Справа №712/3513/25
Провадження №1-кс/712/1435/25
24.03.2025 м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , подана в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 03.03.2025 (ЄО № 17072 від 05.03.2025).
В обґрунтування скарги зазначено, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є спільна дитина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини ОСОБА_7 жодного разу не спілкувався з дитиною, матеріально не допомагав та не допомагає по теперішній час.
Солом?янським районним судом м. Києва винесено рішення від 13.01.2020 у справі № 760/25520/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, яким вирішено стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 09.09.2019 та до дня досягнення повноліття дитиною.
Вказане рішення знаходиться на виконанні у Солом?янському відділі державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Державним виконавцем був наданий розрахунок заборгованості від 07.06.2022 за №42869, відповідно до якого заборгованість зі сплати аліментів становить 155 088,52 грн. 14.02.2025 державним виконавцем був виданий розрахунок заборгованості станом на 14.02.2025, відповідно до якого заборгованості зі сплати аліментів становить 326 983,50 грн.
Вказане свідчать про те, що боржник жодного разу не сплачував аліментів, злісно ухиляється від сплати періодичних платежів, встановлених рішення суду, чим скоєно кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України.
04.03.2025 на адресу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області була направлена заява про вчинення кримінального правопорушення (номер відправлення 1803000034036).
Відповідно відомостей із сайту https://track.ukrposhta.ua вказана заява була отримана 05.03.2025.
Не отримавши відповідь, 10.03.2025 на адресу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області був відправлений адвокатський запит.
14.03.2025 на електронну адресу була надана відповідь, відповідно до якої вказано. що заява зареєстрована на №17072 та розглядається в порядку ЗУ «Про звернення громадян».
Скаржник вважає такі дії протиправними та просить зобов'язати уповноважених осіб внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 від 04.03.2025.
Скаржник у судове засідання не з'явився. Представник скаржника адвокат ОСОБА_4 надала перед початком судового засідання заяву про розгляд скарги без участі скаржника та його представника, скаргу просила задовольнити.
Уповноважені особи Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та Черкаської окружної прокуратури, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду скарги, не прибули, що не перешкоджає розгляду скарги.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, слідчий суддя зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 60 КПК України заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною першою ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
При цьому відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені в частині 5 статті 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Частиною 2 статті 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, також визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з правовим висновком, наведеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18 підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
При цьому слідчий суддя зауважує, що такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею Кримінального кодексу України.
Частиною першою статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України від 17 червня 2020 року, Справа №3-180/2018(1644/18), № 4-р(II)/2020, звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 Кодексу). Недостатність судових гарантій від свавілля у питанні початку кримінального провадження перешкоджає захисту порушених прав людини, зокрема внаслідок унеможливлення судового захисту, передбаченого частинами першою, другою статті 55 Конституції України.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Відповідно до ч.1, п.1, п.3 ч.2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
З огляду на викладене, враховуючи факт звернення представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 із заявою від 03.03.2025 (ЄО № 17072 від 05.03.2025) та невнесення у встановлений законом строк та порядок відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 24, 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 від 03.03.2025 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів на підставі Рішення Конституційного Суду №4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1