20.03.2025 Справа №607/1276/25 Провадження №2/607/1669/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
з участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивача - ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 , представника відповідача - Возного Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», просить визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» №1583-к від 19.12.2024 «Про припинення трудового договору (контракту)» та поновити ОСОБА_1 на посаді касира торговельного залу АЗС №19/006 Рівненського регіонального управління мережею АЗС «Укрнафта».
Позов мотивовано тим, що його звільнення з посади було незаконним, оскільки рішення про припинення трудового договору прийнято на підставі мотиву втрати довіри, який не підтверджено достатніми доказами. У позовній заяві зазначається, що акт службового розслідування, який став підставою для звільнення, не був належним чином оформлений (відсутність підпису затвердження, ненадання документів для ознайомлення) і тому не може служити підставою для звільнення. Позивач вказує, що при звільненні були порушені його трудові права, зокрема, він не отримав можливості повноцінно ознайомитися з доказами, що суперечать звинуваченням, а також не було дотримано належних процедур щодо оформлення звільнення.
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» у своїх заявах по суті просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що звільнення було здійснено на підставі втрати довіри, оскільки дії Позивача, пов'язані з обслуговуванням грошових і товарних цінностей. Також встановлено, що ОСОБА_3 здійснював підміну способу розрахунків та зберігання талонів на пальне, створив ризик завдання матеріальної шкоди підприємству. Підставою для звільнення, на думку відповідача, є результати службового розслідування, які містять дані про порушення положень посадової інструкції та норм внутрішнього розпорядку, що підтверджують відсутність довіри до Позивача. Відповідач стверджує, що рішення про звільнення було прийнято відповідно до вимог Кодексу законів про працю, оскільки навіть якщо окремі формальні недоліки існують, суть вчинених Позивачем дій дає обґрунтування для припинення трудового договору.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов з підстав, викладених із заяв по суті. Зазначили, що звільнення було незаконним, будь-яких дій, які б викликали втрату довір'я ОСОБА_4 не вчиняв. Він в гаманці зберігав талони для власного використання, як і грошові кошти, які в нього вилучили. Вказані талони та грошові кошти слідчий йому повернув, визнавши тим самим, що це його майно.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у заявах по суті.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
Відповідно до трудової книжки, ОСОБА_1 працював у ПАТ «Укрнафта» з 09.04.2013, з 01.04.2024 - на посаді касира торговельного залу АЗС №19/006 Рівненського регіонального управління мережею АЗС ПАТ «Укрнафта».
01 квітня 2024 між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрнафта» був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 77-79) відповідно до якого ОСОБА_1 , як касир торгівельного залу, виконує роботу згідно із посадовою інструкцією, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому Товариством грошових, та/або товарно-матеріальних цінностей… (п.1).
Відповідно до посадової інструкції касира Торгівельного залу, яка затверджена 01.03.2023, касир торговельного залу дотримується всіх видів законодавства щодо касової дисципліни, здійснює ефективний продаж нафтопродуктів.
Пунктом 2.3 деталізації посадової інструкції, яке є її додатком №1 передбачено, що одним з основних обов'язків касира торговельного залу є здійснення відпуску ПММ, супутніх товарів та додаткових послуг за готівковий та безготівковий розрахунок.
Касир торговельного залу контролює ведення журналу обліку розрахункових операцій, касової книги, прибуткових та видаткових касових ордерів (п.2.13).
Пунктом 2.25 передбачено обов'язки касира торговельного залу про відпуску нафтопродуктів, зокрема, прийняти від водіїв автотранспортних засобів паливні картки, скретч - картки, платіжні картки або гроші, перевірити їх, провести відпуск пального.
Відділом внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки 28.11.2024 проведено перевірку автозавної станції №19/006, розташованої в місті Тернополі по вулиці Протасевича, 1, про що складено акт, в якому зафіксовано, що за при касовою зоною у касира торговельного залу Рівненського регіонального управління мережею АЗМ ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 було виявлено матеріальні цінності, а саме паливні талони ПАТ «Укрнафта» бензин марки А-92 по 10 л в кількості 18 штук; бензин марки А-92 по 20 л в кількості 4 штуки; бензин марки А-95 по 10 л в кількості 18 штук; дизпаливо по 10 л в кількості 10 штук; дизпаливо по 20 л в кількості 4 штуки.
Також, в ході проведення перевірки була проведена інвентаризація готівкових коштів у касі, про що складено акт інвентаризації від 28.11.2024, яким було виявлено надлишок готівки у сумі 4640,60 грн. Відповідно до Акту підрахунку готівки в касі, сума Х-звіту не співпадає із сумою готівки в касовій скрині та свідчить про наявний залишок в сумі 4440,60 грн.
Крім того, в ОСОБА_1 був виявлений дублікат інкасаторського ключа від сейфа.
