25 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/709/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2), про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.01.2025 о/р НОМЕР_1 про відмову у переведенні пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області прийняти рішення про переведення з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, починаючи з 30.12.2024, з визначенням розміру пенсії згідно наданих довідок Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 05.12.2024 №14 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV).
Вказує, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
30.12.2024 позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ), який набув чинності 01.05.2016.
За принципом екстериторіальності її документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області, яким було прийнято рішення о/р НОМЕР_1 від 06.01.2025 про відмову в переході на пенсію за віком згідно Закону №889- VІІІ у зв'язку з тим, що на момент звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №889- VIII у ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 відсутній стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Робота на посадах в Державній радіокомпанії Волинської області відсутні в переліку посад державної служби визначених статтею 25 Закону №889- VІІІ.
З таким діями відповідача-1 ОСОБА_1 не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки позивач досягла пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу» і до 01.05.2016, і після цієї дати.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.34).
В поданому до суду відзиві від 11.02.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області з позовними вимогами не погоджується та просить відмовити в задоволенні позову (а.с.39-72).
Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції вказує, що відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016р.) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України або які станом на 01.05.2016 мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 25 Закону № 3723 визначенi категорiї посад державних службовцiв. Основним критерiєм, який визначає пiдстави для зарахування того чи iншого перiоду роботи особи на посадi державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсiй вiдповiдно до Закону № 889 є встановлення за займаною посадою вiдповiдного рангу. Відповідно до пункту 17 частини третьої статті 3 Закону № 889 - дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання.
Так, за результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що в періоди роботи 26.03.1984 по 01.05.2016 працювала на посадах передбачених Законом України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» від 23.09.1997 № 540/97-ВР - не підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» від 23.09.1997 № 540/97-ВР пенсійне забезпечення працівників суб'єктів у сфері медіа здійснюється відповідно до Закону № 1058. Робота на посадах в Державній радіокомпанії Волинської області відсутня в переліку посад державної служби визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».
Отже станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займає посади державної служби та стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців відсутній. Підстави для переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 - відсутні.
З урахуванням наведених обставин просив у задоволенні прозову відмовити у зв'язку з відсутністю правових підстав.
У відповіді на відзив від 13.02.2025 позивач заперечує щодо доводів відповідача-1, оскільки протягом 1984 - 2017 років працювала на посадах, віднесених відповідно до статті 12 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» №540/97 ВР до посад державних службовців та маю необхідний стаж державної служби для призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу», а саме, як слідує із довідки № 299/2-06 від 21.12.2023 року філії акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Волинська регіональна дирекція» станом на дату (01.05.2016) набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 ОСОБА_2 мала більше 10 років стажу державної служби. Всього стаж державної служби становить 37 років 7 місяців 25 днів, відповідно довідки від 05.12.2024 року № 14 Державного комітету телебачення і радіомовлення України (а.с.73-77).
У відзиві на позовну заяву від 21.02.2025 представник ГУ ПФУ у Волинській області заперечила проти задоволення позову з наступних підстав.
З огляду на позовні вимоги Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області є неналежним відповідачем, який не має відповідати за пред'явленим позовом. Наслідком скасування рішення, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатами розгляду позовної заяви має бути виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов'язку призначити (перерахувати) пенсію тощо (висновок Верховного Суду у справі №500/1216/23, постанова від 08.02.2024).
Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, який набрав чинності 28.12.1993, до 01.05.2016 були визначені посади державних службовців які відносяться до відповідної категорії посад державних службовців, та зазначено, що до кожної категорії посад належать також і прирівняні до них посади. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідних категорій нових посад державних 4 службовців проводилося Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним органом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» № 283 від 03.05.1994 не передбачалося віднесення посад державних службовців, а лише встановлювався порядок обчислення стажу державної служби. Службовці, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця і їм встановлюється відповідний ранг.
За результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що в періоди роботи 26.03.1984 по 01.05.2016 працювала на посадах передбачених Законом України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» від 23.09.1997 № 540/97-ВР - не підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» від 23.09.1997 № 540/97-ВР пенсійне забезпечення працівників суб'єктів у сфері медіа здійснюється відповідно до Закону України № 1058. Робота на посадах в Державній радіокомпанії Волинської області відсутня в переліку посад державної служби визначених статтею 25 Закону України № 889-VIII.
Отже, станом на 01.05.2016 (дата набрання Закону України № 889-VIII) у позивача відсутній стаж перебування на державній службі 10 років, що унеможливлює призначити їй пенсію згідно Закону України № 889-VIII. З огляду на викладене, відповідачі у спірних правовідносинах, діяли правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії не можна вважати протиправними (а.с.78-85).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, що підтверджується матеріалами пенсійної справи (а.с.67-70).
30.12.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку відповідно до Закону №889-VІІІ, з визначенням розміру пенсії згідно наданих довідок Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 05.12.2024 №14 (а.с.29-30). За принципом екстериторіальності заяву та додатні до неї матеріали було розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області.
ГУ ПФУ в Донецькій області рішенням о/р НОМЕР_1 від 06.01.2025 відмовило у переведенні з пенсії відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №889- VIII у ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 відсутній стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Робота на посадах в Державній радіокомпанії Волинської області відсутні в переліку посад державної служби визначених статтею 25 Закону №889- VІІІ (а.с.32).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон №1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі також - Закон №889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі також - Закону №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, частиною першою статті 37 Закону №3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018. за результатом розгляду зразкової справи №822/524/18.
За приписами ч. 2 ст. 16 Закону України Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів від 23.09.1997 № 540/97 (у редакції, яка діяла станом на 01.01.1998) при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю. При цьому період роботи в державних та комунальних засобах масової інформації прирівнюється до стажу державної служби.
Аналізуючи наведені норми обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016, до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі Порядок № 283). Тобто, у цьому випадку необхідно керуватися Порядком № 283.
Так, відповідно до п. 3 Порядку до стажу державної служби зараховується стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації.
Згідно п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 затверджено:
Порядок оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації;
перелік посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого самоврядування;
Порядок обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 №377 переліку посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого самоврядування, Теле- і радіомовні та телерадіомовні організації, засновниками (співзасновниками) яких є Верховна Рада України, центральні органи виконавчої влади, серед іншого визначено, що посада керівник (президент, генеральний директор, директор), заступник керівника, директор програм, директор творчого (творчо-виробничого) об'єднання, заступник директора програм, заступник директора творчого (творчо-виробничого) об'єднання, головний редактор об'єднання, головний музичний редактор об'єднання, головний редактор головної редакції, завідуючий відділом (творчим), редакцією, корпунктом; заступник головного редактора об'єднання, заступник головного музичного редактора об'єднання, заступник головного редактора головної редакції, редактор відповідальний (завідуючий) міської редакції мовлення, головний редактор відділу, редакції; заступник завідуючого відділом (творчим), редакцією, корпунктом, відповідальний секретар, головний випусковий, керівник групи (творчої), оглядач політичний, оглядач, кореспондент в іноземній державі, коментатор, ведучий програми, кореспондент спеціальний, кореспондент власний, відповідальний випусковий, старший редактор, кореспондент, редактор, редактор літературний, редактор музичний, випусковий, зокрема посади, які обіймала позивач, прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування: заступник Керівника апарату Верховної Ради України, заступник Міністра, заступник керівника іншого центрального органу виконавчої влади, начальник управління, самостійного відділу, заступник начальника управління, самостійного відділу, начальник відділу в складі управління, заступник начальника відділу в складі управління, головний спеціаліст, головний спеціаліст, провідний спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст I і II категорії.
