Справа № 459/1435/21
Провадження № 2/459/682/2021
24 березня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Червоноградського міського нотаріального округу Франгулової Лідії Олександрівни, про визнання в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частину спадкового майна та стягнення грошової компенсації належної частки спадкового майна,
У провадженні суду знаходиться цивільна справа за вище зазначеним позовом.
У підготовчому засіданні представник позивача 21.03.2025 подав заяву про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом протокольною ухвалою із занесенням відомостей у протокол судового засідання.
Окрім того, представник позивача - адвокат Бордюк М.Й. подав письмову заяву про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі грошові кошти, що належать відповідачці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в межах позовних вимог у розмірі 440 393,50грн.
На обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначає, що враховуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 грошової компенсації за належну їй 1/2 частину спадкової квартири в АДРЕСА_2 , яку відповідачка діючи недобросовісно, відчужила, чим позбавила позивачку цього спадкового майна, тому просить застосувати заходи забезпечення позову. Зазначає, що відповідачка може вдатися до перешкоджання майбутнього виконання рішення суду в частині стягнення коштів, шляхом його фіктивного продажу (дарування) на користь близької йому людини чи інших знайомих йому осіб, що можна вважати типовим способом збереження свого майна від можливого примусового стягнення на користь третіх осіб. Як наслідок, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в цілому.
Відповідачка та треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомленими, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань не подавали.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали заяви, вивчивши матеріали позову, суддя дійшов до такого висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
13.05.2021 позивачка звернулась до суду із позовом з врахуванням уточнених позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частину спадкового майна та стягнення грошової компенсації належної частки спадкового майна,
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира, що за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1/3 частці кожному.
Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Слід відмітити, що у цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Зважуючи на характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що найбільш виваженим і збалансованим, з урахуванням інтересів сторін і завдань цивільного судочинства, є обрання такого виду забезпечення позову ОСОБА_2 , як накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме: на 1/3 частку квартири двокімнатної, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 44,4 м2, житловою площею 31,8 м2, реєстраційний номер майна 6320536.
При цьому, представником позивача не доведено належними доказами про зміну прізвища відповідачкою з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». Відтак, вимога про накладення арешту на 1/3 частку квартири, що належить ОСОБА_7 до задоволення не підлягає.
У свою чергу, суд приходить до висновку, що у забезпеченні позову у вигляді накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках у всіх національних банках України та на рухоме майно, яке належить ОСОБА_3 в межах суми стягнення за позовом - 440 393,50 грн., слід відмовити з наступних підстав.
Так, накладення судом арешту на банківські рахунки відповідача чинним законодавством не передбачено, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки та рухоме майно відповідача, позивач не надає доказів, які б підтверджували відомості про номери рахунків, суму грошових коштів на цих рахунках, а також відомостей про наявність на праві приватної власності рухомого майна. Відсутність цих відомостей не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Із наведеного слідує, що відомості про те, на яких рахунках, в яких банківських установах та в якому розмірі перебувають грошові кошти, а також наявність на праві приватної власності рухомого майна відповідача є необхідними для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак обраний представником ОСОБА_2 - адвокатом Бордюком М.Й. захід забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банках, з урахуванням відсутності інформації про наявність у ОСОБА_3 готівкових коштів та відкритих рахунків у фінансових установах, а також наявність на праві приватної власності рухомого майна, не може свідчити про його відповідність вимогам, на забезпечення яких він застосовується, внаслідок чого суд приходить до висновку про неспівмірність обраного заходу, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позовним вимогам, а тому заява про забезпечення позову, з урахуванням відсутності в ній належного обґрунтування взаємопов'язаності обраного заходу забезпечення з обставинами утруднення виконання чи невиконання майбутнього рішення суду та самої імовірності такого утруднення в разі невжиття таких заходів, виходячи з предмета позову, задоволенню не підлягає.
Постановляючи судове рішення про часткове задоволення клопотання позивача, суд виходить з того, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а також бере до уваги положення статей 154 156, 158 та 159 Цивільного процесуального кодексу України про можливість заміни одного заходу забезпечення на інший, скасування заходів забезпечення, можливість застосування зустрічного забезпечення, за заявою відповідача та відшкодування збитків, заподіяних особі внаслідок застосування заходів забезпечення позову.
Оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди потенційному відповідачу, а також відсутність обставин визначених ч.3 ст.154 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
Заяву представника позивача - адвоката Бордюка Михайла Йосиповича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Червоноградського міського нотаріального округу Франгулової Лідії Олександрівни, про визнання в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частину спадкового майна та стягнення грошової компенсації належної частки спадкового майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: на 1/3 частку квартири двокімнатної, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 44,4 м2, житловою площею 31,8 м2, реєстраційний номер майна 6320536.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24 березня 2025 р.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 :
Треті особи:
ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;
Приватний нотаріус Шептицького районного нотаріального округу Франгуловоа Лідія Олександрівна, Львівська обл., м. Шептитцький, пр. Шевченка, 18.
Суддя: Н. Я. Отчак