Як видно із пояснень ОСОБА_5 (а.с.188-189), останній був присутній, як касир ОСОБА_1 відмовлявся віддавати талони, які приховував. В подальшому, в процесі переговорів із ним працівників внутрішньої служби безпеки, він погодився віддати гаманець, в якому знаходилися талони, готівка, і ключ від сейфу.
Відповідно до інформації Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області на звернення ОСОБА_6 (т.1 а.с. 97), в ході проведення перевірки встановлено, що 28.11.2024 близько 14:00 двоє людей, які представилися працівниками служби безпеки «Укрнафта» виявили нестачу в касі 40 грн, після чого провели поверхневий огляд речей ОСОБА_1 та виявили 4600 грн та талони заправки, зі слів ОСОБА_1 , із застосуванням фізичної сили. В ході перевірки, очевидців вказаних подій встановити не вдалося.
Як видно із акту службового розслідування від 16.12.2024, який затверджений в.о. директора ПАТ «Укрнафта», комісія розглянула акт перевірки, відібрала пояснення від осіб, які здійснювали перевірку та керівника АЗС, проаналізувала перелік талонів, виявлених в касі та в ОСОБА_1 .
Комісія зазначила, що при підміні касиром АЗС способу здійснення розрахунків з готівкового на розрахунок за допомогою паливного талону ПАТ «Укрнафта» спричиняються збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі виторгу, який не отримано ПАТ «Укрнафта» від реалізації такого пального з використанням готівкового способу розрахунку, оскільки видача за картами є відпуском вже реалізованого пального. Вказані збитки є повною сумою упущеного виторгу, оскільки замість фактичного продажу товару новому клієнту, при використанні касиром способу розрахунку талонами відбувається відпуск раніше проданого товару.
Комісія вважала, що сума вилучених надлишкових коштів 4640,60 грн є сумою збитків, спричинених ПАТ «Укрнафта».
Комісія звернула увагу, що більшість проведених торгових операцій 28.11.2024 касиром торгівельного залу ОСОБА_1 здійснювалося на підставі паливних талонів, власниками якого були клієнти ТОВ «Укрнафта-Постач». При цьому, талони, які були виявлені працівниками відділу внутрішньої безпеки на руках у ОСОБА_1 були також придбані в ТОВ «Укрнафта-Постач» не ОСОБА_1 із врахуванням знижки, в той час, як продаж за готівкові кошти на ПАТ «Укрнафта» здійснюється за повною ціною.
Тому, комісія вважала, що ОСОБА_1 здійснювалася відпуск пального з підміною форм розрахунків на підставі наявних в нього талонів, що належали іншим юридичним особам. Комісія також вважала, що позивач зберігав вилучені в нього талони з метою підміни способу розрахунків для отримання власної грошової вигоди.
Комісія зробила висновок про підтвердження порушення, виявлені перевіркою АЗС 19/006 від 28.11.2024, а саме порушення: норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 26.12.2017 № 148, Інструкцією про порядок, приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281, п. 2.25, п.2.15, п. 4.9 Посадової інструкції.
Також, комісія виснувала, що вина касира торговельного залу АЗС 19/006 ОСОБА_1 у вчинені виявлених порушень підтверджується. Наявні підстави для застосування дисциплінарного стягнення, у зв'язку з чим комісія рекомендує звільнити касира торговельного залу Рівненського регіонального управління мережею АЗС ОСОБА_1 на підставі п. 2. 4.1. ст. 41 Кодексу законів про працю України.
Наказом начальника Рівненського регіонального управління мережею АЗС ПАТ «Укрнафта» №1583-к від 19.12.2024 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв'язку із втратою довір'я через винні дії працівника, що безпосередньо обслуговує грошові/товарні/культурні цінності згідно пункту 2 статті 41 КЗпП України. Підставою для прийняття рішення про звільнення зазначено акт службового розслідування ПАТ «Укрнафта» від 16.12.2024.
Допитаний як свідок позивач ОСОБА_1 показав, що 28.02.2025 він перебував на зміні на АЗС, коли зайшли двоє людей та почали проводити перевірку, суми в касі відповідали звіту. Перевіряючі захотіли обшукати його, проте він відмовився. Тоді, працівники служби безпеки повалили його на землю, завели руки та витягнули гаманець, в якому була готівка в сумі 4600 грн та паливні талони, які він придбав на ринку для власного використання, для сестри та товариша. Вказані кошти та талони перевіряючі врахували під час перевірки та обчислення готівки в касі, через що вийшов надлишок грошових коштів. Будь-яких підмін під час відпуску пального клієнтам він не робив.
Допитана як свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_1 є її рідним братом. В листопаді брат повідомив, що виростуть ціни на пальне, тому порадив придбати паливні талони. Вона має у користуванні автомобіль, тому попросила брата взяти для неї.
Аналогічні показання дав ОСОБА_8 .
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).
Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
Правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає обов'язкового настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
У постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 6-1093цс15 зазначено, що: «правовий аналіз пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що ця норма матеріального права не передбачає наявність обвинувального вироку суду як обов'язкової умови для звільнення працівника за викладеною у ній підставою; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями)».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у ПАТ «Укрнафта» на посаді касира торговельного залу АЗС №19/006 Рівненського регіонального управління мережею АЗС ПАТ «Укрнафта», з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, а отже, він є особою, яка безпосередньо обслуговує грошові та матеріальні цінності.
Звільняючи ОСОБА_1 із посади згідно пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України відповідач виходив із того, що позивач здійснюв відпуск пального із підміною форм розрахунків на підставі наявних в нього талонів, що належали іншим юридичним особам.
Відповідач також стверджує, що ОСОБА_1 зберігав вилучені в нього талони з метою підміни способу розрахунків для отримання власної грошової вигоди.
Тому, ПАТ «Укрнафта» вважає, що порушено норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 26.12.2017 .№ 148, Інструкцією про порядок, приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281, п. 2.25, п.2.15, п. 4.9 Посадової інструкції.
Суд не погоджується із такими висновками, вважає їх передчасними, зважаючи на таке.
Як доказ того, що позивач здійснював відпуск пального із підміною форм розрахунків на підставі наявних в нього талонів, що належали іншим юридичним особам, відповідач надав такі докази:
- акт перевірки та акт інвентаризації, якими виявлені надлишкові грошові кошти, талони на пальне та ключ;
- акт службового розслідування, в якому встановлено наявність розрахунків 28.11.2025 талонами, в тому числі і власниками яких були клієнти ПАТ «Укрнафта-постач», при цьому, у ОСОБА_1 також були виявлені талони цього власника.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд вважає, що вони достовірно не підтверджують факт підміни позивачем форм розрахунків на підставі талонів.
Так, жодного факту такої підміни відповідачем не зафіксовано, а висновки з цього приводу комісії ґрунтуються на припущеннях.
Як слідує із показань позивача, інформації із поліції (а.с. т.1.а.с. 97), а також пояснень ОСОБА_5 , перевищення готівки в касі на суму 4640 грн виникло через те, що під час обліку готівки в касі зарахували суму коштів, яка була вилучена із особистого гаманця ОСОБА_1 .
Суд вважає, що сам факт виявлення паливних талонів у позивача в особистому гаманці (як стверджує позивач - гаманець вилучений у нього силою), а також факт відпуску пального на ЗАС талонами, які також належть тому ж власнику, не є достатнім доказом, який достовірно би підтверджував факт підміни форми розрахунку готівкою на талони.
Як пояснив позивач, який був допитаний як свідок, а також свідки, талони були придбані для особистого використання, оскільки, у зв'язку із підвищенням акцизу, планувалося підвищення цін пальне.
Вказане твердження позивача не спростоване.
Більше того, відповідач не навів жодного нормативного при собі в особистому гаманці особисті грошові кошти чи талони на закупівлю пального.
Також, відповідач не обґрунтував, що порушив позивач, у зв'язку із виявленням в нього, як про це стверджує представник ПАТ Укрнафта» ключа від сейфа, та як це впливає на втрату довіри до нього.
Суд наголошує, що за змістом пункту 2 статті 9 Конвенції МОП N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві (постанова ВС від 26 вересня 2019 року у справі 210/2401/16-ц.).
Працівник у відносинах із роботодавцем вважається слабкою стороною та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Тобто, роботодавець, як сильна сторона трудового договору повинен був належним чином зафіксувати факти, у яких підозрюється позивач.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Більше того, у постанові ВС від 21 червня 2024 року у справі № 211/6119/20, провадження № 61-3037св24 зроблено висновок, що провина працівника має бути доведена власником або уповноваженим ним органом за допомогою фактів та об'єктивних обставин, що свідчать про винні дії працівника, це може бути, наприклад: систематична нестача довірених йому цінностей; безвідповідальне, халатне ставлення до своїх трудових обов'язків; порушення правил торгівлі; крадіжки; обмірювання, обважування покупців; завищення цін; привласнення матеріальних цінностей тощо. Втрата довір'я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов'язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати.
Водночас, підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовір'я до працівника.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що звільнення позивача згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП було проведено з порушенням, а тому, дійшов висновку про поновлення позивача на роботі.
У відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути 1211 гривень 20 копійок судового збору.
На підставі наведеного, керуючись Кодексом законів про працю України, статтями 4, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» №1583-к від 19.12.2024 «Про припинення трудового договору (контракту)».
Поновити ОСОБА_1 на посаді касира торговельного залу АЗС №19/006 Рівненського регіонального управління мережею АЗС «Укрнафта».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в користь держави 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА», ел. пошта office@ukrnafta.com тел. 380800404000 адреса місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, індекс 04053 ЄДРПОУ 00135390.
Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2025 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк