Справа № 289/1943/24
Номер провадження 2-др/289/2/25
додаткове
(заочне)
25.03.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за розпискою,-
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 березня 2025 року, ухваленим заочно, у даній справі позов задоволено.
18.03.2025 року представник позивача подав заяву, якою останній просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу.
Процесуальним законом з даного приводу визначено наступне.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ст. 270 ЦПК України).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.
Процесуальним законом визначено, що у разі невирішення питання про судові витрати, судом може бути ухвалено додаткове судове рішення.
Позивачем у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення надано до суду докази понесених витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, про що до закінчення судових дебатів у справі була зроблена відповідна заява.
Таким чином, судом не вирішено розподіл судових витрат в частині правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
В своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвокатом Студзінським М.А. в розмірі 10 000 грн., суд виходить із наступного.
Договір про надання правничої (правової) допомоги №5/24 підписаний сторонами Годованюк Н.П. (клієнт) та Бюро Адвокатське бюро «Максима Студзінського» Студзінський М.А. (адвокат) 23.01.2024 року. Пунктом 13 договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами.
Згідно п. 3, п. 4 адвокат здійснює надання правової допомоги клієнту у будь-яких судах, будь-якої інстанції та використовує всі передбачені законодавством способи захисту прав і законних інтересів Клієнта.
Відповідно до п. 8, п. 10 договору, сторони домовились про сплату гонорару адвокату. Розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до договору.
До договору долучено додаткову угоду № 1 до договору №5/24 про надання правничої (правової) допомоги від 23.01.2024 року про погодження гонорару в сумі 15 000,00 грн.
Виконання робіт позивач підтверджує наданим Актом № 1 здачі-приймання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги №5/24 від 23.01.2024 року, яким визначено остаточний гонорар адвоката в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно Акту виконаних робіт надано опис виконаної адвокатом роботи у зв'язку із зверненням до суду та судового розгляду справи.
Вартість написання позовної заяви сторонами визначено в 4000 грн.
Також не можна вважати такими, що пов'язані саме з розглядом справи, написання клопотання про ухвалення додаткового рішення, оскільки попередній розрахунок витрат на правову допомогу на 15 000 грн. вже був зроблений під час подання позовної заяви, та не дивлячись на визнання позову відповідачем, що суттєво спростило розгляд справи, попередній розрахунок залишився незмінним.
Написання та подання адвокатом клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку є технічним і залежало від волі адвоката не з'являтись в судове засідання.
Участь в судовому засіданні, які сторони визначили поштучно та оцінили в 1000 грн., є не співрозмірними складності справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, виходячи з того, що згідно протоколу, судове засідання тривало 15 хвилин, не становило жодної складності.
При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Студзінського М.А. судом враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною.
З наявних матеріалів вбачається, що адвокат виконав відповідно до пункту 1 договору про надання правової допомоги від 23.01.2024 року наступну роботу: підготував позовну заяву та приймав участь в судових засіданнях за період з 23 січня 2024 року по 17 березня 2025 року.
Вказані витрати відповідають умовам договору про надання правової допомоги адвокатом, підтверджуються наявними матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Враховуючи надані суду докази, що свідчать про витрати позивачем ОСОБА_3 на правничу допомогу, реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи положення ч.ч.4 та 5 ст.137 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 гривень. Дані витрати підтверджуються доказами і є обґрунтованими.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, -
Заяву задовольнити.
Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК