Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18 березня 2025 року м. ХарківСправа № 922/5243/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , Фізичної особи-підприємця Сорокіної (Олефір) Валерії Андріївни, м. Харків , Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
про скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна
за участю представників учасників справи:
прокурора - Ілона МЕЛЬНИК,
відповідача (ХМР) - не з'явився,
відповідача (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради) - не з'явився,
відповідача (Сорокіної (Олефір) В. А.) - не з'явився,
відповідача (Нетікової О. В.) - Ярослав БЄЛИХ,
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3. Фізичної особи-підприємця Сорокіної (Олефір) Валерії Андріївни, 4. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків, та з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п. 51 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.04.2017 № 5469-В-С, укладений між УКМП ДЕКМ ХМР та ФОП Олефір Валерією Андріївною (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 665;
- витребувати у ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 5 загальною площею 37,5 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, пров. Балакірєва, 3-В, літ. "А-1" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 641070063101);
- судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
18.10.2024 від представника відповідача (ХМР) до суду надійшло клопотання (вх. № 26270), в якому останній просить суд визнати такими, що одержані з порушенням закону (недопустимими), та не приймати подані Позивачем (керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова) у справі № 922/5243/21 докази, а саме копії документів з приватизаційної справи стосовно приватизації (викупу) нежитлових приміщень нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-3, 5 загальною площею 37,5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (додаток 1 до позовної заяви - "матеріали щодо приватизації комунального майна на 54 арк.").
Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що матеріали приватизаційної справи стосовно приватизації (викупу) нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-3, 5 загальною площею 37,5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , копії яких долучено в якості доказів до позовної заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова у справі № 922/5243/21 та на яких в цілому ґрунтується ця позовна заява, було отримано (вилучено) в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017221080000002 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19 про тимчасовий доступ до речей і документів за відповідним клопотанням прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 (поточна назва - Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова). І саме Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова (Харківською місцевою прокуратурою № 2) здійснюється (здійснювалося) процесуальне керівництво по вищезазначеному кримінальному провадженню № 42017221080000002, а Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова (Харківська місцева прокуратура № 5) не є (не була) стороною цього кримінального провадження. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування встановлено у ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим (ч. 1 ст. 222 КПК України). Тобто, є всі підстави вважати, що в даному випадку відсутній належним чином оформлений (у відповідності до вимог КПК України) дозвіл (у вигляді постанови) на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017221080000002 від 04.01.2017, а докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19.
30.10.2024 від прокурора до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про визнання доказів недопустимими, одержаних з порушенням закону, в яких він вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що необхідні для виявлення порушень норм законодавства документи прокурором отримано на підставі ухвали слідчого судді від 06.02.2019, тобто саме з цього часу прокурор здобув докази на підтвердження своєї правової позиції у спорі, а отже набув можливість звернутися з відповідним позовом до суду за захистом порушеного права. Відповідно до ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Отже, положеннями ст. 222 КПК України (випадок, передбачений Кодексом), регламентовано розголошення відомостей досудового розслідування з письмового дозволу. При цьому КПК не зобов'язує процесуального керівника направляти копію вказаної постанови про розголошення відомостей кримінального провадження разом з матеріалами, які передаються в порядку взаємодії для вжиття заходів представницького характеру, оскільки вказана постанова не є доказом заподіяної державі чи територіальній громаді шкоди, а також не має юридичного значення для вирішення справи по суті.
Прокурором вказано щодо обізнаності про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу 06.02.2019 на тимчасовий доступ до приватизаційних справ, та вилучення їх копій. Саме цей факт має значення для справи, так як підтверджує час, з якого виникло право у прокурора на звернення з позовом для захисту інтересів держави.
17.02.2025 до суду від представника відповідача (Нетікової О.В.) надійшло клопотання (вх. № 4176) про проведення, в режимі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, огляд електронного примірника судового рішення - ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року по судовій справі з ЄУН № 639/687/19, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень з ідентифікаційним номером судового рішення 79650434 (посилання в мережі Інтернет - https://reyestr.court.gov.ua/Review/79650434).
Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що під час дослідження копії ували Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року було з'ясовано, що відповідно до вказаної ухвали "дозвіл на проведення тимчасового доступу до речей і документів з можливістю їх вилучення в оригіналах надати прокурорам Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , а також слідчим та працівникам оперативних підрозділів за їх дорученням".
Наведене вище, на думку представника відповідача, унеможливило дослідити зміст вказаної ухвали та з'ясувати законність (допустимість) отриманих внаслідок виконання відповідної ухвали, зокрема матеріалів приватизаційної справи комунального майна на 54 аркушах, які були додані до позовної заяви.
