Справа №464/1165/25
пр № 2/464/1048/25
14 березня 2025 року м. Львів
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Мичка Б.Р. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
19 лютого 2025 року у провадження суду надійшла вказана позовна заява про поділ спільного майна подружжя у якій позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину магазину в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , право власності на готівкові кошти в сумі 10250 доларів США та 1000 Євро, право власності на стояк для одежі, стояк для посуду, телевізор, ковдру 2 шт., ковдру зимову, постільну білизну 2 комплекти, рушники 3шт.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 24.02.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, в т.ч. з підстав відсутності надання доказів сплати судового збору відповідно до ціни позову.
Представник позивача подав заяву на усунення недоліків, однак вказаної вимоги суду не виконав, судовий збір не сплачено, просить розстрочити судовий збір до ухвалення судового рішення з підстави неможливості встановити точну ціну майна, оскільки його частина знаходиться на тимчасово окупованій частині території України.
Вивченням змісту матеріалів позовної заяви та заяви на усунення недоліків, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, окрім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна (п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України).
Відповідно до п.2, п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №20 від 22 грудня 1995«Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» №1440 від 10 вересня 2003 року ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Згідно частин 1, 2 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Представник позивача покликається на те, що вказана сума сплачена у такому розмірі, оскільки магазин на який позивач просить визнати право власності знаходиться в Автономній Республіці Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 63, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , на даний час ця територія є тимчасово окупованою та не можна зробити його оцінки.
Щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 представник позивача вказує, що не можуть надати оцінку такої, оскільки у них відсутні документи на неї, однак доказів того, що ними вживалися заходи для визначення такої оцінки суду не надано.
Крім цього, позовними вимогами є визнання права власності на готівкові кошти у розмірі 10250 доларів США та 1000 Євро та просить визнати право власності на інше майно, однак ціна позову не визначена відповідно до вказаних позовних вимог.
Суд не приймає до уваги сплачений судовий збір у вказаному розмірі, оскільки ними не визначено ціни позову, та вважає, що вартість майна повинна документально підтверджуватись (технічним паспортом із зазначенням інвентаризаційної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду або висновком експерта (суб'єктом оціночної діяльності) про вартість цього майна на день звернення до суду).
Таким чином, враховуючи наведені норми закону, позивачам у своїй позовній заяві необхідно зазначити ціну позову, яка залежить від актуальної оцінки, вартості оспорюваного майна на момент подання даного позову.
Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).
Крім того, суд зазначає що з, 09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року №24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861.
Позивачі не позбавлені можливості скористатися для визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua/), якою формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо клопотання представника позивача про розстрочення судового збору до ухвалення судового рішення, суддя приходить до наступного.
Відповідно до статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Розстрочення - це перенесення строку виконання обов'язку сторони щодо сплати судового збору на інший час.
Розстрочення - це сплата судового збору кількома частинами у строки, встановлені судом.
Беручи до уваги, що позивачем не вказано ціну позову, суд позбавлений можливості визначити дійсний розмір судового збору, який підлягає сплаті, підстав для розстрочки сплати судового збору не має, тому вказана позовна заява підлягає залишення без руху для надання можливості визначити ціну позову та надати документи щодо сплати судового збору відповідно до вартості майна.
Відповідно дост.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.175, 177,185 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у розстроченні сплати судового збору.
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена йому зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 14 березня 2025року.
Суддя: Б.Р. Мичка