465/1023/25
3/465/865/25
Іменем України
24.03.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, генерального директора ЦПЗ «Кульпарків», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
27.01.2025 о 16:30, під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю у ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ?Я «КУЛЬПАРКІВ», місцезнаходження юридичної особи 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська 95, встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме, прийняття рішення роботодавцем, а саме генеральним директором КНП ЛОР ЛОКПЛ» ОСОБА_1 , щодо звільнення ОСОБА_2 , інженера і програміста без категорії ІАВ, «за власним бажанням з 23.12.2024, відповідно до ст. 38 КЗпП України» згідно наказу №740 від 23.12.2024 на підставі вищезазначеної заяви с порушенням речення першого частини 1 статті 38 КЗпП України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 41 КУпАП.
ОСОБА_1 черговий раз в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. А отже, суд має провести розгляд справ за відсутності особи. Безпідставне умисне затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, доходить такого висновку.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 41 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Відповідно до частини 1 статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП, доведена: протоколом про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/1221/023620/П/ПТ від 27.01.2025; актом № ЗХ/ЛВ/1221/023620 від 27.01.2025 складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці; наказом про звільнення ОСОБА_2 від 23.12.2024; заявою про звільнення ОСОБА_2 від 23.12.2024;
табелем обліку робочого часу за грудень 2024 року; відомістю на виплату готівки заробітної плати; платіжними інструкціями.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 законодавства про працю, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 41 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 41 КУпАП, яка доведена повністю, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 41 КУпАП у виді штрафу, що буде достатнім для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
Суддя І.Я. Чорний