Згідно п. 1 Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств №377 (далі - Порядок №377), до стажу роботи, що дає право на встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації, зараховується стаж роботи на посадах, зазначених у переліку, затвердженому цією постановою, а також на посадах журналістів державних інформаційних агентств, зазначених у додатку 1, а саме:
- до 1 серпня 1990 р. - у засобах масової інформації, засновниками яких були партійні, комсомольські та профспілкові організації;
- до 23 серпня 1991 р. - у засобах масової інформації, засновниками яких були органи державної влади колишньої УРСР та інших республік СРСР, а також органи державної влади та військові формування колишнього СРСР (додаток 2);
з 24 серпня 1991 р. - у засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були) органи державної влади або органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3 Порядку № 377 документами для визначення стажу роботи журналіста є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.
Якщо засновника (співзасновника) засобу масової інформації неможливо визначити за записами у трудовій книжці чи печаткою, що засвідчує ці записи, підставою для його визначення є довідка таких органів виконавчої влади та телерадіокомпаній.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що згідно з записами трудової книжки позивач працювала, зокрема: з 26.03.1984 по 27.02.1992 у Волинській обласні телерадіокомпанії; з 28.02.1992 по 31.05.1995 у Волинському телерадіооб'єданні Укртелерадіокомпанії, з 01.06.1995 по 17.09.2015 у Волинській телерадіокомпанії, з 18.09.2015 по 29.12.2017 у філії Національної телекомпанії України «Волинська регіональна дирекція», з 13.06.2018 по 28.02.2019 у ТзОВ «Слово Волині», з 04.11.2019 по 30.11.2020 у Волинській обласній громадській організації «Волинський прес-клуб», з 10.12.2020 по 26.08.2021 у Центральному апараті Міністерства оборони України (зокрема 10.12.2020 прийнято присягу державного службовця та 10.01.2021 присвоєно 6 ранг державного службовця), з 27.08.2021 по 19.10.2022 у Центральному апараті Міністерства оборони України, з 01.11.2022 по 27.03.2024 в Управлінні по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації Міністерства оборони України, з 17.04.2024 по 03.12.2024 у Державному комітеті телебачення і радіомовлення України (а.с.19-28).
Довідкою №299/2-06 від 21.12.2023, виданою менеджером філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Волинська регіональна дирекція) ОСОБА_1 підтверджено обставини, зазначені в трудовій книжці, зокрема: з 26.03.1984 по 01.01.1985 - прийнята на посаду випускового Волинського обласного телерадіокомітету (наказ №12 від 26.03.1984); 01.08.1987 - переведена на посаду випускового Волинського обласного телерадіокомітету (наказ №43 від 04.08.1987); 02.10.1989 - переведена на посаду редактора Волинського обласного телерадіокомітету (наказ №65 від 02.10.1989); 01.01.1990 - переведена на посаду старшого редактора Волинського обласного телерадіокомітету (наказ №82 від 29.12.1989); 20.12.1991 - переведена на посаду старшого редактора Головної редакції телевізійного мовлення Волинського обласного телерадіокомітету (наказ №101 від 19.12.1991); 27.02.1992 - звільнена з посади старшого редактора у зв'язку із переведенням до Волинського об'єднання телебачення і радіомовлення Держтелерадіомовної компанії України, п. 5, ст. 36 КЗпП України (наказ №13 §26 від 26.02.1992); 28.02.1992 - прийнята на посаду заступника головного редактора Головної редакції телебачення Волинського телерадіооб'єднання Укртелерадіокомпанії по переведенню з Волинського обласного комітету по телебаченню і радіомовленню за контрактом (контракт від 26.02.1992 наказ №1 §26 від 27.02.1992); 01.09.1992 - переведена на посаду головного редактора Головної редакції телебачення Волинського телерадіооб'єднання Укртелерадіокомпанії (наказ №67 від 01.09.1992); 31.05.1995 - звільнена з посади головного редактора Головної редакції телебачення Волинського телерадіооб'єднання Укртелерадіокомпанії у зв'язку з переведенням до Волинської обласної державної телерадіокомпанії, п. 5, ст. 36 КЗпП України (наказ №54 о/с §10 від 31.05.1995); 01.06.1995 - прийнята на посаду головного редактора Головної редакції телебачення Волинської телерадіокомпанії по переведенню з Волинського телерадіооб4 єднання Укртелерадіокомпанії (наказ №1 о/с §10 від 01.06.1995), 01.07.1995 - призначена заступником генерального директора-головним редактором Головної редакції телебачення Волинської телерадіокомпанії за контрактом (наказ №19 §1 від 04.07.1995); 01.08.1996 - призначена заступником