Справа № 495/904/25
Номер провадження 2/495/968/2025
06 березня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Анісімової Н.Д.,
із участю секретаря судового засідання Кракатиця В.І.,
розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: - встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини в вигляді права на земельну частку пай в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектара, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право приватної власності на земельну частку пай в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право приватної власності на земельну частку пай в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Факт того, що ОСОБА_4 є матір'ю позивача, а ОСОБА_3 є батьком позивача підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 07 травня 1969 року. 26 грудня 1987 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 , внаслідок чого було зміно її дівоче прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Таким чином, після смерті батьків позивача відкрилася спадщина на належне їм майно. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її чоловік - ОСОБА_3 , оскільки вступив в фактичне управління майном належним померлій, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельну частку пай в КСГП «Знамя Леніна». Проте, до моменту смерті ОСОБА_3 не встиг належним чином оформити свої спадкові права на спадщину після дружини - ОСОБА_4 . 03 грудня 2004 року стан здоров'я батька позивача почав погіршуватись, і він став потребувати сторонньої допомоги та догляду. У зв'язку з цим, з грудня 2004 року та по момент смерті ОСОБА_3 проживав разом з позивачем за її місцем проживання. З урахуванням викладеного, позивач у зв'язку з постійним проживанням з батьком, на момент смерті фактично прийняла спадщину після останнього. Іншим спадкоємцем є брат позивача - відповідач по справі - ОСОБА_2 . Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28 грудня 1996 року №693/96 було затверджено по КСГП «Знамя Леніна» розрахунок вартості земельної часток (паю) в розмірі 22 434 грн і її розмір в умовних кадастрових гектарах площею 5,09 га.. Згідно пункту 2 вище згаданого розпорядження, членам КСГП «Знамя Леніна» зазначеним в додатку, слід було видати сертифікати на право на земельну частку пай. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були включені до списку членів КСГП «Знамя Леніна» під номером 34 та 67 додатку до згаданого вище розпорядження. В Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСГП «Знамя Леніна» є інформація, щодо реєстрації за ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0181754 на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28 грудня 1996 року №693/96, розміром 5,09 умовних гектари. В Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСГП «Знамя Леніна» є інформація, щодо реєстрації за ОСОБА_4 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0181771 на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28 грудня 1996 року №693/96, розміром 5,09 умовних гектари. Земельні частки (паї) належні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в натурі (на місцевості) не виділялись. Згадані вище факти підтверджуються листом Старокозацької сільської ради від 17 лютого 2025 року №501/051-08/280. Водночас оригінали сертифікатів серії ОД №0181754 виданого на ім'я ОСОБА_3 та серії ОД №0181771 виданого на ім'я ОСОБА_4 було втрачено. Видача дублікатів сертифікатів серії ОД №0181754 виданого на ім'я ОСОБА_3 та серії ОД №0181771 виданого на ім'я ОСОБА_4 є неможливим у зв'язку з відсутністю зазначеної процедури в законодавстві. Таким чином, на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно було оформлено в установленому законом порядку сертифікати на право на земельну частку (пай), оригінал яких втрачено, а отримати дублікат сертифікату не має можливості. З урахуванням того, що ОСОБА_3 вступив в спадщину після смерті дружини ОСОБА_4 , то він став спадкоємцем належного її майна, а саме земельної частки паю в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, що належав померлій на підставі сертифікату серії ОД №0181771. Враховуючи вище зазначене, на момент смерті ОСОБА_3 належала земельна частка пай КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах на підставі сертифікату серії ОД №0181754 та земельна частка пай КСГП «ЗнамяЛеніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування після дружини ОСОБА_4 , що належала померлій на підставі сертифікату серії ОД №0181771.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач в підготовче судове засідання не зявилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини які зазначені в позові та просила задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.
Згідно ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін по справі ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 04 січня 1999 року, актовий запис №1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько сторін по справі ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 24 лютого 2006 року, аковий запис №1968.
Факт, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07 травня 1969 року, актовий запис №15.
26 грудня 1987 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 26.12.1987 року, актовий запис №23 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
Після смерті матері позивача ОСОБА_4 спадщину прийняв її чоловік - ОСОБА_3 , оскільки вступив в фактичне управління майном належним померлій, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну частку (пай) в КСГП «Знамя Леніна».
