Справа № 466/5002/24
Провадження № 2/466/773/25
13 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Зими І.Є.
при секретарі Васинчик М.О.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
09.05.24р. АТ «Акцент Банк» звернулось до суду з вищевказаним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , 48 503,27 грн. боргу за кредитним договором та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.11.2021р. ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі відповідно до умов Договору.
Між тим, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором, а тому, свої зобов'язання не виконав. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 23.04.2024 року має заборгованість перед банком в розмірі 48 503,27 грн., яка складається з наступного: 28 122,80 грн. заборгованість за кредитом; 20 380,47 грн. заборгованість по відсоткам, 0,00 грн. заборгованість за штрафами. Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, банк змушений звернутись в суд.
Ухвалою суду від 14.05.2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Заочним рішення суду від 29.07.2024 року позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено повністю, стягнуто заборгованість перед банком в розмірі 48 503,27 грн., яка складається з наступного: 28 122,80 грн. заборгованість за кредитом; 20 380,47 грн. заборгованість по відсоткам, а також судовий збір.
17.09.2024 року від відповідача по справі ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про перегляд заочного рішення .
Ухвалою суду від 21.10.2024 року, судом винесено ухвалу, якою скасовано заочне рішення суду, та призначено справу на новий розгляд в загальному порядку.
В судове засідання представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлялись судом про дату та час судового засідання.
В матеріалах справа наявна заява про розгляд справи у відсутності представника банку.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, та задовольнити позов частково, яким стягнути з нього заборгованість перед банком по тілу кредиту.
Заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що 09.05.24р. АТ «Акцент Банк» звернулось до суду з позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , 48 503,27 грн. боргу за кредитним договором та судові витрати. Згідно мотивів позовної заяви зазначено, що відповідач покладених на нього обов'язків щодо сплати заборгованості за умовами договору приєднання не виконує, відтак допустив заборгованість перед банком.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що надані позивачем докази належним чином не підтверджують нарахування заборгованості по кредитних коштах (відсотках). Зокрема, ні в розрахунку заборгованості, ні в виписках по двох картках не відображено суми видачі кредиту, в тому числі їх розмір, дата видачі. Окрім того, оскільки умови договорів приєднання розробляються АТ «Акцент Банк», відтак такі повинні бути зрозумілі усім споживачам, і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ті умови, а не інші. Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилається на Умови та Правила надання банківських послуг та Паспорт споживчого кредиту. Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах, що додані АТ «А-Банк» до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, Умови та Правила надання банківських послуг, які наявні в матеріалах справи, не містять ані особистого підпису позичальника, ані дати їх складання. Позивачем не надано доказів ознайомлення позичальника саме із такою редакцією Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно письмових заперечень , представник позивача зазначає, що оскільки відповідач прийняв оферту та підписався, ознайомився з усіма пунктами договору, а відтак відповідач належним чином та ретельно ознайомився умовами та договором про надання коштів.
З довідок представника АТ «Акцент Банк», без номерів і дати видачі, судом встановлено, що відповідачу за Договором б/н від 16.11.2021 року було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , з терміном дії до березня 2028 року. З пояснень відповідача, останній не заперечував факт користування кредитним лімітом.
Враховуючи наведене беручи до уваги визнання відповідачем обставин користування кредитним лімітом, суд дійшов висновку про доведеність факту видачі відповідачу кредитних карток з за основним кредитним договором б/н від 16.11.2021 року та користування саме відповідачем кредитним лімітом шляхом здійснення банківських операцій по картрахунку з оплати за покупки, поповнення мобільного телефону та інших операцій, що також підтверджується Випискою про рух за вищенаведеними картрахунками наданої позивачем станом з дати відкриття картрахунку по 24.01.2024 року.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту у розмірі 28 122,80 грн., стягнути складову його вартості, зокрема заборгованість за нарахованими простроченими відсотками нарахованих на прострочений кредит у розмірі 20 380.47 грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги заборгованості, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Паспортом споживчого кредиту Кредитна картка Зелена», та які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, як невід'ємні частини спірного договору та саме із зазначеними тарифами та умовами договору був ознайомлений відповідач під час підписання Анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк» від 16.11.2021р.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, здійснюючи розрахунок пред'являючи вимоги про їх погашення, в тому числі їх розміру та порядку нарахування, окрім розрахунку кредитної заборгованості, виписки про рух коштів, надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент Банку, як невід'ємна частина кредитного договору, посилаючись у позові, що нарахування складових частин здійснювалось саме на підставі вказаних Умов і правил які розміщенні на офіційному сайті Банку.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Акцент-Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Тарифи та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Акцент-Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Вказані висновки також узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Водночас відповідачем не спростовані доводи позивача щодо розміру тіла кредиту. Так, суд перевіривши доводи відповідача встановив, що відповідач ОСОБА_1 , після отримання кредитного ліміту використовував його, сплачуючи покупки та інші платежі.
Окрім цього, в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», який місить інформацію про нарахування процентів та штрафних санкцій. Разом з цим, із змісту споживчого паспорту видно, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо, а також відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Паспорт споживчого кредиту, наданий позивачем, безспірно не свідчить про погодження всіх істотних умов договору укладеного з відповідачем, в тому числі щодо сплати відсотків, з огляду на таке.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) дійшла висновку про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів. (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця с паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та містить узагальнену інформацію про умови кредитування.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), на яку є посилання у касаційній скарзі, зроблено висновок, що: "у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач) Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
На думку суду, що згідно Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк», Умов та правил надання банківських послуг, разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 16.11. 2021 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Суд встановив, що у анкеті-заяві позичальника, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки, відсотків, (пені, штрафів) за порушення зобов'язання; банк просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами; позивач посилався на Тарифи А-Банк - довідку про умови кредитування з використанням карток №4323357022053454 та №4323357025747748, з терміном дії до березня 2028 року, паспортом споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» та Умови та правила надання банківських послуг в Акцент-Банку як невід'ємні частини спірного договору; матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи А-Банку, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, водночас відповідачем не заперечуються доводи позивача щодо розміру тіла кредиту.
Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 28 122,80грн.- по тілу кредиту.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.11.21 року у розмірі 28122 грн.80коп. - що є заборгованістю за тілом кредиту та 3028 грн. витрат по сплаті судового збору.
В решті вимог відмовити за безпідставністю .
Позивач : Акціонерне товариство «Акцент - Банк» , ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11 .
Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного його тексту .
Повний текст судового рішення виготовлено 24 березня 2025 року.
Суддя І. Є. Зима