Справа № 495/11418/18
Номер провадження 1-кп/495/557/2018
16 січня 2019 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області колегіально у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
провівши у залі суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню внесеного в ЄРДР № 12018160240003010за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали, якою обрано запобіжний захід, спливає 19.01.2019 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення та може переховатися від суду, незаконно вливати на свідків, чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає його необґрунтованим та надав клопотання про зміну запобіжного заходу. Прокурором не надано жодного доказу в обґрунтування клопотання. Його підзахисний має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, не притягався раніше до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, до арешту офіційно працював, страждає на захворювання атеросклеротичний кардіосклероз. Також вважав не вірною кваліфікацію дій його підзахисного, оскільки останній захищався від дій загиблого. Просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника. Заперечував проти продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжний захід застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Колегією суддів було встановлено, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, складається з копіювання змісту обвинувального акту та посилання прокурора, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Разом з тим, у судовому засіданні колегією суддів було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки та не притягувався раніше до кримінальної відповідальності, які спростовують ризик уникнути кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання на території Білгород-Дністровського району Одеської області, одружений та має місце роботи, позитивно характеризується.
Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.
Прокурором не надано жодного аргументованого доказу, що існують будь-які ризики того, що обвинувачений вчинив, або намагався вчинити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи його вік та стан здоров'я, а саме те, що він страждає на захворювання атеросклеротичний кардіосклероз, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання та роботи, його позитивну характеристику по місцю проживання, а також те, що по справі вже допитано обвинуваченого та не допитано представника потерпілого, свідків, не досліджено письмових доказів, те, що по кримінальному провадженню цивільного позову не заявлено, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 і застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді домашнього арешту, в межах ст. 181 КПК України, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого на час судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 199, 331 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - відмовити.
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_7 щодо зміни його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби.
Змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт по місцю мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21.00 години до 06.00 години наступної доби строком на два місяці, який діє до 16.03.2019 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду за викликом;
- не відлучатися за межі м. Білгород-Дністровський Одеської області без дозволу суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції здійснювати профілактичний нагляд за обвинуваченим ОСОБА_5 для недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до суду свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому положення ч.5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати засоби контролю
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3