1058, статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» - доярки (оператори машинного доїння), свинарки оператори в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства);
- не зазначено про належність підприємств до сільського господарства;
- не зазначено щодо норми обслуговування кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, який вона зобов'язана обслужити на протязі встановленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах.
За наданими документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Не погоджуючись з таким рішенням органів пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містить, з-поміж інших, такі записи про роботу позивача (мовою трудової книжки):
Криворожский горпищеторг
1) 31.07.1986 принята мл. продавцом в маг.60;
2) 11.09.1987 уволен по собственному желанию с разрешения областного управления;
Криворожский РПС Рабкооп «Радушный»
3) 11.11.1987 принята младшим продавцом магазина №13;
4) 07.05.1988 переведена младшим продавцом с и.о. заведующей магазина №4 «Продукты»;
5) 03.07.1990 переведена буфетчицей в столовую №1;
6) 21.12.1992 уволена по ст.38 КЗоТ УССР по собственному желанию;
7) Радгосп-комбінат «Новотрудівський» принята коридорной д/к «Ромашка»;
9) 28.07.1998 уволена по собственному желанию, имеет ребенка до 14 лет, ст.38 КЗОТ Украины.
Отже, трудовою книжкою позивача підтверджені періоди її роботи з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, з 27.03.1991 по 28.07.1998.
Як установив суд позивач звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У позовній заяві позивач просить суд зарахувати періоди її роботи з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, з 27.03.1991 по 28.07.1998 до пільгового стажу.
Суд зазначає, що згідно з п.5 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Отже, жінки, які досягли 55 років і мають 20 років стажу за професіями доярок (операторів машинного доїння), свинарок-операторів в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства за умови виконання встановлених норм обслуговування, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Такі ж умови щодо призначення пенсії містять і норми п. «д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Згідно з паспортом позивача, копія якого надана до матеріалів справи, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, станом на час звернення позивача до пенсійного фонду за призначенням пенсії (22.03.2024), вона досягла віку 56 років, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.5 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.
Поряд з цим, у вказані вище періоди з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, з 27.03.1991 по 28.07.1998 позивач не працювала за професіями, які дають право на призначення пенсії відповідно до пункту 5 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому ці періоди не можуть бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Водночас ці періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Суд зазначає, що згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право) періоди роботи позивача з 27.03.1991 по 28.07.1998 був зарахований до її страхового стажу, тому в цій частині права позивача не були порушені.
Проте, згідно з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії від 29.03.2024 №047150024311 до страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, оскільки зазначена дата народження заявниці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не відповідає паспортним даним « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162:
- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців (п.1.1.);
- відомості про робітника записуються на першому аркуші (титульній сторінці) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень або заміни ім'я та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Освіта - середня, середня спеціальна і вища - вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню чи незакінчену вищу освіту також може бути здійснена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки учбового закладу і т. ін.). Професія або спеціальність записуються в трудовій книжці на підставі документа про освіту або іншого належно оформленого документа (п.2.10.);
- після зазначення дати заповнення трудової книжки робітник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше була заповнена трудова книжка (п.2.11).
Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі - Інструкція №58).
Згідно з Інструкцією №58:
- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п.1.1);
- відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження (п.2.11.);
- після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (п.2.12).
Згідно з п.2.6. інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Із трудової книжки позивача, копія якої надана до матеріалів справи, видно, що дата народження була виправлена на правильну « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим інспектором з кадрів ТОВ «Стронг-Інвест» 20.11.2023 та вказано «зміна на підставі паспорта НОМЕР_4 ». Цей напис засвідчений підписом старшого інспектора з кадрів та печаткою ТОВ «Стронг-Інвест».
Таким чином, періоди роботи позивача з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, мають бути зараховані до її страхового стажу.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містить також такі записи про роботу позивача (мовою трудової книжки):
Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь»
11) 17.05.2002 Принята в агропромышленный комплекс оператором животноводческих комплексов и механизированных ферм (по уходу) 5 разряда. Рас.№66 от 15.06.2002г.
12) 04.11.2003 Переведена сторожем в агропромышленном комплексе. Рас. 34 от 03.11.2003г.
13) Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 08.04.2004 р. на Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь». Підстава: Наказ Міністерства промислової політики України №166 від 07.04.2004 р.
14) 18.06.2004 Переведена в агропромышленном комплексе дезинфектором (дератизатор). Рас.48 от 17.06.2004г.
15) 11.10.2004 Переведена в агропромышленном комплексе оператором животноводческих комплексов и механизированных ферм (по уходу) 5 разряда на период отпуска в связи с рождением ребенка. Рас.85 от 08.10.2004.
16) Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 12.01.2006 р. на Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг». Підстава: Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Криворіжсталь» №2 від 12.01.2006 р.
17) 29.01.2007 Переведена на постоянную работу в агропромышленном комплексе оператором животноводческих комплексов и механизированных ферм (по уходу) 5 разряда. Расп. №10 от 29.01.2007.
18) Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» перетворено з 14.06.2007 р. на Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Підстава: Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ ««Міттал Стіл Кривий Ріг»» №4 від 14.06.2007 р.
19) 01.02.2009 Присвоен 6 разряд операторов животноводческих комплексов и механизированных ферм (по уходу в агропромышленном комплексе. Р.2 от 30.01.09г.
20) 01.04.2011 Уволена по п.5 ст.36 КЗоТ Украины в связи с переводом на работу на ООО «Фактор Д». Рсп.№8 от 01.04.2011.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Д»
21) 02.04.2011 Прийнята по переводу з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» згідно п.5 ст.36 КЗпП України оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) 6 розряду від-ділка №3 племінної ферми. Наказ №4-к від 01.04.2011р.
22) 31.10.2012 Звільнена за п. 5 ст. 36 КЗпП України в зв'язку з переведенням до ТОВ «Рантьє». Наказ №110-к від 31.10.2012.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рантьє»
23) 01.11.2012 Прийнята по переводу з ТОВ «Фактор Д» оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) відділку №3 племінної ферми. Наказ №78-к від 01.11.2012.
24) 13.09.2013 Переведена оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) цеху відтворення промислового свинокомплексу. Наказ №233-к від 13.09.2013р.
25) 01.09.2015 Переведена оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) відділку очікування цеху відтворення (осіменіння та очікування) промислового свинокомплексу. Наказ №340-к від 01.09.2015р.
26) Звільнена у зв'язку з переведенням до ТОВ НВП «Промвок», згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказ №149-к від 06.05.2019р.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Промвок»
27) 07.05.2019 Прийнята оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляд) відділку очікування цеху відтворення (осіменіння та очікування промислового свинокомплексу в порядку переведення з ТОВ «Рантьє».
28) 10.07.2019 Звільнена у зв'язку з переведенням до ТОВ «Стронг-Інвест», згідно ст.36 КЗпП України. Наказ №187-к від 10.07.2019р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг-інвест»
29) 11.07.2019 Прийнята оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) відділку очікування цеху відтворення (осіменіння та очікування) промислового свинокомплексу в порядку переведення з ТОВ НВП «Промвок». Наказ №19-к від 11.07.2019р.
До матеріалів справи надані: архівна довідка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», довідка від 18.09.2022 №1451-1512 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно з якою, позивач у період з 17.05.2002 по 03.11.2003 та з 11.10.2004 по 01.04.2011 працювала оператором тваринницьких комплексів і ці періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно ст.114 ч.2 п.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказано також, що встановлені норми обслуговування виконувались; довідка від 10.12.2015 №5 ТОВ «Фактор Д», в які й вказано, що позивач з 02.04.2011 по 31.10.2021 працювала оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) племінної ферми ТОВ «Фактор Д» та виконувала встановлені норми обслуговування свинопоголів'я, зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту «Д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; довідка від 20.11.2023 №ПВ-1 ТОВ НВП «Промвок» про роботу позивач у період з 07.05.2019 по 10.07.2019 оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) відділку очікування цеху відродження (осіменіння та очікування) промислового свинокомплексу ТОВ НПВ «Промвок», довідки №1 від 19.02.2024 та №863 від 19.02.2024 про те, що позивач у період з 01.11.2012 по 06.05.2019 та з 11.07.2019 по 19.02.2024 працювала оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм, що передбачена п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач у позовній заяві вказує, що періоди її роботи з 17.05.2002 по 31.10.2021, з 01.11.2012 по 06.05.2019, з 01.05.2019 по 10.07.2019, з 11.07.2019 по 19.02.2024 мають бути зараховані до її пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 5 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право) вказані періоди були зараховані до її страхового стажу. Однак, доказів зарахування до пільгового стажу вказаних періодів до матеріалів справі не надано.
