"25" березня 2025 р. м ХарківСправа № 917/369/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Сумбуд"
до Східного територіального відділення Антимонопольного комітету України
проскасування рішення,
Приватне акціонерне товариство "Сумбуд" (позивач) надало Господарському суду Полтавської області позовну заяву, в якій просить суд скасувати рішення №70/205-р/к у справі №5/12-125-24 від 18.10.2024 Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМК України у частині визнання Приватне акціонерне товариство "Сумбуд" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Східному міжобласному територіальному відділенню АМК України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення АМК України від 08.12.2023 №70-02/С-3537 про надання інформації у встановлений ним строк та накладання штрафу Приватне акціонерне товариство "Сумбуд" (код ЄДРПОУ 14017843, 40014, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86) штрафу у розмірі 68000,00 грн, а також стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою від 27.02.2025 Господарський суд Полтавської області по справі №917/369/25 передав позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" до Східного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення до Господарського суду Харківської області за підсудністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №917/369/25 призначено судді Ольшанченко В.І.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та яким внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З огляду на викладене, позивач має у поданому позові зазначити інформацію щодо наявності у відповідача, зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").
Однак, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.02.2025 місцезнаходженням Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету є 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, к. 35, а позивачем вказано місцезнаходження відповідача - 36014, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1.
Відтак, позовна заява не містить вірного місцезнаходження відповідача.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Натомість позивачем до позовної заяви додано роздруківку платіжної інструкції №246 від 21.02.2025, яка не містить ані підпису уповноважених осіб, ані відміток банку про її виконання, а також не засвідчена позивачем.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» №144 від 01.07.2020, встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Позивачем додано до позову незасвідчені копії документів відповідно до вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» №144 від 01.07.2020, оскільки додатки до позову копії не містять посади особи, яка їх засвідчує, дати їх засвідчення та підпису особи, яка їх засвідчила.
З доданих до позовної заяви копій документів убачається, що вони містять ознаки застосування механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле.
Факсиміле з латині “facsimile» - зробити подібне. Так, фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
З огляду на вказане, копії документів, які додані позивачем до позовної заяви за своєю правовою природою не є письмовими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України, оскільки не засвідчені в установленому порядку.
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17).
Чинне законодавство України нормативно не визначає поняття факсиміле, однак частина третя статті 207 Цивільного кодексу України встановлює, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено випадків, коли допускається подання заяв чи засвідчення документів із факсимільним підписом.
Таким чином, подання до позовної заяви відповідних документів з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання / засвідчення документа.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №640/5124/19.
Таким чином, додані позивачем до позовної заяви документи не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів, оскільки долучені документи не є ані оригіналами, ані належним чином засвідченими копіями.
Крім того, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, оскільки в описі поштової кореспонденції (вкладень) до листа на ім'я Східного міжобласного територіального відділення АМК України вказана не вірна адреса - 36014, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, замість - 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, к. 35.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відтак, позивачем подано позовну заяву без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України, що є підставою для застосування судом ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву.
Керуючись Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", статтями 6, 91, 162, 164, 174, 232 - 235 ГПК України,
1. Залишити без руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Сумбуд".
2. Надати Приватному акціонерному товариству "Сумбуд" строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме на подання Господарському суду Харківської області:
- відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету;
- підписаних та належним чином засвідчених копій всіх доданих до позову документів, з дотриманням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020" та вимог з діловодства, що ставляться до оформлення документів (розмір шрифту та інше);
- належних доказів відправки відповідачу копій позовної заяви та додатків до неї;
- належним чином оформленої платіжної інструкції про сплату судового збору.
3. Зобов'язати позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано 25.03.2025.
Суддя В.І. Ольшанченко