генерального директора Волинської телерадіокомпанії (наказ №106 о/с від 01.08.1996); з 01.09.2003 по 31.12.2005 - переведена на посаду першого заступника генерального директора Волинської телерадіокомпанії (наказ №79 о/с від 25.09.2003); 01.02.2008 - переведена на посаду першого заступника генерального директора Волинської телерадіокомпанії (наказ №24 о/с від 18.03.2008), 19.05.2010 - призначена виконуючою обов'язки генерального директора Волинської обласної державної телерадіокомпанії (наказ Держкомтелерадіо України №126-к від 14.05.2020); 25.10.2010 - призначена генеральним директором Волинської обласної державної телерадіокомпанії (наказ №291-к від 22.10.2010 Держкомтелерадіо України, №63 о/с від 25.10.2010, контракт №166 від 25.10.2010); 17.09.2015 - звільнена з посади генерального директора Волинської обласної державної телерадіокомпанії та припинено контракт №166 від 25.10.2010 у зв'язку з переведенням до Національної телерадіокомпанії України, п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №204-к від 17.09.2015 Держкомтелерадіо України); 18.01.2017 - переведена на посаду директора філії (директора виконавчої філії Національної телекомпанії України «Волинська регіональна дирекція») (наказ Національної телекомпанії України від 18.01.2017 №38-к); 29.12.2017 - звільнена з посади директора філії (директора виконавчого філії) за угодою сторін, п. 1, ч. 1, ст. 36 КЗпП України (наказ №109 о/с від 28.12.2017). Загальний стаж за вказаний період становить 27 років 9 місяців 6 днів (а.с.13).
З долученої до матеріалів справи довідки №30012-06 від 21.12.2023 слідує, що філія АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Волинська регіональна дирекція» перейменована 11.09.2020 з ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Волинська регіональна дирекція», що утворена 19.01.2017 у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення згідно з наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 30.09.2017 №177, яка є правонаступником філії Національної телекомпанії України «Волинська регіональна дирекція», що утворена 01.12.2015 у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до НТКУ Волинської обласної державної телерадіокомпанії (наказ № 200 від 25.08.2015р.), яка була правонаступником Волинського обласного об'єднання телебачення і радіомовлення Укртелерадіокомпанії відповідно до Указу Президента України від 03.01.1995 №12 «Про вдосконалення системи управління державним телебаченням і радіомовленням України», наказу Держтелерадіо України від 04.02.1995 № 1, а Волинське об'єднання телебачення і радіомовлення державної телерадіомовної компанії України є правонаступником Волинського обласного комітету по телебаченню і радіомовленню на підставі наказу Держкомтелерадіо України №78 від 14.02.1992 «Про затвердження структури Державної телерадіомовної компанії України» (а.с.14).
З урахуванням наведеного, можна прийти висновку, що юридична особа в період роботи позивача реорганізовувалася, але при цьому завжди була державним/комунальним засобом масової інформації.
Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів.
Статтею 12 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», серед іншого визначено, що стаж роботи журналіста в державних та комунальних засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному засобі масової інформації.
Відповідно до «Переліку посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1997 №377, посади, які займала позивач відносяться до посад журналіста.
Отже, аналізуючи зазначене, суд вважає, що період роботи ОСОБА_1 з 26.03.1984 по 29.12.2017 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, оскільки посади, які займала позивач відносяться до посад журналіста.
Крім того, період роботи позивача 04.11.2019 по 30.11.2020, з 10.12.2020 по 26.08.2021, з 27.08.2021 по 19.10.2022, з 01.11.2022 по 27.03.2024, з 17.04.2024 по 03.12.2024 також підлягають до зарахування, оскільки позивач займала відповідні посади у державному/комунальному засобі масової інформації відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 №377 переліку посад журналістів прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування: заступник Керівника апарату Верховної Ради України, заступник Міністра, заступник керівника іншого центрального органу виконавчої влади, начальник управління, самостійного відділу, заступник начальника управління, самостійного відділу, начальник відділу в складі управління, заступник начальника відділу в складі управління, головний спеціаліст, головний спеціаліст, провідний спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст I і II категорії.
Отже, ГУ ПФУ в Донецькій області передчасно дійшло висновку про відсутність необхідного стажу роботи позивача на посадах віднесених до відповідних категорій державної служби та відмовило у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Обставини досягнення позивачем пенсійного віку та наявність у неї необхідного страхового стажу відповідач не заперечує.
У зв'язку з цим, враховуючи досягнення позивачем пенсійного віку, наявність достатнього страхового стажу та стажу державної служби понад 20 років, суд підсумовує, що станом на момент звернення до відповідача з заявою позивач набула право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ.
При цьому, вирішуючи даний спір по суті, суд враховує те, що відповідачем у справі не ставиться під сумнів достовірність даних наведених в трудовій книжці позивача.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення № о/р 907640818059 від 06.01.2025 про відмову позивачу у перерахунку пенсії та зарахування до стажу державної служби спірні періоди його роботи.
Щодо позовних вимог з приводу зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» суд зазначає наступне.
При вирішенні вказаного спору суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про переведення на інший вид пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання здійснити переведення на пенсію державного службовця є саме ГУ ПФУ в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову у переведенні на інший вид пенсії.
Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у переведенні на інший вид пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).
Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.
Згідно зі статтею 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частинами першою та другою статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки заява позивача про переведення пенсії подана нею 30.12.2024, тому слід зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій перевести позивачку на пенсію відповідно до Закону «Про державну службу» саме з цієї дати 30.12.2024.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання перевести позивача на пенсію по віку відповідно до Закону №889-VIII, з урахуванням довідок, виданих Державним комітетом телебачення і радіомовлення України від 05.12.2024 №14, суд звертає увагу на таке.
Позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» після звільнення з державної служби, тобто як особа, яка на день звернення за призначенням пенсії не займає посаду державної служби.
Відповідно до частини першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі- Порядок №622) особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія державного службовця призначається в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а розмір інших виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, у разі коли в особи станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Однак, якщо особа має не менше як 20 років стажу державної служби і на час виходу на пенсію не перебуває на державній службі, за її бажанням, розмір цих інших виплат (виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років, а також розмір матеріальної допомоги та виплат, які нараховуються за період, який перевищує календарний місяць) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Таким чином, позивач має право на розрахунок пенсії із застосуванням статті 37 Закону України «Про державну службу» та пункту 4 Порядку №622, які передбачають, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, у спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця повинно здійснюватися з урахуванням даних, зазначених в довідках виданих Державним комітетом телебачення і радіомовлення України від 05.12.2024 №14, відомості яких відповідають вимогам пункту 4 Порядку №622 (а.с.15-16).
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періоду всієї роботи на посадах в журналіста в державних/комунальних засобах масової інформації та відмови у зв'язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а відтак рішення відповідача № о/р 907640818059 від 06.01.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з огляду на наявність у позивача умов для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ є протиправним та підлягає скасуванню, а тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи також відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо врахування довідок, виданих Державним комітетом телебачення і радіомовлення України від 05.12.2024 №14, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно 3акону України Про державну службу, перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 30.12.2024 (дата звернення із заявою), з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи на посадах в журналіста в державних/комунальних засобах масової інформації, а також з врахуванням довідок виданих Державним комітетом телебачення і радіомовлення України від 05.12.2024 №14.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 24.01.2025 (а.с.8).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № о/р НОМЕР_1 від 06.01.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 30.12.2024 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи на посадах в журналіста в державних/комунальних засобах масової інформації, а також з врахуванням довідок виданих Державним комітетом телебачення і радіомовлення України від 05.12.2024 №14, з урахуванням раніше виплачених сум
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя А.Я. Ксензюк