606/2545/24
Рішення
Іменем України
18 лютого 2025 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Малярчука В.В.,
при секретарі Будз М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Теребовлянської міської ради, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог державного реєстратора прав на нерухоме майно Теребовлянської міської ради Гавдя Тараса Григоровича про визнання права власності, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог державного реєстратора прав на нерухоме майно Теребовлянської міської ради про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності колишнього колгоспного двору, в якому просять визнати за ними право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, однак звернулася до суду з заявою, в якій просять справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача Теребовлянської міської ради в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без представника Теребовлянської міської ради, позов визнав та не заперечив проти його задоволення.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор прав на нерухоме майно Теребовлянської міської ради Гавдьо Т.Г. в судове засідання не з'явилася, хоч належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки виданої виконкомом Теребовлянської міської ради № 16/2-08/461 від 18 грудня 2024 року станом на 15.04.1991 року в житловому будинку в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані : ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Господарство належало до колгоспного двору.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.
Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Відповідно до підпункту “а» та “б» пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 “ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності », положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, із вищевказаного вбачається, що власниками по 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 були ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , як колишніми членами колгоспного двору.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулись з заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Теребовлянської міської ради Гавдя Тараса Григоровича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно : житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Однак, їм було відмовлено у реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно у зв'язку із тим, що подані заявниками документи не дають змоги встановити набуття, зміну або державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, виділивши та визнавши за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кожному.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529 ЦК Української РСР, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, 392 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Виділити та визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як колишнього члена колгоспного двору.
Виділити та визнати за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як колишнього члена колгоспного двору.
Виділити та визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як колишнього члена колгоспного двору.
Виділити та визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як колишнього члена колгоспного двору.
Судові витрати залишити за позивачами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.
Головуючий Малярчук В.В.