Відповідач зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" та обставин господарської справи № 922/5243/21 вбачається, що відомості про прізвище, власне ім'я та по батькові осіб, яким надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів в увалі Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року, яка розміщена в мережі Інтернет на офіційному вебсайті Єдиного державного реєстру судових рішень з ідентифікаційний номер судового рішення в Реєстрі, не можуть бути доступними в режимі загального доступу до судових рішень відповідно до вимог статті 4 Закону, а що судді мають повний доступ до Реєстру та електронних примірників судових рішень з використанням електронного кабінету.
Тому, відповідач вважає, що є підстави для застосування положень частини 7 статті 82 ГПК України та огляду електронного примірника ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року по судовій справі з ЄУН № 639/687/19, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень з ідентифікаційним номером судового рішення 79650434 (посилання в мережі Інтернет - https://reyestr.court.gov.ua/Review/79650434).
11.03.2025 від прокурора до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про огляд доказів в мережі Інтернет, в яких він проти задоволення клопотання заперечує. Свої заперечення прокурор обґрунтовує тим, що прокурор дізнався про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до приватизаційних справ, та вилучення їх копій в Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19, в т.ч. щодо приватизації спірних приміщень. Зазначена ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 з Єдиного реєстру судових рішень долучена до позовної заяви у якості доказу. Ухвала винесена повноважним судом відповідно до вимог КПК України. Також у якості доказу до позову прокурором долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 420172201080000002. Повноваження щодо зміни групи прокурорів у кримінальних провадженнях є правом керівника прокуратури відповідно до норм кримінального процесуального законодавства. На різних часових проміжках групу прокурорів може змінювати керівник. Ухвалою про тимчасовий доступ від 06.02.2019 у справі № 639/687/19 дозвіл на проведення тимчасового доступу до речей і документів з можливістю їх вилучення в оригіналах надано прокурорам Харківської місцевої прокуратури №2, а також слідчим та працівникам оперативних підрозділів за їх дорученням. Тобто судом перевірено обґрунтованість та відповідність КПК України клопотання прокурорів, їх повноважний склад. Встановлення належності та допустимості доказів в рамках кримінального провадження не відноситься до компетенції господарського суду.
Суд, надавши оцінку поданому клопотанню відповідача (ХМР), з урахуванням заперечення прокурора, відмовляє у задоволенні відповідачу у клопотанні з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до положень ст. ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Отже, положеннями ст. 222 КПК України (випадок, передбачений Кодексом), регламентовано розголошення відомостей досудового розслідування з письмового дозволу.
При цьому, КПК не зобов'язує процесуального керівника направляти копію вказаної постанови про розголошення відомостей кримінального провадження разом з матеріалами, які передаються в порядку взаємодії для вжиття заходів представницького характеру, оскільки вказана постанова не є доказом заподіяної державі чи територіальній громаді шкоди, а також не має юридичного значення для вирішення справи по суті.
Водночас, постанова не являється доказом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі № 922/5243/21, а лише інформативно свідчить про надання дозволу про розголошення відомостей досудового слідства. Прокурором вказано щодо обізнаності про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу 06.02.2019 на тимчасовий доступ до приватизаційних справ, та вилучення їх копій. Саме цей факт має значення для справи, так як підтверджує час, з якого виникло право у прокурора на звернення з позовом для захисту інтересів держави.
Посилання відповідача на наявність постанови про розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні у справах № 922/2416/24, № 922/3073/24 за позовами з аналогічних підстав та предметом спору, свідчить не про порушення надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у цій справі, а про наявність такої постанови у справах за позовами, які пред'явлені прокурором у 2024 роках, з наданням доказів матеріалів приватизаційних справ, одержаних з кримінальних проваджень 2023 року, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань у 2023 році, за постановами, на підставі яких приймалися рішення про дозвіл про розголошення.
Статтею 164 ГПК України визначено вичерпний перелік документів, які подаються разом із позовною заявою. Зокрема, ч. 2 ст.164 передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому, ані постанова, ані лист керівника прокуратури не є такими доказами у розумінні положень ст.73 ГПК України, як наслідок, їх надання є правом, а не обов'язком позивача.
Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.
При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Крім того, Верховний Суд зазначав про те, що кожна зі справ є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення ґрунтується на сукупності обставин, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
Отже, у справах № 922/2416/24, № 922/3073/24, у яких містяться постанови про дозвіл про розголошення відомостей досудового слідства, хоча позов пред'явлено за аналогічними підставами та предметом, водночас за інших обставин та за іншими поданими доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й буде здійснюватися судовий розгляд справи, тобто зазначені справи і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про їх неподібність.
За таких обставин, доводи вказані в клопотанні відповідачем є безпідставними.
