25 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/166/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
розглянув заяву (вх.№ 187 від 20.03.2025) Чортківської міської ради (вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область) про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви про зобов"язання передати із спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чортківського району у комунальну власність Чортківської міської ради нерухоме майно комплекс (нежитлова будівля літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м.Чортків, вул. Зелена, 3, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103
до особи, яка може отримати процесуальний статус відповідача; особи, щодо якої заявник просить вжити заходи до забезпечення позову: Чортківської районної ради (вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Тернопільська область)
Встановив:
19.03.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд") Чортківська міська рада звернулася до Господарського суду Тернопільської області із заявою (вх. № 187 від 20.03.2025 (зареєстровано канцелярією суду) про забезпечення позову до подання позову, шляхом заборони Чортківській районній раді Тернопільської області вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна - комплексу (нежитлова будівля літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м.Чортків, вул. Зелена, 3, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103, до набрання рішення законної сили ( в порядку ст. ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025, для розгляду справи №921/116/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Представником заявника в даній заяві вказано, що Чортківська міська рада має намір звернутися до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської районної ради про зобов"язання передати із спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чортківського району у комунальну власність Чортківської міської ради нерухоме майно комплекс (нежитлова будівля літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м.Чортків, вул. Зелена, 3, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103.
Однак, до подачі позовної заяви Чортківській міській раді стало відомо про те, що Чортківською районною радою вчиняються активні дії, щодо приватизації спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чортківського району, а саме нерухомого майна - комплексу (нежитлова будівля літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Зелена, 3, шляхом включення зазначеного питання до порядку денного засідання шістнадцятої сесії Чортківської районної ради VІІІ скликання, яка мала відбутися 13 березня 2025 року о 11:00 год.
У зв'язку з відсутністю кворуму перенесено засідання шістнадцятої сесії Чортківської районної ради VІІІ скликання на 20 березня 2025 року об 11:00, про що свідчать розпорядження голови Чортківської районної ради №05-од від 03.03.2025, №07-од від 13.03.2025.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що проєктом рішення Чортківської районної ради "Про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році", пропонується включити до об'єктів, що підлягають приватизації у 2025 році - нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району - комплекс нежитлова будівля літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м.Чортків, вул. Зелена, 3, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103, та уповноваження виконавчого апарата ради здійснити заходи, які передбачені чинним законодавством, щодо підготовки до приватизації та проведення електронного аукціону об'єктів спільної власності, що підлягають приватизації, а також провести процедуру приватизації об'єкта, зазначеного в Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та цього рішення.
Заявник, зазначає, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: б/н, виданий 20.08.2007 Чортківською міською радою, нежитлова будівля, з господарськими спорудами, розташованими за адресою місто Чортків, вулиця Зелена, будинок 3, належить на праві спільної власності Територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, та перебуває в управлінні Чортківської районної ради.
Земельна ділянка під нежитловою будівлею, з господарськими спорудами, розташованими за адресою місто Чортків, вулиця Зелена, будинок 3, кадастровий номер 6125510100:01:002:1780, площею 0.1146 га, є власністю Чортківської міської територіальної громади в особі Чортківської міської ради, яка рішенням Чортківської міської ради від 18.09.2019 №1594 передана в постійне користування Чортківській районній раді для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.
Чортківський район було ліквідовано та утворено Чортківський район в складі нових суб'єктів в складі новоутворених територіальних громад, зі зміною меж району, управління майном територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району уповноважено Чортківську районну раду.
20.02.2025 Чортківська міська рада звернулася до Чортківської районної ради із листом № 01-10-359, в якому просила районну раду відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" безоплатно передати ряд об'єктів, у тому числі і комплекс (нежитлова будівля літ.А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Зелена, буд. 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103 до комунальної власності Чортківської міської ради.
Чортківською районною радою повідомлено Чортківську міську раду листом вих. №03-06/48 від 03.03.2025, що зазначені у зверненні об'єкти задовільнять колективні потреби не виключно Чортківської міської територіальної громади, а і цілого Чортківського району: комплекс (нежитлова будівля літ.А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Зелена, 3 розміщено ТОВ "Редакція газети "Голос народу", діяльність у сфері друкованих медіа, громадська політична газета "Чортківщина".
Як стверджує заявник, що звернення Чортківської міської ради належним чином не розглянуто, протиправно передано питання щодо приватизації об'єкта на розгляд сесії Чортківської районної ради, про що свідчать розпорядження голови Чортківської районної ради №05-од від 03.03.2025, №07-од від 13.03.2025.
За таких обставин, як зазначає заявник, 17.03.2025 Чортківська міська рада повторно звернулася до Чортківської районної ради та її депутатів з проханням викладеним у листі вих. №01-10-541 щодо не прийняття рішення про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році, та передати з спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чортківського району у комунальну власність Чортківської міської територіальної громади нерухомого майна комплексу (у складі об'єктів: нежитлова будівля літ.А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Зелена, 3, для розміщення Музейної резиденції Чорткова, як науково культурно освітнього осередку міста, а також єдиного друкованого видання Редакція газети "Голос народу" (лист № 01-10-541 від 17.03.2025 відсутній у матеріалах заяви, про що працівниками канцелярію суду складено відповідний акт від 25.03.2025).
