Справа № 285/1454/25
провадження № 2/0285/1010/25
24 березня 2025 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Помогаєв А.В., вирішуючи питання відкриття провадженя у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Звягельська державна нотаріальна контора Житомирської області, про скасування арешту нерухомого майна,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом про скасування арешту нерухомого майна, накладеного постановою слідчого Військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону від 08.11.2006.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що арешт накладено відповідно до ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року) постановою слідчого, у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №06404040 щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 190, 358 КК України.
Рішенням Військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 27.11.2006 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України. Питання про скасування постанови слідчого про арешт майна не було вирішено судом.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження по цивільній справі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інщих правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 11 Розділу ІХ "Перехідні положення" КПК України 2012 року встановлено, що кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Статтею 126 КПК України 1960 року визначено, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.
Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Згідно ч. 1 ст. 248 КПК України 1960 року при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна.
Таким чином, питання скасування арешту, накладеного постановою від 08.11.2006 слідчого Військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону на підставі ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року), у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №06404040, підлягає вирішенню в порядку кримінального судочинства.
Посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 15.05.2019 по справі №372/2904/17-ц, не є релевантним, оскільки з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 мав статус підозрюваного у кримінальній справі №06404040. Правова позиція, на яку посилається позивач, стосується порядку звільнення з-під арешту майна, що належить особам, які не були учасниками кримінального провадження.
Таким чином, цивільний позов є засобом захисту інтересів осіб, майнові права яких обмежено у кримінальному провадженні (кримінальній справі) та вони позбавлені можливості захистити порушені права, у зв'язку з відсутністю в них будь-якого процесуального статусу в кримінальному процесі.
Разом з тим, особа, яка набула статусу підозрюваного (обвинуваченого) має можливість захищати свої права у порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що помилково обрано позивачем як засіб реалізації власних інтересів.
Керуючись ст.ст. 19, 186, 260 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про скасування арешту нерухомого майна.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутись з клопотанням у порядку кримінального судочинства до суду за місцем розгляду кримінальної справи, в межах якої винесено постанову про арешт майна.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Помогаєв