Проте, до дати своєї смерті батько позивача ОСОБА_3 не встиг належним чином оформити свої спадкові права на спадщину після дружини - ОСОБА_4 .
03 грудня 2004 року стан здоров'я батька позивача почав погіршуватись, він потребував сторонньої допомоги та догляду, у зв'язку з цим, з грудня 2004 року та до моменту смерті батько позивача ОСОБА_3 проживав разом з позивачем за її місцем проживання.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з постійним проживанням з батьком на момент смерті позивач фактично прийняла спадщину після останнього.
Іншим спадкоємцем після смерті батьків є брат позивача (відповідач по справі) ОСОБА_2 .
Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28 грудня 1996 року №693/96 було затверджено по КСГП «Знамя Леніна» розрахунок вартості земельної часток (паю) в розмірі 22 434 грн і її розмір в умовних кадастрових гектарах площею 5,09 га.. Згідно пункту 2 вище згаданого розпорядження, членам КСГП «Знамя Леніна» зазначеним в додатку, слід було видати сертифікати на право на земельну частку пай. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були включені до списку членів КСГП «Знамя Леніна» під номером 34 та 67 додатку до згаданого вище розпорядження.
В Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСГП «Знамя Леніна» є інформація, щодо реєстрації за ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0181754 на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28 грудня 1996 року №693/96, розміром 5,09 умовних гектари. В Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСГП «Знамя Леніна» є інформація, щодо реєстрації за ОСОБА_4 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0181771 на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28 грудня 1996 року №693/96, розміром 5,09 умовних гектари. Земельні частки (паї) належні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в натурі (на місцевості) не виділялись, що підтверджуються листом Старокозацької сільської ради від 17 лютого 2025 року №501/051-08/280.
Оригінали сертифікатів серії ОД №0181754 виданого на ім'я ОСОБА_3 та серії ОД №0181771 виданого на ім'я ОСОБА_4 було втрачено. Видача дублікатів сертифікатів серії ОД №0181754 виданого на ім'я ОСОБА_3 та серії ОД №0181771 виданого на ім'я ОСОБА_4 є неможливим у зв'язку з відсутністю зазначеної процедури в законодавстві.
Таким чином, на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно було оформлено в установленому законом порядку сертифікати на право на земельну частку (пай), оригінал яких втрачено, а отримати дублікат сертифікату не має можливості.
З урахуванням того, що ОСОБА_3 вступив в спадщину після смерті дружини ОСОБА_4 , тому він став спадкоємцем належного її майна, а саме земельної частки паю в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, що належав померлій на підставі сертифікату серії ОД №0181771.
Враховуючи вище зазначене, на момент смерті ОСОБА_3 належала земельна частка пай КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах на підставі сертифікату серії ОД №0181754 та земельна частка пай КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування після дружини ОСОБА_4 , що належала померлій на підставі сертифікату серії ОД №0181771.
Інший спадкоємець за законом ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач фактично прийняла спадщину, вступила в управління та володіння спадковим майном, користується спадковим майном, але оформити право власності на спадщину у нотаріальному порядку вона позбавлений можливості.
У п.20 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, зазначено, що за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Спадщина відкрилася у січні 1999 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування спірного майна.
Згідно ч.1, ч.2 ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 548 ЦК Української РСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно зі статтями 549, 554 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року №4, якщо позивач вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.
Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі №305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до ст.550 ЦК Української РСР, якщо спадкоємець в установлений ст.549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З урахуванням викладеного, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності шляхом повного і всебічного дослідження, беручи до уваги фактичну відмову іншого спадкоємця, що позивач свій процесуальний обов'язок доказування виконав - довів належними та допустимими доказами факт вступу в управління майном, суд вважає можливим позов задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 321, 328 ЦК України, ст. 6, 524, 525, 529, 541, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст.13, 76-81, 200, 211, 247, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини в вигляді права на земельну частку пай в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектара, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право приватної власності на земельну частку пай в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право приватної власності на земельну частку пай в КСГП «Знамя Леніна» в розмірі 5,09 умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Анісімова Н.Д.