У наведеній відповідачем практиці Верховного Суду у справах від 11.11.2021 № 910/8482/18, від 20.10.2021 № 910/10222/19, від 30.09.2021 № 927/741/19, встановлено також її неподібність, а отже й неможливість застосування до вирішення питання, поставленого у клопотанні про визнання доказів недопустимими, отриманих з порушеннями закону, оскільки у цих справах мова йде про відсутність або надання дозволу на розголошення відомостей у кримінальному провадженні при використанні у господарському провадженні таких матеріалів кримінального провадження, як протоколів допиту свідків та висновків експертиз.
У справі № 922/5243/21 предметом доказування позову прокурора виступають приватизаційні матеріали, які в порядку, встановленому нормами КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19, після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до приватизаційних справ, були вилучені в Управлінні комунального майна та приватизації Харківської міської ради.
Отже, суд не приймає посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19.
За таких обставин, суд вбачає законні підстави для відмови у задоволенні клопотання представника відповідача (ХМР) про визнання доказів такими, що одержані з порушенням закону (недопустимими).
Розглянувши клопотання представника відповідача (Нетікової О. В.), суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 5 статті 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 7 ст. 82 ГПК України визначено, що у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Позовна заява прокуратури у справі, що розглядається, обґрунтована порушенням Харківською міською радою умов та порядку приватизації під час винесення рішення (п. 51 додатку) до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16, що призвело до укладення 07.04.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Олефір В.А. укладено договір купівлі-продажу № 5469-В-С, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 665, на підставі якого шляхом викупу за 98 844 грн., з ПДВ, у власність ФОП Олефір В.А. перейшло все майно, яке було орендовано на підставі договору № 4122 від 06.06.2016, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 5 загальною площею 37,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Акт прийому-передачі складений 20.04.2017.
У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2017 № 867 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 5 загальною площею 37,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 641070063101), перейшло від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ). Рішення про державну реєстрацію № 20277011 від 05.05.2017. У свою чергу ОСОБА_3 22.08.2018 уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу № 3507, на підставі якого оспорюване майно перейшло у власність Нетікової Ольги Володимирівни (код. НОМЕР_2 ), яка на теперішній час є власницею.
Вказані порушення вимог законодавства встановлено прокуратурою відповідно до встановленої інформації досудового розслідування, процесуальне керівництво яким здійснювалось Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017 за ч. 2 ст. 366 КК України, за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна Харківською міською радою.
Прокурор в позові зазначає, що він дізнався про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до приватизаційних справ, та вилучення їх копій в Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19, в т. ч. щодо приватизації спірних приміщень.
Зазначена ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 долучена до позовної заяви у якості доказу.
В матеріалах справи № 922/5243/21 відсутні відомості щодо оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19 у кримінальному провадженні № 420172201080000002.
В даному випадку відповідач, своїм клопотанням про проведення, в режимі повного доступу огляду електронного примірника судового рішення - ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року в процесі розгляду господарської справи намагається встановити допустимість або недопустимість слідчої дії в кримінальному процесі, у той час, як у господарській справі, що розглядається за позовом прокурора, зокрема, встановлюється неправомірність або правомірність приватизації комунального майна.
Суд зазначає, що встановлення належності та допустимості доказів в рамках кримінального провадження не відноситься до компетенції господарського суду.
Посилання представника відповідача в своєму клопотанні на те, що Нетікова О.В. не мала ні фактичної, ні юридичної можливості ознайомитись з повним текстом ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року, і відповідно повноцінної можливості надати щодо неї свої пояснення, заперечення, міркування, доводи - не беруться судом до уваги, оскільки не відносяться до предмету розгляду даної справи.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає законних підстав здійснювати огляд повного тексту ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року.
За таких обставин, враховуючи необґрунтованість заявлених відповідачем вимог щодо проведення в режимі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, огляд електронного примірника судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.
Кернуючись ст.ст.73,74,76,80,81,82,234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання представника відповідача (ХМР) про визнання такими, що одержані з порушенням закону (недопустимими), та не прийняття поданих позивачем (керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова) у справі № 922/5243/21 докази, а саме копії документів з приватизаційної справи стосовно приватизації (викупу) нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-3, 5 загальною площею 37,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пров. Балакірєва, 3-В, літ. "А-1" (додаток 1 до позовної заяви - "матеріали щодо приватизації комунального майна на 54 арк.") - відмовити.
В задоволенні клопотання представника відповідача (Фізичної особи ОСОБА_1 ) про проведення, в режимі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, огляд електронного примірника судового рішення - ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 лютого 2019 року по судовій справі з ЄУН № 639/687/19, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень з ідентифікаційним номером судового рішення 79650434 (посилання в мережі Інтернет - https://reyestr.court.gov.ua/Review/79650434) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повна ухвала підписана "24" березня 2025 р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.