Романівський районний суд Житомирської області
290/43/25
2/290/188/25
Іменем України
25 березня 2025 рокуселище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Шакалова А.В., з участю секретаря судового засідання Нестерук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою, АДРЕСА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
1.Зміст позовних вимог.
1.1.Позивач звернувся до суду 15 січня 2025 року, з позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів.
1.2.У прохальній частині заяви позивач просив змінити розмір аліментів, які з нього стягуються на користь його дітей згідно з рішенням Богунського районного суду Житомирської області від 1 липня 2015 року в розмірі 1/3 частка всіх доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на тверду грошову суму в розмірі 5000 грн на дитину.
1.3.Позивач не скористався своїм правом уточнити позовні вимоги.
1.4.Суд аналізуючи позовну заяву, пояснення позивача та представника позивача, дійшов висновку, що вимога стосується зміни способу стягнення аліментів, з стягнення частини доходу на тверду грошову суму.
1.5.Позивач зазначив, як підставу для зміни способу стягнення аліментів таке:
1) перебування у лавах Збройних Сил України;
2) перебування на його утриманні батьків пенсіонерів;
3) перебування на його утриманні вагітної дружини;
4) наявність хронічних захворювань;
5) надмірний розмір аліментів, які з нього стягуються, що, на його думку, є несправедливим;
6) також, при ухваленні рішення просив врахувати позицію Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 727/1599/22 від 14.12.2022 року.
2.Зміст відзиву на позовну заяву.
2.1.Відповідачка 12 лютого 2025 року надіслала відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
2.2.Підставою для відмови у задоволені позовних вимог, зазначила таке: позивач не навів достатніх доказів, що його матеріальний стан погіршився. Обґрунтування, що на його утриманні перебувають батьки похилого віку та вагітна дружина не підтверджуються належними та допустимими доказами.
2.3.5 березня 2025 року відповідачкою надіслане письмове пояснення, де вона зазначила, що обраний спосіб захисту позивачем є неналежним. ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів з частки від його доходів на тверду грошову суму, проте законодавець не наділив осіб, що сплачують аліменти правом змінювати спосіб їх стягнення. Таке право відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу є лише в одержувача аліментів, тобто у відповідачки. А вона не бажає змінювати спосіб стягнення аліментів.
3.Рух справи.
3.1.Позовна заява надійшла до суду 15 січня 2025 року, у цей же день справу розподілено судді Шакалову А.В.
3.2.20 січня 2025 року судом направлено запит до Миропільської селищної ради Житомирської області, щодо місця реєстрації відповідачки.
3.3.27 січня 2025 року отримано відповідь на запит.
3.4.Ухвалою суду від 27 січня 2025 року відкрито провадження по справі, підготовче судове засідання призначено на 18 лютого 2025 року.
3.5.12 лютого 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
3.6.У підготовче судове засідання прибули представник позивача та відповідачка, за клопотанням сторін розгляд справи відкладеного для надання додаткових доказів по справі.
3.7.Судове засідання відкладеного на 14 березня 2025 року.
3.8.27 лютого 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі.
3.9.05 березня 2025 року відповідачка надіслала письмові пояснення у яких просила долучити виписку з рахунку АТ «Приватбанк».
3.10.У судовому засіданні 14 березня 2025 року сторони не змінили своїх позицій щодо справи.
3.11.Також, у цьому засіданні надав пояснення позивач. Який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
3.12.Після судових дебатів, судом було оголошено перерву для виготовлення рішення по справі. Оголошення рішення призначене 24 березня 2025 року не відбулось, через перебування судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню № 290/284/25.
3.13.Проголошення рішення по справі відкладено на 25 березня 2025 року о 15:00, про що повідомлено сторонам.
1.Обставини справи встановлені судом.
1.1.Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 1 липня 2015 року по справі 295/5782/15-ц ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.04.2015 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_4 до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
1.2.Відповідно до довідки Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі заборгованості по сплаті аліментів у позивача немає, що підтверджується, поясненнями відповідачки.
1.3.Відповідно до довідки від 23 січня 2023 року № 839/293 сержант ОСОБА_1 з 18 березня 2022 року і по цей час бере участь у захисті Батьківщини.
1.4. ОСОБА_1 12 жовтня 2022 року вдруге одружився з ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 ).
1.5.Станом на 26 грудня 2024 дружина позивача перебувала у стані вагітності.
1.6.Батьки позивача ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 є пенсіонерами за віком. Отримують мінімальну пенсію.
1.7.Позивач отримує грошове забезпечення, яке складається з грошового забезпечення 27482,02 грн та додаткової винагороди на період воєнного стану, яка коливається від 35 806,45 грн до 66129,03 грн і залежить від бойових розпоряджень його командира.
1.8.До жовтня 2024 року за домовленістю між позивачем та відповідачкою, аліменти позивач сплачував добровільно на її картковий рахунок, що не заперечується сторонами.
1.9.Проте, через суперечку щодо розміру сплачених аліментів позивачка звернулась до виконавчої служби, для примусового стягнення аліментів з грошового утримання позивача.
1.10.Починаючи з листопада 2024 року з позивача почали стягувати аліменти у примусовому порядку, за цей місяць стягнуто 29583,32 року, у грудня 2024 року - 13599,02 грн, у січня 2025 року 21242,56 грн.
2.Законодавство, що регулює спірні правовідносини та мотиви суду.
2.1.За вимогами частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
2.2.Згідно із частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
2.3.Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
2.4.Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2.5.У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
2.6. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
2.7. Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
2.8. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
2.9. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
2.10. Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
2.11. Згідно із пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
2.12. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
2.13. При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
2.14. Суд звертає увагу позивача окрім зазначених норм, ще й на загальні принципи Цивільно-процесуального кодексу України, а саме на принцип диспозитивності. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
2.15. Згідно з частиною 3 ст. 13 ЦПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
2.16. При поданні позовної заяви особа вільна у виборі того способу захисту, який, на її думку, найкраще захистить її права. Проте, свобода волі поширюється і на випадки коли такий вибір помилковий.
2.17. У цій справі позивач ставить вимогу, яку не мав права заявляти.
2.18. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач фактично висловив свою незгоду щодо способу стягнення аліментів, однак відповідно до вимог чинного сімейного законодавства, спосіб стягнення аліментів визначається за вибором того з батьків, з ким проживає дитина.
2.18. У рішенні Богунського районного суду від 1 липня 2015 року по справі 295/5782/15-ц про стягнення аліментів ОСОБА_2 визначила спосіб стягнення аліментів у частці від доходу.
2.19. Правових підстав для зміни способу стягнення аліментів у даній справі не встановлено.
2.20. Що стосується позиції позивача про врахування висновку Касаційного цивільного суду у справі № 727/1599/22 від 14.12.2022 року. Суд зазначає, що зазначене судове рішення не може бути застосоване у цій справі оскільки предметом розгляду у зазначеній справі було зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 тоді як у цій справі предметом розгляду є зміна способу стягнення аліментів.
2.21. Суд ще раз звертає увагу позивача на необхідності дотримуватись принципу диспозитивності та формулювати вимоги позову відповідно до норм законодавства.
2.22. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
2.23. При ухваленні рішення суд керувався статтями 263-265 ЦПК України та нормами Сімейного кодексу України.
1.Рішення судді.
1.1.У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
2.Процедура оскарження та набрання рішенням законної сили.
2.1.Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
2.2.Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