В оскаржуваному рішенні відповідач указав, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно з:
- довідкою № ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє» за одним підписом, а відповідно Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 згідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній довідку про пільговий стаж підписує керівник, начальник відділу кадрів, головний бухгалтер (за трьома підписами);
- в усіх довідках (№ ПВ-1 від 20.11.2023, виданої НВП «Промвок», № 1 від 19.02.2024, виданої ТОВ «Рантьє», № 1451-1512 від 28.09.2022, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 863 від 19.02.б/р, виданої ТОВ «Стронг-Інвест», № 5 від 10.12.2015, виданої ТОВ «Фактор Д») зазначена посада «оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) цеху відтворення промислового свинокомплексу не відповідає назві посади статті 114 Закону № 1058, статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» - доярки (оператори машинного доїння), свинарки оператори в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства);
- не зазначено про належність підприємств до сільського господарства;
- не зазначено щодо норми обслуговування кількість голів корів або свиней,
закріплених за робітницею, який вона зобов'язана обслужити на протязі встановленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах.
Проте, суд указує, що відповідно до п. 23 Порядку №637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Зазначені вище довідки містять підписи посадових осіб та печатки підприємств. До того ж, довідки є чинними, доказів їх недійсності не надано.
Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Отже, періоди роботи з 17.05.2002 по 03.11.2003, 11.10.2004 по 01.04.2011, 02.04.2011 по 31.10.2012, 01.11.2012 по 06.05.2019, 07.05.2019 по 10.07.2019, 11.07.2019 по 19.02.2024 мають бути зараховані до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас період роботи позивача з 04.11.2003 по 11.10.2004 не є таким, що дає право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вказаної статті.
Окремо суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2 Порядку №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій.
До того ж, у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а Верховний Суд зазначив про те, що орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, органи Пенсійного фонду України в межах своїх повноважень зобов'язані розглянути та, за необхідності, перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів.
Проте, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що органами пенсійного фонду вживались відповідні заходи, направлені на всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає, що оцінка дій відповідача щодо правомірності відмови у призначенні пенсії досліджується в межах прийняття самого рішення і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені. У той час, коли самі по собі дії щодо винесення рішення не порушують права, свободи та інтереси позивача, адже не мають юридичного наслідку, а відтак не створюють підстав для їх захисту, тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.
Окремо суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
У цій справі суд установив, що позивач звернувся за призначенням пенсії 22.03.2024, тому позивач має право на призначення пенсії з 22.03.2024.
Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Отже, органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Поряд з цим, відповідно до п.1.1 розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», серед інших заяв, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1. Порядку №22-1).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (4.2. Порядку №22-1).
Згідно з п.4.10. Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, заява про призначення пенсії подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України (органу, що призначає пенсію), після сканування якої та сканування копій доданих до неї документів (формування електронної пенсійної справи), за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Отже, заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.
А вже після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 17.05.2002 по 03.11.2003, 11.10.2004 по 01.04.2011, 02.04.2011 по 31.10.2012, 01.11.2012 по 06.05.2019, 07.05.2019 по 10.07.2019, 11.07.2019 по 19.02.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Суд зазначає, що наведений вище спосіб захисту буде сприяти позивачу в ефективному виконанні судового рішення саме за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню частково.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені норми, часткове задоволення позовних вимог, а також те, що права позивача на пенсійні виплати були порушені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням про відмову у призначенні пенсії, яке судом скасовано, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судового збору у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150024311 від 29.03.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) періоди її роботи з 31.07.1986 по 11.09.1987, з 11.11.1987 по 21.12.1990, до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 17.05.2002 по 03.11.2003, 11.10.2004 по 01.04.2011, 02.04.2011 по 31.10.2012, 01.11.2012 по 06.05.2019, 07.05.2019 по 10.07.2019, 11.07.2019 по 19.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 22.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог у їх задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна