24 березня 2025 року ЛуцькСправа № 640/13957/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) із позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ ПВР) про накладення штрафу від 06 травня 2021 року у ВП №63863519.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою від 06 травня 2021 року у виконавчому провадженні №63863519 за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №320/6794/19 на боржника ГУ ПФУ у Київській області накладено штраф в розмірі 10200,00 грн.
Позивач вказану постанову вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав її невідповідності Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII). Так, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №320/6794/19 ГУ ПФУ у Київській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 25 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року; сума доплати по перерахунку за вказаний період становить 17618,34 грн, яка буде виплачена в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних витрат за рішенням суду» (далі - Постанова №649) із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень. Вказав, що листом від 28 грудня 2020 року №1000-0901-5/105496 повідомлено державного виконавця про фактичне виконання рішення. Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2020 року у справі №640/5248/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено, пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у новій редакції: визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови №649. Після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2020 року у справі №640/5248/19 обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2020 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не переглядався, тому погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень.
З наведених підстав позивач вважає, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу, адже поважною причиною невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів є відсутність відповідного фінансового забезпечення Пенсійному фонду України з Державного бюджету, тому просив позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Закон №2825-IX). 26 вересня 2024 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2024 року №3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (Закон №3863-IX).
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/13957/21 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року цю справу передано для розгляду судді Шепелюку В.Л.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року прийнято дану адміністративну справу до провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
20 березня 2025 року від відповідача до суду надійшли пояснення щодо позову.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №320/6794/19, яке набрало законної сили 10 вересня 2020 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Київській області виплачувати гр. ОСОБА_1 пенсію в повному розмірі без обмеження максимальним розміром з 25 жовтня 2018 року.
З матеріалів справи також слідує, що 06 листопада 2020 року для примусового виконання вказаного судового рішення в зобов'язальній частині Київський окружний адміністративний суд видав стягувачу виконавчий лист №320/6794/19 (а.с.59).
За заявою стягувача ОСОБА_1 від 08 грудня 2020 року (а.с.37) постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Шатохіна О.П. від 10 грудня 2020 року ВП №63863519 відкрито виконавче провадження для примусового виконання виконавчого листа №320/6794/19, виданого 06 листопада 2020 року. Одночасно боржнику встановлено строк для виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів (а.с.38-39).
Листом від 28 грудня 2020 року №1000-0901-5/105496 (а.с.41-44) ГУ ПФУ у Київській області повідомило Відділ ПВР про те, що на виконання рішення суду у справі №320/6794/19 управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в порядку, визначеному судовим рішенням, за період з 25 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року. Сума доплати по перерахунку за період з 25 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року становить 17618,34 грн. Тут же зазначено, що сума доплати за період з 25 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року буде виплачена ОСОБА_1 в порядку, визначеному Постановою 649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2020 року у справі №640/5248/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено, пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у новій редакції: визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови №649. Після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2020 року у справі №640/5248/19 обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2020 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не переглядався. Враховуючи вищевикладене, погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень. Одночасно надано довідку про нараховані суми на виконання рішення суду №320/6794/19 ОСОБА_1 ; витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.45-46).
Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Бочковського Т.О. від 10 березня 2021 році у виконавчому провадженні №63863519 за невиконання рішення на боржника ГУ ПФУ у Київській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. (а.с. 48-49).
06 травня 2021 року головний державний виконавець Відділу ПВР Бочковський Т.О. у виконавчому провадженні №63863519 виніс постанову, відповідно до якої за повторне невиконання рішення суду на боржника ГУ ПФУ у Київській області накладено штраф в розмірі 10200,00 грн (а.с. 51-52).
ГУ ПФУ у Київській області, не погоджуючись із вказаною постановою, звернулось з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).
Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно із частиною другою статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу наведених норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим, не залежало від волевиявлення останнього.
Стосовно наявності фактичних підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 06 травня 2021 року ВП №63863519, а саме невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №320/6794/19, суд зазначає наступне.
Так з листа позивача від 28 грудня 2020 року №1000-0901-5/105496, вбачається, що пенсійним органом на виконання вказаного рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 25 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року (сума доплати становить 17618,34 грн). Виконання рішення суду в частині перерахунку ГУ ПФУ у Київській області пенсії ОСОБА_1 підтверджується довідкою про нараховані суми на виконання рішення суду №320/6794/19.
Обґрунтовуючи поважність причин часткового виконання рішення суду, позивач повідомляв державного виконавця, що погашення заборгованості буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень та про погашення заборгованості у порядку черговості надходження рішень судів, які набрали законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 20 березня 2020 року у справі №320/6794/19 внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, за реєстраційним номером №65927.
Перевіряючи поважність причин невиконання рішення суду зобов'язального характеру, прийнятого на користь ОСОБА_1 , суд виходить із того, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту четвертого Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, виплати здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не мають.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 13 червня 2018 року у справі №757/29541/14-а, від 09 грудня 2020 року у справі №522/19758/18, від 20 травня 2021 року у справі №420/5465/18, відповідно до якого невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова від 06 травня 2021 року ВП №63863519 про накладення на ГУ ПФУ у Київській області штрафу за невиконання рішення без поважних причин не відповідає правовим підставам, з якими Закон №1404-VIII пов'язує притягнення боржника до відповідальності.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки ГУ ПФУ у Київській області вжило усіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду, а невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів (заборгованості) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, при цьому, накладення штрафу жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів, тому позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення.
Отже, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06 травня 2021 року у виконавчому провадженні ВП №63863519 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 22933548) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д) про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06 травня 2021 року ВП №63863519 про накладення штрафу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя В. Л. Шепелюк