Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/146/25
25 березня 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Діброви О.В.,
з секретарем Ніконенко О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП №1 Островського Юрія Сергійовича й ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності й закриття провадження в справі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського ВП №1 Островського Юрія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4136299 від 23 лютого 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що поліцейським не було оголошено причину зупинки транспортного засобу, не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення, не отримано належних доказів, внаслідок чого зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, тобто, порушено норми матеріального та процесуального права. Крім цього, позивач зазначає, що оспорювана ним постанова містить інформацію про транспортний засіб - мотоцикл моделі Lifan LF 150-10B, хоча на момент винесення постанови він керував автомобілем ВАЗ 21070.
Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року до участі в справі в якості другого відповідача залучено ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак, в судове засідання не з'явились; позивач засобами телефонного зв'язку повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив судовий розгляд проводити без його участі; відповідач ОСОБА_2 про причини неявки суду не повідомив; представник відповідача ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області у надісланому 05 березня 2025 року відзиві на позовну заяву також просив проводити судовий розгляд без його участі та зазначив, що оскаржувана постанова через технічний збій службового планшету поліцейського дійсно містить інформацію щодо транспортного засобу - мотоциклу моделі Lifan LF 150-10B, однак, зазначене не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
23 лютого 2025 року поліцейським ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції Островським Юрієм Сергійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 (позивача по справі) піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що останній 23 лютого 2025 року о 19 год 36 хв на 61 км автодороги Київ-Вишгород-Десна-Чернігів керував транспортним засобом без чинного страхового поліса, чим порушив вимоги підпункту «ґ» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, що підтверджується копією постанови серії ЕНА №4136299 (а.с.7-8).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує факту керування ним транспортним засобом без чинного страхового поліса у зазначені в оскаржуваній постанові час та місці, однак, вважає постанову протиправною з огляду на те, що поліцейський, який виніс постанову, не мав причин для зупинки його транспортного засобу, а в послідуючому зазначив в постанові не транспортний засіб, яким керував позивач - ВАЗ-21070, а мотоцикл моделі Lifan LF 150-10B, що, на думку позивача, є істотним порушенням його прав. Крім цього, позивач вважає, що поліцейський позбавив його можливості висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не склав протокол про адміністративне правопорушення.
Перевіряючи правомірність та обґрунтованість вимог позивача, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 251 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Підпунктом «ґ» пункту 2.1. Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо тверджень позивача про протиправність оскаржуваної ним постанови з огляду на те, що поліцейський не мав підстав для зупинки транспортного засобу, суд зважає на таке.
У надісланому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що причиною зупинки автомобіля, яким керував позивач, було те, що у автомобіля не працював правий задній стоп-сигнал.
Зазначене твердження представника позивача узгоджується зі змістом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, наданого разом із відзивом на позовну заяву.
Крім цього, суд зважає ще й на таке.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про дорожній рух" контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
За змістом статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання, що твердження позивача про безпідставність зупинки транспортного засобу, яким він керував, є необґрунтованим.
Щодо тверджень позивача про протиправність оскаржуваної ним постанови з огляду на те, що поліцейським не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а в постанові помилково зазначено транспортний засіб, суд зважає на таке.
Частиною третьою статті 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, що передбачені частиною першою статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно частини 7 статті 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.
Крім цього, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з пунктом 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного, суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що поліцейський був зобов'язаний до винесення постанови скласти протокол про адміністративне правопорушення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 23 лютого 2025 року о 19 год 36 хв на 61 км автодороги Київ-Вишгород-Десна-Чернігів водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса, чим порушив підпункт «ґ» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.
Наведене підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, наданим представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву, та позивачем, з огляду на зміст позовної заяви, не заперечується.
Аналіз наведених вище правових норм й обставин справи дають підстави для висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові невірного транспортного засобу не спростовує порушення позивачем вимог підпункту «ґ» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, та є опискою. Отже в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (провадження №К/9901/17897/18).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 242, 243, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського ВП №1 Островського Юрія Сергійовича й ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4139299 від 23 лютого 2025 року й закриття провадження у справі -.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, місцезнаходження: вул. Родини Богомольців, 16, с-ще Козелець Чернігівського району Чернігівської області, 17001.
Представник відповідача: Дарда Олександр Миколайович, місцезнаходження: просп. Перемоги, 74, м.Чернігів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 25 березня 2025 року.
Суддя: Олександр ДІБРОВА