Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1300/23
25.03.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/1300/23,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
предмет позову - про визнання права власності за набувальною давністю,
представник позивача - адвокат Киричук Сергій Володимирович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку загального позовного провадження,-
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»
30.08.2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Киричук С.В. звернувся до Красилівського районного суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що приблизно на початку 2003 року позивач ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_4 , що придбає у неї будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 мала оформити на нього житловий будинок, шляхом укладання відповідного договору, однак право власності позивач не встиг переоформити на своє ім'я, оскільки власник будинку ОСОБА_4 виїхала у невідомому позивачу напрямку. До свого від'їзду ОСОБА_4 передала позивачу усі документи на будинок.
Будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами на праві приватної власності належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 20.02.1991 року, виданого на підставі рішення Заслучнянської сільської ради №6 від 20.02.1991 року. У 2023 році позивач дізнався, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла на території Російської Федерації.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за надувальною давністю є Заслучнянська сільська рада, оскільки на її території знаходиться будинок, власник будинку померла, спадкоємці також відсутні. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Посилаючись на те, що позивач добросовісно заволодів житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1 , відкрито та безперервно, добросовісно користується понад 10 років майном, яке належало ОСОБА_4 , продовжує відкрито, безперервно володіти ним, представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок загальною площею 49,4 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами, а саме веранда а, площею 8,7 кв. м., хлів Б площею 41,6 м. кв, погріб В, площею 8,7 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Відзиву на позов відповідач Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області не подала.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.
Представник позивача адвокат Киричук С.В. надіслав до суду заяву, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі, а справу розглянути без його та позивача участі.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, 04.11.2024 надіслав до суду заяву, в якій справу просив розглянути у відсутність представника сільської ради.
Третя особа ОСОБА_2 13.08.2023 року надіслав до суду заяву, у якій вказав, що позов визнає у повному обсязі, та на будинок в АДРЕСА_1 не претендує, просив позов задовольнити в повному обсязі, а справу № 677/1300/23 розглянути без його участі.
Третя особа ОСОБА_3 , яка, в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явилася, заперечень на позов не надіслала, причини своєї неявки не повідомила.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
25.09.2023 суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Гладій Л.М. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
26.10.2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
08.12.2023 суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюком Р.В. прийняти до свого провадження цивільну справу № 677/1300/23.
23.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.03.2024.
29.03.2024 ухвалою суду постановлено повернутись до стадії підготовчого судового засідання у справі № 677/1300/23; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
06.06.2024 ухвалою суду відмовлено у прийнятті визнання представником Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області позову ОСОБА_1 до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
14.11.2025 ухвалою суду постановлено повернутись до стадії підготовчого судового засідання у справі № 677/1300/23, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
23.01.2025 ухвалою суду відмовлено у прийнятті визнання представником Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області позову ОСОБА_1 до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13 год. 00 хв. 25.03.2025.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_4 .
Позивач стверджує, що на початку 2003 року він домовився з ОСОБА_4 , що придбає у неї спірний будинок. Власник будинку ОСОБА_4 мала оформити на нього житловий будинок, шляхом укладання відповідного договору, передала позивачу усі документи на будинок, однак право власності він на своє ім'я оформити не встиг, оскільки ОСОБА_4 виїхала у невідомому для нього напрямку.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красноярськ, Красноярського краю, росія.
Свідоцтво про смерть ОСОБА_4 видано 06.05.2004 року територіальним відділом управління запису актів цивільного стану адміністрації Красноярського краю по Ленінському району м. Красноярськ (а.с. 65).
Як вбачається з копії спадкової справи № 283/2006, Красилівською державною нотаріальною конторою 10.05.2006 заведена спадкова справа № 283/2006 на підставі заяви ОСОБА_3 від 19.08.2005 року, яка подана нею за місцем свого проживання - в нотаріальну контору м. Красноярськ рф. Згідно з вказаною заявою, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , яка проживала до дня смерті в росії, АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 у заяві вказала, що вона є спадкоємцем за законом - дочкою ОСОБА_4 та фактично прийняла спадщину, просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку та житловий будинок за адресою: Україна, Хмельницька область, Красилівський район, с. Писарівка. (а.с. 64)
Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 в спадковій справі № 283/2006 відсутні.
ОСОБА_4 за життя був складений заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Заслучненської сільської ради Красилівського району Хмельницької області Коцюк Л.М. 24.10.1997 року, реєстровий № 46. Згідно з копією вказаного заповіту (а.с. 90), ОСОБА_4 24.20.1997 року зробила заповідальне розпорядження, та заповіла все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, ОСОБА_2 ..
Відповідно до копії свідоцтва про спадщину за заповітом, виданого 08.06.2021 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В., ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6822783400:08:006:0159, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 № 786984 від 14.07.2003 року (а.с. 104).
Клопотань про залучення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі як відповідачів (співвідповідачів) позивач не заявляв.
На підтвердження позовних вимог позивач долучив до позовної заяви: довідки Заслучнянської сільської ради від 11.08.2023 р. №188, від 11.08.2023 р. №189; від 11.08.2023 р. №190; від 11.08.2023 р. №191, від 11.08.2023 р. №192, від 11.08.2023 р. №193; від 11.08.2023 р. №194, відповідно до яких:
- позивач ОСОБА_1 з 19.01.2017 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом із членами своєї сім'ї;
- згідно з погосподарським обліком с. Писарівна за 2001-2005 роки (погосподарська книга № 8) облікова картка об'єкта погосподарського обліку на житловий будинок за адресою за АДРЕСА_1 відсутня;
- згідно з погосподарським обліком с. Писарівна за 2006-2010 роки та за 2011-2015 роки (погосподарська книга № 8) в житловому будинку за адресою за АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (список членів домогосподарства відсутній. Власником будинку є ОСОБА_8 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- згідно з погосподарським обліком с. Писарівка за 2016-2020 роки (погосподарська книга № 8) в житловому будинку за адресою за АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживали ОСОБА_1 - голова сім'ї, ОСОБА_9 - дружина, та сини ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Власником будинку є ОСОБА_8 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ); згідно з погосподарським обліком с. Писарівка за 2021-2023 роки (погосподарська книга № 8) в житловому будинку за адресою за АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживали ОСОБА_1 - голова сім'ї, ОСОБА_9 - колишня дружина, та сини ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Власником будинку є ОСОБА_8 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 );
Згідно з долученими до позовної заяви копіями: акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 12.11.2019 року; акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 12.11.2019 року; квитанцій та чеків про оплату комунальних послуг позивачем за 2005 р.р., 2009 р., 2010-2015 р.р., 2017-2019 р.р., 2022-2023 р.р.; контрольної картки споживача електроенергії про встановлення 25.11.2005 лічильника; договору про користування електричною енергією від 25.11.2005 р. споживачем отримання житлово-комунальних послуг за адресою за АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
«V. Оцінка суду»
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання права за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з відкритим, безперервним володінням позивачем цим нерухомим майном, як він стверджує, приблизно з початку 2003 року.
Якщо особа, яка заявляє про давність володіння, заволоділа чужим майном на підставі договору з його власником (оренди, зберігання тощо), який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності за відповідними вимогами (частина третя статті 344 ЦК). При цьому строк позовної давності починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
У постанові від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому, безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності таких умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 погодилася з наведеним вище висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та виснувала, що за змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Отже, під час вирішенні питання щодо можливості визнання права власності на майно за набувальною давністю обов'язковою є наявність сукупності таких критеріїв, відсутність хоча б одного із яких виключає задоволення позову у аналогічних правовідносинах:
- добросовісність - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- безтитульність - це фактичне володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності;
- відкритість - володіння вважається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;
- безперервність - це володіння протягом всього строку набувальної давності, якщо таке не переривалося.
Згідно з постановами Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 924/925/17, від 22.05.2018 у справі № 922/1574/17, від 06.08.2024 у cправі № 921/574/20 (921/420/22) встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення судового рішення.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі № 318/1274/18 (за позовом фізичної особи до сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю) скасовано рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
У статті 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18, пункт 41) визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див., зокрема, та багатьох інших).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07.07. 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі № 686/20282/21 (провадження № 14-102цс22)), визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.01.2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18) зроблено правовий висновок проте, що якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.
У постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 924/925/17 вказано, що «власник майна (якщо такий є) упродовж тривалого часу не виявляє наміру визнати спірне майно своїм, тобто він погодився із його втратою, таке майно може бути визнано власністю фактичного добросовісного володільця. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. Позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3 статті 344 ЦК. Отже, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду». Подібні за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 року у справі № 752/11761/16-ц(провадження № 61-30018св18), від 15.04. 2020 року у справі № 405/2934/17 (провадження № 61-13547св19), від 03.02.2021 року у справі № 469/716/17 (провадження № 61-3979св19).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18.10.2023 року в справі № 300/808/19).
Позивач, в обгрунтування позовних вимог, зазначив, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, оскільки на її території знаходиться будинок, власник будинку померла, спадкоємці також відсутні. При цьому, позивач у позові зазначив, що у разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі № 318/1274/18 (за позовом фізичної особи до сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю) скасовано рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У даній справі судом встановлено, що попередній власник спірного нерухомого майна ОСОБА_4 померла, а її спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2 , якого суд самостійно залучив до участі у справі третьою особою, та клопотань про залучення якого до участі у справі як відповідача (співвідповідача) позивач та його представник не заявляли.
Також судом встановлено, що у спадковій справі № 283/2006 наявна заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка подана ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальну контору за місцем свого проживання в російській федерації, при цьому, як вбачається з матеріалів вказаної спадкової справи, ОСОБА_7 на момент смерті проживала у дочки ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , як спадкоємицю ОСОБА_7 , суд також самостійно залучив до участі у справі третьою особою. Клопотань про залучення ОСОБА_3 до участі у справі як відповідача (співвідповідача) позивач та його представник також не заявляли.
Як встановлено судом у даній справі, позивач знав, хто був попереднім власником спірного житлового будинку, користувався будинком за волею власника ОСОБА_7 , а отже, знав, що користується чужим майном. Також, позивач (через свого представника) був обізнаний про встановлені судом обставини щодо наявності спадкоємців ОСОБА_7 , проте, як зазначалось вище, клопотань про залучення спадкоємців ОСОБА_7 , як співвідповідачів у справі, не заявляв.
Відтак, належним відповідачем за даним спором не може бути Заслучненська сільська рада, а позивач не може вважатися добросовісним набувачем в розумінні ст. 344 ЦК України. Спірний будинок був наданий позивачу у користування власником будинку, а тому у вказаній справі відсутня безтитульність володіння майном, як обов'язковий елемент набуття права власності за набувальною давністю, що виключає застосування набувальної давності у даному спорі.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У зв'язку з наведеним, позов ОСОБА_1 до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю задоволенню не підлягає.
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в позові відмовлено, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 263-265,268, 273, 354 ЦПК України,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: 31050, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Заслучне, пл. І.О. Масловського, 2, ЄДРПОУ: 04407170.
Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: 31050, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Заслучне, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , російська федерація, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній.
Суддя Р. В. Вознюк