Справа № 466/9747/22
Провадження № 1-кп/466/175/25
24 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12022141380001098 від 21 вересня 2022 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сколе Львівської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє вироком Сколівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
19 вересня 2022 року приблизно о 19 год. 50 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у відділенні «Нової пошти» № 61, розташованому за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 80Б, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав залишений на столі термінал збору даних (мобільний телефон) сірого кольору торгової марки «Zebra TC», серійний номер НОМЕР_1 , Imei НОМЕР_2 , вартістю 20 425 грн, чим спричинив ТОВ «НОВА ПОШТА» матеріальну шкоду на загальну суму 20 425 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, зазначив, що дійсно, 19 вересня 2022 року він перебував у відділенні «Нової пошти» № 61, розташованому за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 80Б та побачивши на столі мобільний телефон викрав його при цьому переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає. Зобов'язувався збитки відшкодувати. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, обмежився допитом обвинуваченого.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12022141380001098 від 21 вересня 2022 року.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.
Суд вважає, що злочинні дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, так як своїм умисними діями обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, зобов'язувався відшкодувати потерпілому завданні збитки, що є обставинами, які пом'якшують покарання, а відтак покарання за ч.4 ст.185 КК України слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.
Враховуючи особу обвинуваченого, його характеристику, відношення до вчиненого, намір щодо відшкодування завданих збитків, а також стан здоров'я обвинуваченого, а саме: гепатит, відкриту форму туберкульозу, внаслідок чого ОСОБА_4 потребує постійного лікування, обвинувачений є особою з інвалідністю ІІ групи, самостійно пересуватись не може та потребує щоденної сторонньої допомоги, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Відтак суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від реального відбування покарання з призначенням іспитового терміну, передбаченого ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
На момент ухвалення вироку запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він потягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1