Справа № 459/954/25
Провадження № 1-кп/459/66/2025
судового засідання
25 березня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження за №12025141150000084 від 30 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 186 КК України,-
24.03.2025 до Червоноградського міського суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025141150000084 від 30 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 186 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченим.
24.03.2025 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.
У підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, посилаючись на наявність ризиків та обставин, передбачених ст. ст. 177, 178 КПК України. Зокрема зазначив, що 30.01.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку статті 208 КПК України. 31.01.2025 йому було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 186 КК України. 31.01.2025 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів. Прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України та зазначив, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, шляхом їх переконання та залякування і може схилити їх до зміни даних ними показань, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення майнового характеру, оскільки останній ніде не працює, немає міцних соціальних зв'язків, тому може забезпечувати власні потреби за рахунок злочинної діяльності та являється раніше судимим. Відтак, вважає, що ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу не припинили свого існування.
Обвинувачений не заперечив проти клопотання прокурора про продовження раніше обраного запобіжного заходу.
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши присутніх, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді вищевказаних клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані правові норми, суд дійшов до висновку про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки об'єкт посягання злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 обставини та характер вчинення останнього, вид і тяжкість санкції за інкриміноване діяння, вік та стан здоров'я обвинуваченого - у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно випливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, суд має враховувати обставини кримінального правопорушення та матеріальне становище обвинуваченого.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, наведених нижче, судом ураховано обставини кримінального правопорушення та матеріальне становище обвинуваченого. За таких обставин вважаю, що достатнім для забезпечення виконання обвинуваченого покладених обов'язків буде застава у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень.
Відтак, з урахуванням фактичних та дійсних обставин справи суд вирішив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначити розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314-316 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюна 60 (шістдесят) днів, тобто з 25 березня 2025 року по 23 травня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області, депозитний рахунок UA598201720355219002000000757, (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172).
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з її дня оголошення.
Суддя: ОСОБА_1