Справа №712/3458/25
Номер провадження: 1-кс/712/1416/25
20 березня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь Автономна республіка Крим, громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України у кримінальному провадженні №62025100140001055 від 18.03.2025,
Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025100140001055 від 18.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28 - 32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18.03.2025, приблизно о 11 год. 45 хв., перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, після того як офіцер мобілізаційного відділення вказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки лейтенант ОСОБА_8 , який у розумінні положень ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового складу, в тому числі по відношенню до солдата ОСОБА_5 усно довів наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_9 № 81 від 18.03.2025, який у розумінні положень ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу, в тому числі по відношенню до солдата ОСОБА_5 відповідно до якого, солдат ОСОБА_5 , повинен 18.03.2025 вибути для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_4 , незважаючи не те, що зазначений наказ не суперечив чинному законодавству, не був пов'язаним з порушенням прав та свобод солдата ОСОБА_5 не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього, та був доведений до нього уповноваженою на те особою, встановленим порядком, за надуманими підставами, відкрито, усно відмовився виконувати вказаний наказ, що призвело до підриву дисципліни підрозділу та зниження рівня бойової готовності військової частини НОМЕР_1 .
18.03.2025 ОСОБА_5 був затриманий в порядку, визначеному ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, фактичний час затримання 17 год. 45 хв.
18.03.2025, встановивши наявність достатніх доказів для підозри, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами, а саме: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 про виявлення ознак кримінального правопорушення від 18.03.2025 та додатками до нього; даними наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_9 № 81 від 18.03.2025; показаннями свідків; іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Згідно ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що підозрюваний, усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає покарання
у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 , які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших громадян, що там знаходились у період перебування підозрюваного, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним версій свого захисту.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби аналогічного характеру, так як не усвідомлює необхідності виконання ним військового конституційного обов'язку.
Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, а саме, що за ч. 4 ст. 402 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, сторона обвинувачення приходить до висновку, що виключно застосування запобіжного заходу - тримання під вартою буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні, наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що під час тримання в ТЦК просив надати можливість проходити альтернативну службу.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра ОСОБА_5 є необгрунтовою, ризики невиконання підозрюваним процесуальних обов'язків прокурором не доведені, неможливість встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави стороною обвинувачення також не обґрунтована.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025100140001055 від 18.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
18.03.2025 ОСОБА_5 був затриманий в порядку, визначеному ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, фактичний час затримання 17 год. 45 хв.
18.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами, а саме: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 про виявлення ознак кримінального правопорушення від 18.03.2025 та додатками до нього; даними наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_9 № 81 від 18.03.2025; показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Також слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
На даному етапі досудового розслідування докази, надані органами досудового розслідування підтверджують наявність обґрунтованої підозри у кримінальному провадженні за № 62025100140001055 від 18.03.2025, пред'явленої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами провадження підтверджується, що на даний час існують ризики, на які посилається сторона обвинувачення, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема наявність таких ризиків обумовлене тяжкістю злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , характером кримінального правопорушення, який має велику суспільну небезпеку, те, що свідками у провадженні є військовослужбовці військової частини, де підозрюваний проходив службу.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує, що підозрюваний притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, раніше не судимий, одружений, відповідно до довідки Релігійної організації «Релігійне управління «Дніпровська конференція церкви адвентистів сьомого дня в Україні» підозрюваний є членом РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «Черкаська Релігійна громада Церкви Адвентистів Сьомого Дня м. Черкаси», є волонтером Благодійної організації «Благодійного фонду «Адвентистське агентство допомоги та розвитку в Україні».
Визначаючи вид запобіжного заходу, який слід застосувати до підозрюваного, слідчим суддею враховуються положення ч. 8 ст. 176 КПК України, якою регламентовано, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою), а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не може бути застосований.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Однак, враховуючи дискрецію повноважень слідчого судді у вирішенні питання про можливість визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 402 КК України, вважаю за можливе визначити розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, враховуючи майновий та сімейний стан ОСОБА_5 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, вважаю за можливе визначити розмір застави як альтернативний запобіжному заходу у виді тримання під вартою у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 60 560 грн та забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183-184, 193-194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Черкаський слідчий ізолятор" строком 60 днів, тобто до 16 травня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 18 березня 2025 року о 17 год. 45 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.
Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками та експертами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали до 16.05.2025, включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 25.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1