Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/349/24
25.03.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/349/24,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , Красилівська міська рада Хмельницької області,
вимоги позову - визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
представник позивача - адвокат Оніщук В.В.,
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Єрмола А.П.,
провів по справі підготовче судове засідання в залі суду, в порядку загального позовного провадження,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
27.02.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Оніщук В.В. звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та просив визначити позивачу додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Крім нього, на момент смерті, за вище зазначеною адресою ніхто не був зареєстрований.
Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,13 га, яка розташована на території Красилівської міської (Митинецької сільської) ради Хмельницького (Красилівського) району Хмельницької області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії РІ № 815359 від 01.07.2003 р., виданим Митинецькою сільською радою народних депутатів на підставі рішення Митинецької сільської ради народних депутатів №16 від 23.10.2001 року. В своєму розпорядженні позивач має копію цього державного акта, а про втрату оригіналу державного акта на ім'я ОСОБА_3 нею було подано оголошення в газету «Красилівський вісник» в номер 102-103 від 21.12.2017 року.
У встановлений законом строк для прийняття спадщини, який сплинув 29.05.2018 року, позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем її відкриття не звернулася. 17.09.2019 р. приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Кізюн Т.А. винесено Постанову пpo відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою останній відмовлено у видачі свідоцтва про право па спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлому ОСОБА_3 , оскільки позивачем не подано до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини i позивач не була зареєстрована за однією адресою із спадкодавцем на час смерті.
У травні 2018 року у позивача погіршився стан здоров'я i після нетривалого лікування в домашніх умовах, яке не призвело до видужування, вона змушена була за декілька днів (25.05.2018 року) до строку закінчення подачі заяви (по 29.05.2018року) про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернутися за медичною допомогою до лікаря-xipypra Красилівської центральної районної лікарні. Підтвердженням перебування позивача на лікуванні у лікаря-xipypгa із діагнозом: гострий геморой в період з 25.05.2018 року по 12.06.2018 року є відомості, надані Комунальним некомерційним підприємством Красилівська центральна районна лікарня у довідках №828 від 15.10.2019 року i № 901 від 09.09.2019 року. Лікування позивача було викликане задавненою важкою хворобою, яка загострилася у названий період i утруднювала та практично робила неможливим пересування позивача. Позивачем виконувався обов'язок піклуватися про свого непрацездатного батька, а після його смерті вона здійснила обряд його поховання за власні кошти. Після смерті батька, позивач формувала документи та вчиняла дії на їх відшукання для прийняття спадщини, оскільки не володіла інформацією про наявність спадкового майна, що стало причиною затягування із зверненням до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. В послідуючому важка хвороба стала причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У зв'язку з вказаними обставинами та хворобою, позивач не могла реалізувати своє право на прийняття спадщини та не встигла подати до нотаріальної контори відповідної заяви.
Відповідач ОСОБА_2 залучена до участі у справі відповідачем, оскільки є дочкою померлого ОСОБА_3 i рідною сестрою позивача, та є спадкоємицею першої черги за законом та має право па спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .
У зв'язку із наведеним, представник позивача просив визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю три місяці з дня набрання рішення законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Відповідачі відзив на позов не подали.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
У заяві від 01.07.2024 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Єрмола А.П. вказала, що відповідно до заяви ОСОБА_2 сторона відповідача визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, просила розгляд справи здійснити у відсутність відповідача та його представника, не заперечують щодо винесення рішення у підготовчому провадженні. До вказаної заяви представник відповідача ОСОБА_4 долучила завірену копію заяви ОСОБА_2 від 01.07.2024 про визнання позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
16.10.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_5 про залучення до участі у справі співвідповідача Красилівську міську раду.
23.01.2025 представник позивача ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій просив підготовче засідання провести за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, щодо призначення справи до судового розгляду не заперечував.
Представник відповідача Красилівської міської ради Хмельницької області Слободянюк М.О. 11.12.2024 надіслала до суду заяву, в якій вказала, що Красилівська міська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог, та просить розглянути дану справу без участі представника Красилівської міської ради.
25.03.2025 представник позивача Оніщук В.В. подав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд провести за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
01.05.2024 відкрито провадження у справі, та призначено підготовче засідання.
14.11.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача, та залучено в якості співвідповідача у цивільній справі № 677/349/24 Красилівську міську раду Хмельницької області.
Розгляд заяв здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хотьківці Красилівського району Хмельницької області помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті. Крім ОСОБА_3 , на момент смерті, за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований.
Згідно з довідкою № 684, виданою 23.08.2019 року Митинецькою сільською радою Красилівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 здійснила поховання свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власні кошти.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,13 га, яка розташована на території Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Оригінал Державного акта на право приватної власності на землю серії РІ № 815359 від 01.07.2003 р., виданого Митинецькою сільською радою народних депутатів на підставі рішення Митинецької сільської ради народних депутатів №16 від 23.10.2001 року, який посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку втрачено. Про втрату оригіналу державного акта на ім'я ОСОБА_3 позивачем подано оголошення в газету «Красилівський вісник» в номер 102-103 від 21.12.2017 року.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 ..
Як стверджує позивач, окрім неї, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_2 , яка є дочкою померлого ОСОБА_3 та рідною сестрою позивача.
Свідоцтво про народження ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутнє.
