24 березня 2025 року ЛуцькСправа № 640/4563/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,
23.02.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач) про зобов'язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні та одержує пенсію інвалідності як особа визнана інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач 09.12.2020 через свого представника звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до положень пункту 3 підпункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210.
Листом від 31.12.2020 №30079-31605/P-02/8-2600/20 відповідач повідомив позивача, що згідно постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2011 та Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2012 у справі №2-а-549/11 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі фактичних збитків за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.12.1986 по 15.12.1986, на підставі довідки від 10.10.2003 №22 за період вказаний у вищезазначених постановах, а саме з 22.08.2010 по 22.02.2011.
Також слід зазначити, що згідно п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, що належать до категорії 1 з інвалідністю ІІ групи визначена фіксованою сумою в розмірі 379,60 грн.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що пенсію позивачу призначено відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/4563/21 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання відповідно до статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити у його задоволенні, оскільки згідно постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2011 та Київської апеляційного адміністративного суду від 13.05.2012 у справі №2-а-549/11 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 інвалідності у розмірі фактичних збитків за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.12.1986 по 15.12.1986, на підставі довідки від 10.10.2003 №22 за період вказаний у Постановах, а саме з 22.08.2010 по 22.02.2011.
Кошти після виконання рішення суду за період з 22.08.2010 по 22.02.2011 нараховані виплачені у червні 2015, сума виплати складає 30 276,03 грн.
Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сил виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судових зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Також слід зазначити, що згідно п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011 щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, що належать до категорії 1 з інвалідністю ІІ групи визначена фіксованою сумою в розмірі 379,60 грн.
Отже, підстав для здійснення перерахунку згідно довідки від 10.10.2003 №22 23.11.2010 немає законних підстав.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що розмір фактичних збитків при розрахунку пенсії по інвалідності є одним з показників для обчислення пенсії відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210.
Предметом позову є розрахунок пенсії позивачу не тільки з урахуванням показника фактичних збитків (Кв), а із застосуванням розрахованого коефіцієнта заробітної плати за період роботи в зоні відчуження на підставі довідки про заробітну плату від 10.10.2003 №33, а також премії, яка передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку (пункт 6 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210).
Відповідач згідно з рішенням №930040839983 від 13.11.2020 для обчислення пенсії застосував індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,13408, тобто не на підставі довідки про заробітну плату від 10.10.2003 №22 та без урахування премії, за всі періоди праці позивача, що призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, право особи, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на отримання пенсії на підставі заробітку, який ця особа отримувала в період роботи на ЧАЕС у 1986 р. передбачено діючим законодавством, але не визнається відповідачем, що має наслідки по задоволенню позовним вимог.
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 29 КАС України у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі- Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 №3863-IX (далі - Закон №3863-ІХ), який набрав чинності 26.09.2024) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/4563/21 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 цю справу передано для розгляду судді Лозовському О.А.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 адміністративну справу №640/4563/21 прийнято до провадження судді Лозовського О.А.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві та одержує пенсію інвалідності як особа визнана інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
09.12.2020 позивач через свого представника звернувся із заявою до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до положень пункту 3 підпункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210.
Листом від 31.12.2020 №30079-31605/P-02/8-2600/20 відповідач повідомив позивача, що згідно постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2011 та Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2012 у справі №2-а-549/11 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі фактичних збитків за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.12.1986 по 15.12.1986, на підставі довідки від 10.10.2003 №22 за період вказаний у вищезазначених постановах, а саме з 22.08.2010 по 22.02.2011.
Вважаючи відмову відповідача щодо нарахування пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 10.10.2003 №22 та премії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх соціальних прав із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише в на підставі, межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, и призначає пенсію, видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку 22-1).
Згідно із статтею 49 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час розгляду заяви позивача) (далі - Закон №796) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Щодо державної (основної) пенсії позивача суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 54 Закону №796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (ч. 1).
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (ч. 3).
Розрахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначено у пункті 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210), який набрав чинності з 01.01.2012, за формулою:
Кв
П = Зс х Кзс х ---------- , де
100%
П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Суд зазначає, що відповідно до постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2011 та Київської апеляційного адміністративного суду від 13.05.2012 у справі №2-а-549/11 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 інвалідності у розмірі фактичних збитків за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.12.1986 по 15.12.1986, на підставі довідки від 10.10.2003 №22 за період з 22.08.2010 по 22.02.2011.
Кошти на виконання рішення суду за період з 22.08.2010 по 22.02.2011 нараховані та виплачені у червні 2015, сума виплати складає 30 276,03 грн.
У відзиві відповідач зазначає, що Порядком №1210 передбачено обчислення пенсій шляхом осучаснення заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2006 рік, що дало можливість суттєво підвищити розмірі пенсій для зазначеної категорії пенсіонерів.
Відповідно до постанови КМ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 №745 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофі, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:
Тим, що належать до категорії 1:
інвалідам 1 групи - 30%;
інвалідам 2 групи - 20%;
інвалідам 3 групи, дітям - інвалідам, а також тим, що страждають внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15%.
Крім того, установити, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника наслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче:
Для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 та осіб, евакуйованих у 1986 із зони відчуження:
інвалідам 1 групи - 870 грн;
інвалідам 2 групи - 820 грн;
інвалідам 3 групи - 760 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011 визначено, що основний розмір пенсії розраховується із заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та відсотку втрати працездатності встановленої МСЕК.
Щодо додаткової пенсії позивача суд зазначає наступне.
Згідно статті 50 Закону №796 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом першим пункту 13 Порядку №1210 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам II групи у розмірі 379,60 грн.
Вказані норми неконституційними не визнавались, тому виплата позивачу додаткової пенсії у розмірі 379,60 грн є правомірною. Отже, підстав для здійснення перерахунку згідно довідку від 10.10.2003 №22 з 23.11.2021 немає законних підстав.
Суд зауважує, що механізм обчислення додаткової пенсії за школу заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» №112 від 25.03.2014, в якій дані розміри були зазначені чіткими (фіксованими) сумами, а не у співвідношенні до розмірів прожиткового мінімуму та на даний час не переглянуті.
Розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, зазначені чіткими (фіксованими) сумами та на даний час не переглянуті, а саме частиною першою пункту 13 Постанови визначено, що особам, які належать до 1 категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС додаткова пенсія інвалідам II групи виплачується у розмірі 379,60 грн.
Отже суд вважає, що позивачу пенсія розрахована відповідно до вимог чинного законодавства.
Правова позиція щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду щодо нарахування державної і додаткової пенсії на підставі статей 50, 54 Закону №796, в редакції згідно із Законом України від 28.12.2014 №76-VІІІ, та Порядку №1210 висловлена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 №381/4848/16-а та від 09.04.2020 №539/845/17.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об?єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
"Ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями спід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених законодавством повноважень.
Разом з тим, суд зауважує, що в силу положень частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та, відповідно, скасування рішення; зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, визначальною підставою звернення до суду із позовною заявою є ймовірне на думку позивача порушення його прав, свобод чи інтересів протиправним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд звертає увагу, що вимога про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача (основна вимога) є передумовою для застосування судом належного способу захисту порушеного права - зобов'язання вчинити дії (похідна вимога), як способу усунення наслідків протиправної поведінки відповідача.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов'язати відповідача розрахувати пенсію позивачу з урахуванням довідки про заробітну плату від 10.10.2003 №22 та премії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 з дати введення зазначеної Постанови Кабінету Міністрів у дію, а саме - з 23.11.2011, при цьому не ставлячи під сумнів правомірність рішення, дії або бездіяльності відповідача, якими порушено право позивача шляхом заявлення відповідної позовної вимоги.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону в частині викладення позовних вимог щодо протиправності поведінки відповідача.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову і відсутність підстав для його задоволення.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський