Справа № 355/414/25
Провадження № 1-кс/355/112/25
24 березня 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
Слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області клопотання прокурора Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про арешт майна
Прокурор Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обгрунтував тим, що СВ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025111080000123 від 01. 03. 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Вказав про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28. 02. 2025 року близько 11 години 00 хв. було виявлено 3 транспортні засоби, які без дозвільних документів розвантажували на земельну ділянку (сміттєзвалище), що розташована за адресою Київська область Броварський район між селом Коржі та містом Березань за координатами «50.3200856, 31.4104707», побутові відходи, чим вчинили забруднення вищевказаної території.
Слідчим СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом ОСОБА_10 28. 02. 2025 року проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ВЛІВ МІНІ Б12-10 МZ 437121» номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить виконавчому комітету Березанської міської ради; транспортний засіб марки «Беларус 82. 1» номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 з причепом без номерного знаку, на якому наявне побутове сміття; транспортний засіб марки «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «Белогві», у вантажному відділенні якого знаходиться побутове сміття.
Постановою слідчого від 01. 03. 2025 року вилучені в ході огляду транспортні засоби та причіп визнано речовими доказами, оскільки вони у порядку ст. 98 КПК України були безпосереднім знаряддям вчинення злочину.
Просить винести ухвалу про накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів і для подальшого здійснення досудового розслідування, а саме - проведення необхідних експертиз.
Вважає, що накладення арешту на вказані транспортні засоби та причіп є необхідним, доцільним, розумним та співмірним обмеженням права власності та відповідає завданням кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання і просить задовольнити у повному обсязі.
Представник власника транспортного засобу марки «ВЛІВ МІНІ Б12-10 МZ 437121» номерний знак НОМЕР_1 - виконавчого комітету Березанської міської ради ОСОБА_4 заперечує проти клопотання і просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що прокурор не навів жодного обгрунтування ризиків, передбачених ст. 173 КПК України, арешт сміттєвозу поставить у вкрай складне становище питання вивозу сміття з м. Березані, крім того, сміття з автомобіля вигружене, його зразки отриманні слідчим для проведення експертизи, тому підстав для арешту ТЗ немає.
Власник транспортного засобу марки «Беларус 82. 1» номерний знак НОМЕР_2 та причепу б/н ОСОБА_7 і адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора з підстав недоведеності необхідності арешту майна.
Вказали, що ОСОБА_7 не розвантажував будівельне сміття, яке знаходилося у причепі, трактор був зупинений біля сміттєзвалища, оскільки проїжджав у с. Коржі, де на прохання громадянина повинен був привезти вантажне сміття для здійснення ремонтних робіт.
Представник ТОВ «Белогві» адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечує проти клопотання прокурора, просить відмовити у його задоволенні, оскільки з постанови слідчого не вбачається, що автомобіль «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 визнаний речовим доказом, крім того, арешт майна ТЗ буде означати втручання у господарську діяльність підприємства, яке спеціалізується на наданні автомобілів в оренду.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 цього Кодексу.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Частини 2-4 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Вирішуючи питання про арешт майна у даному кримінальному провадженні, суд враховує, що постановою слідчого СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 01. 03. 2025 року транспортні засоби марки «ВЛІВ МІНІ Б12-10 МZ 437121» номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить виконавчому комітету Березанської міської ради; транспортний засіб марки «Беларус 82. 1» номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 з причепом без номерного знаку, на якому наявне побутове сміття; транспортний засіб марки «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «Белогві» визнані речовими доказами, з кожного транспортного засобу вилучено фрагменти речовини сірого кольору, контрольні зразки грунту, запаковані до сейфпакетів і зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області.
Досліджуючи питання доцільності, розумності та співмірності обмеженням права власності щодо ТЗ «ВЛІВ МІНІ Б12-10 МZ 437121», що належить територіальній громаді м. Березані, суд не вбачає необхідності у арешті самого транспортного засобу, оскільки вказане обмеження буде прямим втручанням у господарську діяльність громади, поставить місто Березань у складне становище у питанні вивозу сміття, тому у цій частині клопотання необхідно відмовити.
Вирішуючи питання накладенні арешту на майно, належне ОСОБА_7 , суд виходить з тих фактів, що прокурор просить накласти арешт на ТЗ з метою проведення необхідних оглядів та експертиз того, що перебуває саме в тракторі та в причепі. Судом встановлено, що у самому тракторі відсутні будь - які речовини, які підлягають огляду та експертизі, а вміст будівельного сміття знаходиться у причепі, крім того, учасники процесу не заперечують того факту, що сміття з трактора не вигружалося на сміттєзвалищі, було покрито тентом, машина була зупинена поряд з місцем огляду.
З огляду на вказані факти, суд вважає достатнім накласти арешт на причеп, що належить ОСОБА_7 , а трактор повернути власнику.
Що стосується автомобіля «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «Белогві», суд зважає на ту обставину, що ТЗ був зупинений в момент вигрузки сміття, водій ніяких пояснень не надав, покинув місце огляду і автомобіль, власник майна не обгрунтував факту неспівмірного втручання у господарську діяльність підприємства в разі накладення арешту на майно, а тому клопотання прокурора у цій частині підлягає задоволенню.
Суд вважає, що прокурор довів необхідність здійснення арешту майна для збереження речових доказів та до проведення необхідних оглядів та експертиз.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт на причеп без номерного знаку до трактору «Беларус 82. 1» номерний знак трактора НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 та автомобіль марки «МАЗ» номерний знак НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Белогві» із забороною їх відчуження, розпорядження до прийняття рішення про проведення огляду транспортного засобу та експертизи побутового сміття, яке в них знаходиться.
У задоволенні решти клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1