Єдиний унікальний номер № 285/2088/19
Провадження № 1-в/0285/11/25
25 березня 2025 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника відділу пробації ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Звягель подання Звягельського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про приведення вироку щодо ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
встановив:
06.11.2024 року до суду надійшло подання Звягельського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, у якому просили привести вирок суду щодо ОСОБА_5 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Заперечень відносно даного подання не надійшло.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Встановлено, ОСОБА_5 вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.10.2023 року засуджений за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 75, ст. 76 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Так, вказаним вироком суду ОСОБА_5 засуджений за викрадення чужого майна, зокрема за фактами подій від 05.02.2020 року на суму 615,00 грн., 06.02.2020 року на суму 1270,00 грн., 06.09.2020 року на суму 1845,34 грн. та 17.12.2020 року на суму 900,00 грн.
З січня 2004 року при оподаткуванні замість поняття неоподатковуваний мінімум було введено поняття податкова соціальна пільга, яка розповсюджується лише на доходи громадян у формі заробітної плати і обмежена у використанні (використовується граничний показник доходу, для якого податкова соціальна пільга застосовується). Величина податкової соціальної пільги становила станом на 01.01.2020 року - 1013,50 грн. відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.
Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
У відповідності до ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга становить у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року для будь-якого платника податку.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 202 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб - з 01.01.2020 року - 2027,00 гривень.
Разом з тим, 09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким збільшено розмір суми збитків для кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України та який перевищує інкриміновану в провину обвинуваченому суму заподіяних збитків (у відповідності до вимог ст. 51 КУпАП в новій редакції, п. 169.1.1 ст. 169 Розділу ІV, п. 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України).
Тобто, розмір збитків по крадіжках для кримінальної відповідальності на час вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень повинен перевищувати 2027,00 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Однак, вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 2 , 3 ст. 185 КК України, за фактами подій від 28.04.2019 рок та 18.09.2020 року не підпадають під дію вищевказаного Закону.
У свою чергу, системний аналіз п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, загалом за усім вирок, а не за епізодами.
Суд позбавлений права переглядати вирок, який набрав законної сили та надісланий на виконання, звільняючи засудженого від покарання за окремими епізодами.
Враховуючи вищезазначене, у відповідності до положень ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, суд приходить до висновку, що подання органу пробації задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні подання Звягельського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про приведення вироку щодо ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.
Головуючий ОСОБА_1