Справа № 607/23631/24Головуючий у 1-й інстанції Ломакін В.Є.
Провадження № 33/817/43/25 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП
24 березня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Бойка П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 605,60 грн.
Згідно даної постанови, 20 жовтня 2024 року о 20 год. 17 хв. в с. Йосипівка по вул. Хутір Доли водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «PEUGEOT PARTNER» номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія, із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «АлкоФор 507», результат огляду становить 1,09 ‰ (проміле), тест №000073. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Крім цього, громадянин ОСОБА_1 20 жовтня 2024 року о 20 год. 17 хв. в с. Йосипівка по вул. Хутір Доли керував транспортним засобом марки «PEUGEOT PARTNER» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський подав шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.4, 8.9 (б) ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, а оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.
Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не з'ясовано усі обставини справи, а розгляд справи проведено без його участі та належного повідомлення.
Свої доводи мотивує тим, що працівниками поліції порушено процедуру огляду, оскільки йому не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі. Вказує також, що на місці огляд працівниками поліції було проведено приладом, яким екіпаж не було укомплектовано.
Зазначає, що працівниками поліції він не був зупинений і відсутні дані на підтвердження факту керування ним транспортним засобом.
Крім того, стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази на доведення його винуватості у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, а відеозаписи, долучені до матеріалів справи є неналежними доказами, оскільки відеозйомка здійснювалася поліцейськими за допомогою боді-камер та мобільного телефону, що суперечить вимогам Інструкції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому вважаю, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155055 від 20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “ Алкофор 507 » .
Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор “ Алкофор 507», згідно з якими рівень алкоголю становив 1,09%о.
При цьому, результати огляду за допомогою газоаналізатора “ Алкофор 507», останнє калібрування якого здійснювалось 23.11.2023 року, що вбачається з роздруківки результату огляду і є належним доказом у справі.
Допитані за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні в якості свідків - працівники поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду ствердили, що огляд водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було проведено за допомогою газоаналізатора “Алкофор 507», який був у розпорядженні їх екіпажу та знаходився у іншого екіпажа патрульної поліції на час несення служби під час патрулювання, який і був ним доставлений на місце зупинки ОСОБА_1 .. Після отримання результату огляду та встановлення факту перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, останній виявив бажання пройти медичний огляд. На таку заяву останньому було запропоновано вимкнути двигун автомобіля та пройти в автомобіль патрульної поліції з метою проїхати у медичний заклад для проведення його огляду на стан сп'яніння. Однак, ОСОБА_1 , не виконавши такої вимоги, одразу почав тікати з місця зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вони вимушені були зупиняти водія в ході переслідування його автомобіля. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 вже не виявляв бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Події фіксувалися за допомогою нагрудних відеокамер, відеозйомка на мобільний телефон не здійснювалася.
З інформації ГУНП в Тернопільській області ТРУП ВП №1 (м.Тернопіль), витребуваної за клопотанням сторони захисту, 20.10.2024 року в с.Йосипівка по вул. Хутір Доли, працівники сектору реагування патрульної полоіції відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, а саме капрал поліції Сеньковський Д. Та лейтенант поліції Душенко Н. Під час огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 використовували газоаналізатор Алкофор 507», який відповідає вимогам та стандартам чинного законодавства України.
Таким чином доводи сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено поліцейськими за допомогою приладу, яким екіпаж патрульної поліції не був забезпечений є надуманими та спростовуються вищевказаними доказами.
Також, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Долучені відеозаписи відображають події щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зі згоди водія та результат огляду- 1,09 ‰.
Встановлені судом обставини відповідають даним, зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Отже, матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому, доводи сторони захисту про те, що відеозапис події було здійснено із порушенням вимог законодавства не знайшли свого підтвердження та спростовується даними відеофайлів, що містяться на долучених до справи відеодисках.
Водночас, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також, з долученого до матеріалів справи відеозапису, на якому зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції, вбачається, що останній беззаперечно погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З результатом, визначеним технічним приладом газоаналізатором “ Алкофор 507» - 1,09 ‰ (проміле) ОСОБА_1 був ознайомлений та не заперечував його результату, однак виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Після чого водію роз'яснено про необхідність пересісти в службовий автомобіль працівників поліції, яким його буде доставлено в найближчий медичний заклад. Однак, ОСОБА_1 проігнорував вимогу поліцейського та почав втікати з місця події, після чого був затриманий працівниками поліції в ході переслідування.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою працівниками поліції та не заперечував його результату, а потім почав втікати з метою уникнення відповідальності, а в подальшому не виявляв бажання проїхати у медичний заклад і про це не заявляв, то вимог ч.3 ст.266 КУпАП поліцейськими, щодо обов'язку огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, порушено не було, а тому відсутні підстави для визнання такого огляду недійсним.
Працівниками поліції також складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, із яким останній був ознайомлений.
Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 20.10.2024 року.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено підстави огляду, оскільки він рухався із порушеннями ПДР України, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.
За вказаних обставин необґрунтованим є твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки із відеозапису із відеореєстратора вбачається, що працівники поліції слідували за автомобілем ОСОБА_1 та здійснили його зупинку, що також підтверджується відеозаписом з нагрудних камер, де чітко зафіксовано факт перебування за кермом саме ОСОБА_1 ..
Крім того, ОСОБА_1 під час спілкування з патрульними поліцейськими не заперечував факту керування транспортним засобом, а також підтвердив, що вживав алкоголь.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, суд дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КупАП.
Доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.9 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.
Таким чином, доводи апелянта в апеляційній скарзі є неспроможними, оскільки спростовується вищевикладеним.
Крім того висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові.
Обґрунтовуючи такий свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення, суд вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, зокрема дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №155066 від 20 жовтня 2024 року, а також відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, яким суд дав оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
Так, із вказаних відеозаписів вбачається, що працівниками поліції здійснювалося переслідування транспортного засобу «PEUGEOT PARTNER» номерний знак НОМЕР_1 , водій якого не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу поданих за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору.
Відповідно до пункту 2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, що ОСОБА_1 не виконав.
Із зазначеного відео вбачається, що ОСОБА_1 після продуття приладу газоаналізатора “ Алкофор 507» намагався втекти від працівників поліції і не зупинявся на їх вимогу, тому останні переслідували його зі звуковим сигналом та проблисковими маячками синього та червоного кольорів, однак в подальшому він був зупинений поліцейськими шляхом переслідування.
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначив стягнення на підставі ст.36 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов'язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя