29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"25" березня 2025 р. Справа № 924/1172/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., в залі судового засідання № 205 розглянувши справу
за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської територіальної громади в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
до 1. Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, м. Хмельницький;
2. Управління торгівлі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький;
3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Хмельницький
про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності, визнання договору недійсним
Представники:
прокуратури: Русецька О.В.;
позивача: не з'явився;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
відповідача 3: Кордас Ж.А. - за ордером.
У судовому засіданні 25.03.2025р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
31.12.2024 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської територіальної громади в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, Управління торгівлі Хмельницької міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності, визнання договору недійсним.
Вказану позову заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 р. передано для розгляду судді Заверусі С.В.
06.01.2025р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
18.03.2025р. постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Прокурор просить суд визнати протиправним та скасувати паспорт прив'язки для провадження підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , виданий 06.08.2024р. (реєстраційний № 1042) Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради; визнати недійсним договір № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 12.08.2024р., укладений між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позов, прокурор відзначив, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 492 від 14.07.2016р. надано дозвіл комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту на влаштування зони відпочинку для водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах загального користування з встановленням кафетерію площею 70 кв.м по Львівському шосе - в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон» (напрямок руху в місто) на умовах благоустрою прилеглої території. В подальшому, відповідно до умов договору № 68 від 03.10.2016р. про влаштування зони відпочинку для водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах загального користування по Львівському шосе - в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон», напрямок руху в місто, укладеного між комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту та ОСОБА_2 , останній доручено здійснити влаштування зони відпочинку для водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах загального користування з встановленням кафетерію площею 70 кв.м (в тому числі кімната для відпочинку водіїв площею 20 кв.м, кафетерій площею 30 кв.м, роздільний санвузол на два місця площею - 20 кв.м) по Львівському шосе в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон», напрямок руху в місто (п.п. 1.1, 1.2 договору).
19.12.2016р. управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради ФОП ОСОБА_2 виданий паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - зони відпочинку (павільйону-кафетерію) площею 70 кв.м в районі транспортної зупинки «завод Катіон» Львівське шосе, м. Хмельницький, строком до 19.12.2017р. В подальшому паспорт прив'язки продовжений до 15.06.2025р. Відповідно до експлікації приміщень, що міститься в паспорті прив'язки тимчасової споруди (реєстраційний №1042), загальна площа приміщення складає 65,77 кв.м, з них кімната відпочинку 14,56 кв.м, приміщення кафетерію 33 кв.м, доготовочна кухня 6,3 кв.м, складова 4,2 кв.м, тамбур 2,8 кв.м, душова 2,75 кв.м, санвузли 2,16 кв.м. Відповідно до договору № 597-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 22.12.2020р., укладеного між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_2 , об'єктом договору є територія в м. Хмельницькому за адресою: Львівське шосе (в районі транспортної зупинки «завод Катіон») площею 70 м.кв, розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди. Відповідно до п. 5.4 договору він вважається припинений, якщо змінився власник тимчасової споруди. Згідно договору купівлі-продажу №1 від 21.06.2024р. ФОП ОСОБА_2 продала ФОП ОСОБА_1 тимчасову споруду загальною площею 70 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе (в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон», напрямок руху в місто).
Крім того, прокурором відзначено, що Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 06.08.2024р. ОСОБА_1 видано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - зони відпочинку (павільйону-кафетерію) площею 70 кв.м (реєстраційний № 1042). В подальшому, 12.08.2024 між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди. Предметом зазначеного договору є територія, на якій буде розміщуватись та використовуватись для торгівлі продовольчими товарами тимчасова споруда - узгодженого архітипу павільйон загальною площею 70 кв.м (п.1.1 договору).
Також прокурором наголошено на тому, що Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради видано ФОП ОСОБА_1 паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності зони відпочинку (павільйону-кафетерію) площею 70 кв.м та між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка не відповідає ознакам «тимчасової споруди», оскільки площа цієї споруди (павільйону-кафетерію) перевищує максимальну допустиму площу, визначену законом, у неї наявний улаштований фундамент та в порушення «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, без погодження з відповідним підрозділом Національної поліції вона розташована в межах «червоних ліній», що підтверджується листом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради № 1-01-2300 від 05.12.2024р., вказав прокурор.
За таких обставин, прокурор просить суд задовольнити позов. Окрім того, прокурор в судовому засіданні категорично заперечив щодо закриття провадження у справі в частині визнання недійсним договору.
Представник першого відповідача - Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради заперечує щодо позову. Вказує, що при видачі паспорту прив'язки, а саме при переоформлення його на ФОП ОСОБА_1 згідно поданого договору купівлі-продажу тимчасової споруди, управлінням було дотримано порядку, визначеного чинним законодавством, підстав для відмови у його погодженні не було.
Зокрема, перший відповідач зауважує, що дана тимчасова споруда не ввійшла до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького через те, що дозвіл на її встановлення видавався на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради саме як на зону для відпочинку водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах. Також, з посиланням на рішення позачергової 23 сесії Хмельницької міської ради № 6 від 29.12.2022р. вказано, що у разі зміни власника стаціонарної ТС новий власник зобов'язаний протягом не більше одного місяця переоформити на себе паспорт прив'язки та відповідний договір особистого строкового сервітуту. У разі невиконання цієї вимоги ТС підлягає демонтажу у порядку, затвердженому рішенням міської ради.
Таким чином, вказав перший відповідач, який просить розглядати справу за відсутності його представника, у позові слід відмовити.
Представник другого відповідача - Управління торгівлі Хмельницької міської ради також заперечує щодо позову, зазначає, що відповідно до рішення позачергової тридцять шостої сесії Хмельницької міської ради № 32 від 21.12.2023 р., із внесеними змінами, затверджено перелік адміністративних послуг, які надаються через управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради, до яких входить послуга «Укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд». Вказано, що відповідно до рішення п'ятнадцятої сесії №23 від 29.02.2012р. Хмельницької міської ради «Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького» Хмельницька міська рада надала управлінню торгівлі повноваження на укладання договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності при наявності паспорту прив'язки тимчасової споруди.
Відтак, вказав другий відповідач, який просить розглядати справу за відсутності його представника, у позові слід відмовити.
Представником відповідача 3 (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ) було подано відзив на позов, у якому відповідач вказував на безпідставність висновку прокурора про те, що Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради видано ФОП ОСОБА_1 паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності зони відпочинку (павільйону-кафетерію) площею 70 кв.м та між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка не відповідає ознакам «тимчасової споруди», оскільки площа цієї споруди (павільйону-кафетерію) перевищує максимальну допустиму площу, визначену законом, у неї наявний улаштований фундамент та в порушення «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198, без погодження з відповідним підрозділом Національної поліції вона розташована в межах «червоних ліній».
Зокрема, представником відповідача 3, який не погодився з вищенаведеним висновком прокурора, вказувалось, що на місці зони відпочинку (павільйону-кафетерію) було лише здійснено вирівнювання поверхні земельної ділянки шляхом встановлення цементно-бетенної плити, на яку в подальшому повинно бути встановлено конструкцію павільйону. Така плита не може вважатися фундаментом з огляду на її характеристики та відсутність заглиблення в грунт, а її функціональне призначення не має на меті сприйняття навантаження від несучих конструкції, адже вони є полегшеними та можуть існувати без неї. Таким чином, плита була встановлена для здійснення вирівнювання рельєфу, який має перепади висоти, що є типовим підходом для встановлення тимчасових споруд та не може вважатися фундаментом. При цьому, встановлення такої плити відбулося за погодженням Хмельницької міської ради та з дотриманням усіх будівельних норм і правил. Зазначено, що погодження з відповідним підрозділом Національної поліції відбувається на етапі будівництва споруди (розміщення ТС), а не на етапі отримання паспорта прив'язки.
Також відповідачем 3 вказано, що прокурором залишено поза увагою той факт, що з 70 квадратних метрів павільйону лише 30 кв. м (кафетерій) використовуватимуться для здійснення підприємницької діяльності, решта ж - кімната відпочинку водіїв та санвузли для працівників комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту, що не може бути ототожнено до тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, вважає відповідач 3.
Крім того, третій відповідач стверджував про відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.
Відтак, третій відповідач просив у позові відмовити (за умови, якщо суд констатує наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі).
Однак, 17.03.2025р. представником відповідача 3 (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ) подано до суду заяву, у якій просить закрити провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив, що станом на час розгляду справи паспорт прив'язки для провадження підприємницької діяльності зони-відпочинку, площею 70 кв.м (м. Хмельницький, Львівське шосе), що виданий 06.08.2024р. ОСОБА_1 , втратив свою чинність у зв'язку із закінченням строку, на який він видавався. Так, строк дії паспорта прив'язки було встановлено до 06.02.2025р., що підтверджується відповідним написом у ньому. У свою чергу, Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради не продовжило строк дії паспорта прив'язки на підставі заяви ОСОБА_1 .
Відзначено, що відповідно до п. 2.17 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № 244 строк дії паспорта прив'язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні. Згідно з п. 2.18 вищевказаного Порядку продовження строку дії паспорта прив'язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
Як стверджує відповідач 3, договір № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 12.08.2024р. теж втратив свою чинність 06.02.2025р. у зв'язку з закінченням терміну дії договору та не був продовжений через відсутність паспорта прив'язки для провадження підприємницької діяльності.
Отже, вважає представник відповідача 3, провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Прокурор в судовому засіданні 25.03.2025р. просить суд визнати недійсним договір № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 12.08.2024р., укладений між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та закрити провадження у справі № 924/1172/24 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , виданого 06.08.2024р. (реєстраційний № 1042) Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позиції з приводу спірних правовідносин не надав.
Перший та другий відповідачі просять розглядати справу за відсутності їх представників.
Представник відповідача 3 у судовому засіданні 25.03.2025р. вказав, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Судом відзначається, що ухвали суду надіслані учасникам справи у порядку, встановленому ГПК України, відтак, вони є такими, що належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, належне повідомлення сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників позивача, першого та другого відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Перелік обставин, які є предметом доказування; доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 492 від 14.07.2016р. надано дозвіл комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту на влаштування зони відпочинку для водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах загального користування з встановленням кафетерію площею 70 кв.м по Львівському шосе - в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон» (напрямок руху в місто) на умовах благоустрою прилеглої території.
Відповідно до умов договору № 68 від 03.10.2016р. про влаштування зони відпочинку для водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах загального користування по Львівському шосе - в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон», напрямок руху в місто, укладеного між комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту та ОСОБА_2 , останній доручено здійснити влаштування зони відпочинку для водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах загального користування з встановленням кафетерію площею 70 кв.м (в тому числі кімната для відпочинку водіїв площею - 20 кв.м, кафетерій площею 30 кв.м, роздільний санвузол на два місця площею - 20 кв.м) по Львівському шосе в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон», напрямок руху в місто (п.п. 1.1, 1.2 договору).
19.12.2016р. управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради ФОП ОСОБА_2 виданий паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - зони відпочинку (павільйону-кафетерію) площею 70 кв.м в районі транспортної зупинки «завод Катіон» Львівське шосе, м. Хмельницький, строком до 19.12.2017р. В подальшому паспорт прив'язки продовжений до 15.06.2025р.
Відповідно до договору № 597-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 22.12.2020р., укладеного між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_2 , об'єктом договору є територія в м. Хмельницькому за адресою: Львівське шосе (в районі транспортної зупинки «завод Катіон») площею 70 м.кв., розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди. Відповідно до п. 5.4 договору він вважається припинений, якщо змінився власник тимчасової споруди.
Згідно з договором купівлі-продажу №1 від 21.06.2024р. ФОП ОСОБА_2 продає ФОП ОСОБА_1 тимчасову споруду загальною площею 70 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе (в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон», напрямок руху в місто).
Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 06.08.2024р. ОСОБА_1 видано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - зони відпочинку (павільйону-кафетерію) площею 70 кв.м (реєстраційний № 1042).
В подальшому, 12.08.2024 між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди. Предметом зазначеного договору є територія, на якій буде розміщуватись та використовуватись для торгівлі продовольчими товарами тимчасова споруда - узгодженого архітипу павільйон загальною площею 70 кв.м (п.1.1 договору).
Об'єктом особистого строкового сервітуту є територія в м. Хмельницькому за адресою: Львівське шосе (в районі транспортної зупинки «завод Катіон», напрямок руху в місто), загальною площею 70 кв.м, розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).
Також, за тимчасовою спорудою ФОП ОСОБА_1 закріплюється територія площею 295 м кв. для її утримання в належному стані, в тому числі: тротуар, газон та бортовий камінь (п.1.3 договору).
Учасники справи вказують, що їх доводи також підтверджують, зокрема: копія листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-6006вих-24 від 11.10.2024р. на 1 арк.; копія листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №4822-02-20-24 від 24.10.2024р. з додатком; копія листа Окружної прокуратури міста до управління патрульної поліції у Хмельницькій області №55-6817вих-24 від 20.11.2024р.; копія листа управління патрульної поліції у Хмельницькій області №26337/41/18/01-2024 від 22.11.2024р. з додатком; копія листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-6039вих-24 від 14.10.2024р.; копія листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №4829-02-20-24 від 24.10.2024р.; копія рішення 13-ї сесії Хмельницької міської ради №30 від 22.03.2017р. «Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території міста Хмельницького»; копія рішення 22-ї сесії Хмельницької міської ради №29 від 04.07.2018р. «Про внесення змін до рішень міської ради від 21.09.2016р. №55, від 22.03.2017р. №30, від 20.09.2017р. №28»; копія рішення 30-ї сесії Хмельницької міської ради №28 від 17.04.2019р. «Про внесення змін до рішень міської ради від 21.09.2016 №55, від 22.03.2017 №30»; копія рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25.11.2021 №1108 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.03.2021р. №267»; копія рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.12.2022р. №1004 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.03.2020 № 267»; копія рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.02.2024р. № 331 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.03.2020 № 267»; копія листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-6818вих-24 від 20.11.2024р.; копія листа управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради №5580-02-20-24 від 25.11.2024р.; копії протоколів №1 від 27.07.2016р. та №2 від 09.09.2016р.; копія листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №5580-02-20-24 від 27.11.2024р.; копія листа Окружної прокуратури міста до управління архітектури та містобудування Хмельницької міськоїради №55-7039вих-24 від 28.11.2024р.; копія листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №1-01-2300 від 05.12.2024р. з додатком; копія листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-7005вих-24 від 28.11.2024р.; копія листа Хмельницької міської ради №5729-02-20-24 від 02.12.2024р.; копія листа Окружної прокуратури міста до управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №55-7454вих-24 від 18.12.2024р.; копія листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №1-02-2423 від 20.12.2024р.; витяг з Комплексної схеми розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького; лист-повідомлення №55-7422вих-24 від 17.12.2024р.; копія дозволу №096 від 28.08.2024 року та умов проведення робіт тощо.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Судом з'ясовано, що 17.03.2025р. представником відповідача 3 (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ) подано до суду заяву, у якій він просить закрити провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Вказується, що станом на час розгляду справи паспорт прив'язки для провадження підприємницької діяльності зони-відпочинку, площею 70 кв.м (м. Хмельницький, Львівське шосе), що виданий 06.08.2024р. ОСОБА_1 , втратив свою чинність у зв'язку із закінченням строку, на який він видавався. Як стверджує відповідач 3, договір № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 12.08.2024р. теж втратив свою чинність 06.02.2025р.
Як встановлено судом та вбачається зі змісту наявних матеріалів справи (і, зокрема, зі змісту паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , виданого 06.08.2024р. (реєстраційний № 1042) Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради), строк дії означеного паспорта прив'язки було встановлено до 06.02.2025р., що підтверджується відповідним написом у ньому про дійсність до 06.02.2025р., водночас, жодні докази щодо продовження дії вказаного паспорта в матеріалах справи відсутні. Відтак, судом констатується закінчення строку дії означеного паспорта прив'язки, що також випливає зі змісту листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 21.03.2025р.
Враховуючи вищевикладені обставини, зміст позовних вимог, клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, суд вважає, що предмет спору у даній справі (в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , виданого 06.08.2024р. (реєстраційний № 1042) Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради) відсутній. У зв'язку із цим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Разом з тим, судом звертається увага на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі № 905/1227/17 суд відзначив, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову про визнання недійсним договору закінчення (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.
Відтак, клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (який стверджує, що договір № 394-С від 12.08.2024р. теж втратив свою чинність 06.02.2025р.) про закриття провадження у справі (в частині позовних вимог про визнання недійсним договору № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 12.08.2024р., укладеного між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ) не підлягає задоволенню, тому спір у цій частині позовних вимог підлягає вирішенню по суті.
При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі органу, що уповноважений здійснювати функції із захисту інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснює захист інтересів держави представницькими засобами.
Ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019р. у справі № 761/3884/18.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 4-рп/2008 від 01.04.2008р., неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Означену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Конституція України визначають систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Враховуючи викладене, саме Хмельницька міська рада є позивачем у спірних правовідносинах. Прокуратурою листами від 20.11.2024р., 28.11.2024р. проінформовано Хмельницьку міську раду про факт порушення у сфері дотримання законодавства щодо розміщення тимчасових стаціонарних споруд. Хмельницькою міською радою повідомлено (лист від 02.12.2024р. № 5729-02-20-24), що відповідні заходи судового захисту не вживались.
Відтак, судом відзначається, що на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором додано до позовної заяви необхідні звернення, про які вже зазначалось.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурором дотримано встановлений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органів, уповноважених на захист інтересів держави та надання розумного строку для відреагування на стверджуване порушення інтересів держави.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, а отже, відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 3 про залишення позову без розгляду з вказаних вище підстав.
Крім того, судом відзначається, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 395 ЦК України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом. За приписами ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Положеннями ст. 99 ЗК України визначено види права земельних сервітутів. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, з-поміж яких право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) (пункт «в» ч. 1 ст. 99 ЗК України).
Відповідно до вимог статті 116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду; сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на час вчинення оспорюваного правочину) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту (пункт 1.3 "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. № 244).
У «Правилах благоустрою Хмельницької міської територіальної громади», затверджених рішенням позачергової 36-ї сесії Хмельницької міської ради №54 від 21.12.2023 року, визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Як встановлено судом, 12.08.2024р. між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди. Предметом зазначеного договору є територія, на якій буде розміщуватись та використовуватись для торгівлі продовольчими товарами тимчасова споруда - узгодженого архітипу павільйон загальною площею 70 кв.м (п.1.1 договору).
Об'єктом особистого строкового сервітуту є територія в м. Хмельницькому за адресою: Львівське шосе (в районі транспортної зупинки «завод Катіон», напрямок руху в місто), загальною площею 70 кв.м, розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).
Також, за тимчасовою спорудою ФОП ОСОБА_1 закріплюється територія площею 295 м кв. для її утримання в належному стані, в тому числі: тротуар, газон та бортовий камінь (п.1.3 договору).
Відтак, всупереч зазначеним вимогам законодавства, ФОП ОСОБА_1 надано право на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею понад 30 квадратних метрів.
Крім того, суд погоджується з доводами прокурора про те, що договір про влаштування зони відпочинку для водіїв автобусів, які працюють на міських маршрутах загального користування по Львівському шосе - в районі зупинки громадського транспорту «завод «Катіон», напрямок руху - в місто, укладений саме з ОСОБА_2 , натомість, відсутні належні докази про те, що з ФОП ОСОБА_1 укладено будь-який договір комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту, при цьому твердження відповідача 3 про фактичне взяття на себе зобов'язання щодо облаштування зони відпочинку в зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу №1 від 21.06.2024р. є недоведеним.
Також, згідно з п.14 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», червоними лініями є визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
Відповідно до "Плану зонування території м. Хмельницького", затвердженого рішенням 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 року № 25 «Про затвердження плану зонування території м. Хмельницького», переважними видами забудови та іншого використання земельних ділянок у зоні міських і районних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях) (Т-1) є: проїзні частини, пішохідні тротуари міських вулиць; підземні пішохідні переходи з виходами; захисні зелені насадження вздовж проїзної частини; мости, тунелі, транспортні розв'язки; майданчики для стоянки автотранспорту; пункти зупинки пасажирського транспорту та їх обладнання; тролейбусні лінії та їх облаштування; споруди лінійного та енергетичного господарства; споруди сигналізації та зв'язку міського електротранспорту; інженерні комунікації; огорожа вулиць та відбійники; АЗС; дорожня інформація (знаки та ін.).
Допустимими видами забудови за умови отримання спеціального дозволу та іншого використання земельних ділянок у зоні Т-1 є: елементи зовнішньої реклами; малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності - відповідно до окремого порядку, затвердженого міською радою; об'єкти благоустрою (фонтани, клумби, декоративні насадження, майданчики відпочинку); пам'ятники.
Об'єктами, що заборонені до розміщення в межах червоних ліній є: ті, що займають площу більше 20 м2, мають фундамент; елементи зовнішньої реклами, що погіршують умови видимості; в зоні трикутника видимості розміщувати елементи вищі за 0,5 метри, включаючи зелені насадження.
Згідно з пунктом 20 "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Постанова КМУ № 198), у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється: розташовувати будь-які споруди або об'єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Відповідно до п. 1 ст. 37 Закону України «Про автомобільні дороги», будівництво споруд, об'єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно з пунктом 25-2 Постанови КМУ № 198 тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності на автомобільних дорогах розміщуються відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а у разі їх розміщення у межах смуги відведення автомобільних доріг або "червоних ліній" міських вулиць і доріг - за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 52-3 Закону України "Про дорожній рух".
Відповідно до інформації управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради № 4822-02-20-24 від 24.10.2024р., відповідно до Плану зонування території м. Хмельницького, затвердженого рішенням 5-ї сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011р. №25, зона Т-1- це зона міських і районних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях). Одним із допустимих видів забудови у зоні Т-1, за умови отримання спеціального дозволу, є малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності.
Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 05.12.2024р. (лист №1-01-2300) повідомлено Окружну прокуратуру міста про те, що відповідно до паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, виданого ФОП ОСОБА_1 , споруда знаходиться в межах червоних ліній.
Відповідно до листа Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції № 26337/41/18/01-2024 від 22.11.2024р., відповідне погодження на розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі зупинки громадського транспорту «завод Катіон» по вул. Львівське шосе в м. Хмельницькому ФОП ОСОБА_1 не отримано.
Однак, в ході виїзду та обстеження вказаної ділянки працівниками відділу безпеки дорожнього руху УПП в Хмельницькій області 21.11.2024р. встановлено, що поблизу будинку по АДРЕСА_1 розташований цементно-бетонний фундамент розмірами: шириною 6,3 м та довжиною 18,85 м з підведеними комунікаціями. Наведена обставина не спростована відповідачами.
Таким чином, суд вважає, що відповідачами не спростовано твердження прокурора про те, що всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка не відповідає ознакам «тимчасової споруди», оскільки площа цієї споруди (павільйону-кафетерію) перевищує максимальну допустиму площу, визначену законом, у неї наявний улаштований фундамент та в порушення «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, без погодження з відповідним підрозділом Національної поліції вона розташована в межах «червоних ліній», що підтверджується листом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради № 1-01-2300 від 05.12.2024р.
Отже, зміст оспорюваного договору № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 12.08.2024р. не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Разом з цим судом враховується, що визнання недійсним даного договору є ефективним способом захисту з огляду на специфіку спірних правовідносин, численні порушення при укладенні правочину та викладену вище практику Великої палати Верховного Суду (щодо доцільності визнання недійсним договору у разі закінчення строку його дії; постанова від 27.11.2018р. у справі № 905/1227/17), а також приймаючи до уваги позицію прокурора щодо можливості укладення між відповідачами ідентичного договору в майбутньому, що нівелює сам інститут способу захисту у вигляді "визнання недійсним договорів".
Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд констатує, що оспорюваний договір укладено всупереч приписам закону, відтак, позовні вимоги про визнання недійсним договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову про визнання договору від 12.08.2024р. недійсним, судовий збір у справі, сплачений за цю позовну вимогу, покладається на другого та третього відповідачів (сторін означеного договору) у рівних частинах. При цьому, з огляду на те, що слід закрити провадження у справі № 924/1172/24 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності, судом відзначається можливість повернення з Державного бюджету України на підставі ст.7 ЗУ “Про судовий збір» судового збору, сплаченого за позовну вимогу про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності (у разі звернення прокурора з відповідною заявою).
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської територіальної громади в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, Управління торгівлі Хмельницької міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності, визнання договору недійсним задовольнити частково.
Визнати недійсним договір № 394-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 12.08.2024р., укладений між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Закрити провадження у справі № 924/1172/24 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , виданого 06.08.2024р. (реєстраційний № 1042) Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради.
Стягнути з Управління торгівлі Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 88, ідентифікаційний код 36450802) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 1514 грн. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 1514 грн. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.03.2025р.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук.: 3 прим.
1 - до справи;
2 - відповідачу 2 (29000, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 88, код 36450802)
3 - відповідачу 3 ( АДРЕСА_3 , код 3150620539)
Електронна адреса: відповідачу 2 - trade@khm.gov.ua
Направити прокурору, позивачу та відповідачу 1 до електронного кабінету Електронного суду.