Батьки позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розлучились у 1988 році.
Визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк прийняття спадщини ОСОБА_3 становив з 29.11.2017 року по 29.05.2018 року.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на ix підставі свідоцтва про право на спадщину) №57581222 від 17.09.2019 року інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Спадковому реєстрі відсутня.
Таким чином, станом на 17.09.2019 року із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 до нотаріальної контори ніхто не звертався.
Постановою приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Кізюн Т.А. пpo відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.09.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право па спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки позивач на час відкриття спадщини не була зареєстрована за однією адресою, постійно не проживала із спадкодавцем, та протягом шести місяців з дня відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася.
Відповідно до листів головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Красилівська центральна районна лікарня № 901 від 09.09.2019 року та № 827 від 15.10.2019 рок, у яких міститься інформація згідно з даними медичної карти амбулаторного хворого № 1941 у УП лікарській дільниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , у період з 25.05.2018 року по 12.06.2018 року дійсно перебувала на амбулаторному лікуванні у лікаря-хірурга з діагнозом: Гострий геморой.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Митинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області 30.11.2017 року; копіями довідок Митинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області № 651 від 14.08.2019 року, № 684 від 23.08.2019 р.; копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 , серії НОМЕР_2 , виданим Западинецьким сільським бюро ЗАГС Красилівського району Хмельницької області 10.01.1971 року; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00021022693 від 19.09.2018 року; копією рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.06.2018 року у справі № 677/946/15-ц; копією державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 815359; копією оголошення в газеті «Красилівський Вісник»; копією постанови приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Кізюн Т.А. пpo відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.09.2019 року; копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на ix підставі свідоцтва про право на спадщину) №57581222 від 17.09.2019 року; копією адвокатського запиту від 20.08.2019 року адвоката Поворозника П.Ю.; копією відповіді КНП «Красилівська центральна районна лікарня Красилівської районної ради Хмельницької області» від 09.09.2019 року на адвокатський запит від 20.08.2019 року; копією адвокатського запиту від 09.10.2019 року адвоката Поворозника П.Ю.; копією відповіді КНП «Красилівська центральна районна лікарня Красилівської районної ради Хмельницької області» № 828 від 15.10.2019 року на адвокатський запит від 09.10.2019 року; копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , довідкою Красилівської житлово-експлуатаційної контори № 350 від 10.02.2014.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
V. Оцінка суду
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах: № 639/1883/16-ц від 11.07.2018 року, № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, № 653/289/16-ц від 13.12.2018 року.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
Предметом позову у цій справі є визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , з посиланням позивача на те, що в неї були об'єктивні труднощі для подання заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, які, як вона стверджує, полягали у тому, що вона не одразу подала заяву про прийняття спадщини, оскільки відшукувала документи батька, який з нею не проживав, та в останні дні строку для прийняття спадщини захворіла, що є поважною причиною пропуску строку, який вона просить суд додатково їй надати.
В обґрунтуванні позову представник позивача посилався на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), згідно з яким належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У зв'язку з чим, відповідачем у даному спорі залучено ОСОБА_2 , яка, як зазначено у позовній заяві, є дочкою померлого ОСОБА_3 i рідною сестрою позивача, є спадкоємицею першої черги за законом та має право па спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Вирішуючи питання стосовно можливості прийняття визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 , суд, керуючись положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України, доходить висновку, що визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суперечить закону, оскільки належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а судом у даній справі встановлено, що станом на 17.09.2019 року із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців ОСОБА_3 , в тому числі і ОСОБА_2 , не звертався, та крім ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований.
Таким чином, ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_3 , є неналежним відповідачем у даному спорі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки не прийняла його спадщину. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , або що вона має право на обов'язкову частку у його спадщині.
Належним відповідачем у даній справі є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, тобто, Красилівська міська рада Хмельницької області, яка залучена до участі у даній справі співвідповідачем.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задоволенню не підлягають.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 14.09.2023 року у справі № 129/1274/21 провадження № 61-7171св23, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску такого строку, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності», як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.10.2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01.06.2020 року у справі № 185/777/17, від 20.03.2024 року у справі № 545/1231/23.
Судом у даній справі встановлено:
- визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк прийняття спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчився 29.05.2018 року;
- позивач, яка не проживала разом із спадкодавцем на момент його смерті, не звернулась в межах передбаченого законодавством строку з заявою про прийняття спадщини, оскільки в останні дні цього строку захворіла - їй було призначено лікування лікарем-хірургом, та у період з 25.05.2018 року по 12.06.2018 року ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом: гострий геморой.
Отже, хвороба ОСОБА_1 припала на останні дні визначеного законодавством строку на звернення з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини ОСОБА_3 .
Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, та наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , суд визнає їх поважними.
При цьому, суд враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також бере до уваги те, що інші спадкоємці ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину, відсутні, заперечень проти позову не надійшло, та те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а тому доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає, що є достатнім строк для подання позивачем заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини терміном в два місяці.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з викладеним, необхідно стягнути з відповідача Красилівської міської ради Хмельницької області на користь позивача 1211 грн. 20 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 264-265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці після набрання цим рішенням законної сили.
Стягнути з Красилівської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач - Красилівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, площа Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 43913391.
Суддя Р. В. Вознюк