25 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1117/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 7468,58 грн (а.с.17-18).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов'язок відповідач не виконує та за ним обліковується податковий борг з єдиного податку у сумі 7468,58 грн, який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань на підставі заяви від 11 листопада 2020 року про застосування спрощеної системи оподаткування.
Як зазначив позивач, вжиті заходи, спрямовані на стягнення заборгованості шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги від 01 травня 2024 року №0004571-1302-0320, не спричинили погашення податкового боргу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 17 лютого 2025 року судом надіслано відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації місця проживання, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с.13). З урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України вважається, що відповідач повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 у період з 11 листопада 2020 року по 04 липня 2024 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.28).
Згідно із заявою від 11 листопада 2020 року ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування (2 група); обрана ставка єдиного податку - 20% розміру мінімальної заробітної плати (а.с.6).
На підставі вказаної заяви відповідачу у 2024 році необхідно було сплачувати по 1420,00 грн (до 20 лютого 2024 року, до 20 березня 2024 року, до 20 квітня 2024 року, до 20 травня 2024 року, до 20 червня 2024 року, до 20 липня 2024 року).
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Волинській області за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 7468,58 грн (враховано переплату у сумі 1051,42 грн станом на 20 лютого 2024 року), що також підтверджується розрахунком сум податкового боргу (а.с.4) та витягом з Інформаційно-комунікаційної системи “Податковий блок» (а.с.7).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
ФОП ОСОБА_1 на підставі заяви від 11 листопада 2020 року був платником єдиного податку другої групи (а.с.6).
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Приписами пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (2 група), своєчасно не сплачував єдиний податок. Несплачені податкові зобов'язання у 2024 році набули статусу податкового боргу.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
01 травня 2024 року податковий орган сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №0004571-1302-0320 (а.с.5), яка вручена платнику 17 травня 2024 року.
Доказів оскарження податкової вимоги від 01 травня 2024 року №0004571-1302-0320 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу ОСОБА_1 не надав.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг після надіслання податкової вимоги не переривався (збільшився) (а.с.7).
За приписами підпункту 65.10.4 пункту 65.10 статті 65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що грошові зобов'язання у сумі 7468,58 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів сплати, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід бюджету з ОСОБА_1 цієї суми заборгованості.
Керуючись статтями 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 7468,58 грн (сім тисяч чотириста шістдесят вісім грн 58 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк