Справа № 495/10650/24
Номер провадження 2-о/495/56/2025
21 лютого 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Анісімової Н.Д.,
із участю секретаря судового засідання Кракатиця В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Короткий зміст та обгрунтування заяви
ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Від цивільного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.02.2019 року, актовий запис №92. Спільне життя сторін по справі не склалось, на теперішній час малолітня дитина мешкає разом з заявником за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про фактичне місце проживання від 11.11.2024 року. Виховання та матеріальним утриманням малолітньої дитини займається лише заявник.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.12.2024 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги заяви підтримав, посилаючись на обставини які зазначені в заяві та просив задовольнити.
Зацікавлена особа в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та не заперечує проти задоволення заяви.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд, серед інших, розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до приписів пункту 2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У відповідності 315-318 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу.
Від цивільного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.02.2019 року, актовий запис №92.
Спільне життя сторін по справі не склалось, на теперішній час малолітня дитина мешкає разом з заявником за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про фактичне місце проживання від 11.11.2024 року. Мати дитини мешкає за іншою адресою, батьківські обов'язки стосовно доньки виконує лише заявник, який створив для дитини всі умови для її повноцінного розвитку та виховання. Мати дитини за власною ініціативою самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї доньки, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, не займається її вихованням, не цікавиться її життям, станом здоров'я, не доглядає її, не виявляє інтересу, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, тобто зацікавлена особа, як мати байдуже ставиться до долі дитини.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ч.2 ст.3 СК України). Коло осіб, які знаходяться між собою у сімейних стосунках, перераховується у ст.2 СК України (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок).
Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ч.2, 5 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.ч.1,2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст.150-151 СК України.
З цього слідує, що підставою встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини особою, яка не має з нею кровного споріднення (як заявник у цій справі), є доведеність існування обставин, в силу яких обсяг прав матері або біологічного батька дитини обмежується або припиняється.
Отже, за встановлених обставин суд приходить до висновку, що заявник ОСОБА_1 є особою, який самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та така допомога надається саме заявником, а не матір'ю, на яку такий обов'язок покладений у силу вимог ст.180 СК України
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Анісімова Н.Д.