Заявник зазначає, що у випадку прийняття Чортківською районною радою рішення "Про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році" до якого буде включено нерухоме майно комплекс (нежитлова будівля літ.А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Зелена, 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103, буде суперечити актам цивільного законодавства і порушить права та інтереси Чортківської міської територіальної громади.
Чортківська міська рада наголошує, що у випадку приватизації комплексу по вул. Зеленій, 3 в місті Чорткові, фактично земельна ділянка з кадастровим номером 6125510100:01:002:1780, площею 0,1146 га, вийде з власності громади не у спосіб встановлений законом.
На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову з високою вірогідністю призведе до ускладнення ефективного виконання судового рішення через недобросовісну поведінку відповідача чи вчинення недобросовісних дій із відповідним нерухомим майном.
На думку заявника, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у будь-який момент може відбутися відчуження (приватизація) комплексу - нерухомого майна, зазначений захід дозволяє уникнути відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб до вирішення справи судом.
Зазначені обставини дають можливість заявнику вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд встановив таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, поряд із вказаним вище, при зверненні до суду з позовом кредитор має процесуальне право та можливість в якості гарантії забезпечення виконання майбутнього судового рішення на його користь, просити суд в якості забезпечення позову, тобто гарантії реального виконання судового рішення та реального стягнення коштів з боржника, в тому числі за рахунок його майна, просити суд накласти арешт на визначене майно боржника, у тому числі грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, на його рухоме майно у вигляді автомобілів, мотоциклів тощо, на його нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, будинків, квартир, гаражів.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і статті 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову має значення оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обґрунтування та необхідність забезпечення позову, полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, 03.03.2025 Розпорядженням голови Чортківської районної ради Тернопільської області за №05-од "Про скликання шістнадцятої сесії Чортківської районної ради VІІІ скликання" скликано шістнадцяту сесію Чортківської районної ради VІІІ скликання -13.03.2025 о 11:00 год.
На розгляд шістнадцятої сесії винесено наступні питання: про стан законності, боротьби із злочинністю та результати діяльності на відповідній території Бучацької окружної прокуратури упродовж 2024 року; про затвердження звіту про виконання районного бюджету за 2024 рік; про внесення змін до рішення районної ради від 16.02.2024 №212 "Про Програму забезпечення виконання рішень суду"; про затвердження угод між районною радою та міськими, селищними, сільськими радами об"єднаних територіальних громад Чортківського району про передачу-приймання коштів на виконання повноважень; інші питання поточної роботи ради.
13.03.2025 Розпорядженням голови Чортківської районної ради Тернопільської області за №07-од "Про скликання шістнадцятої сесії Чортківської районної ради VІІІ скликання" перенесено засідання шістнадцятої сесії Чортківської районної ради VІІІ скликання на 20.03.2025 о 11:00 год. з розглядом питань, які зазначені у розпорядженні № 05-од від 03.03.2025.
Вказані розпорядження не містять питання щодо розгляду Чортківською районною радою проєкту рішення Чортківської районної ради "Про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році", яким пропонується включити до об'єктів, що підлягають приватизації у 2025 році - нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району - комплекс нежитлова будівля літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м.Чортків, вул. Зелена, 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103.
За таких обставин, твердження заявника, що Чортківською районною радою буде розглядатися питання щодо затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році", а саме включення до об'єктів, що підлягають приватизації у 2025 році - нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району - комплекс нежитлова будівля літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В1, сарай літ. Г, вбиральня літ. Т), розташований за адресою: Тернопільська область, м.Чортків, вул. Зелена, 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1820022661103, не знайшло свого підтвердження.
Також, заявник посилається на проєкт рішення Чортківської районної ради "Про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році".
Вказаним проєктом рішення вирішено затвердити Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році", згідно додатку.
Як свідчить зміст Проєкту рішення Чортківської районної ради, відомостей про Перелік об'єктів, згідно додатку, спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році до нього заявником не долучено.
Також Додатку, який вказано у Проєкті рішення, заявником не долучено до заяви.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що спірне нерухоме майно входить до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чортківського району, що підлягають приватизації у 2025 році.
Крім того, суд звертає увагу, що Проєкт рішення без номера та без підпису.
Щодо листа №01-10-541 від 17.03.2025 на який посилається заявник, суд встановив таке.
Як слідує з матеріалів заяви, заявником лист №01-10-541 від 17.03.2025 до заяви не долучено, про що Господарським судом Тернопільської області складено відповідний Акт від 25.03.2025 (міститься в матеріалах заяви).
Слід зазначити, що зі змісту додатків до заяви, вказано лист №01-10-541 від 17.03.2025, однак при відкриванні файлу документа, відкривається лист 01-10-359 від 20.02.2025.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зі змісту заяви не вбачається реальної загрози невиконання чи утруднення виконання Чортківською районною радою можливого рішення суду про задоволення позову, жодного документального підтвердження та інформації стосовно того, що Чортківською районною радою здійснюються дії, спрямовані на приватизацію нерухомого майна заявником суду не надано.
Судом встановлено, що заява заявника про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтувань необхідності забезпечення позову.
Отже, заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову, який є однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Заходи забезпечення позову можуть бути застосовані господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. З цією метою, на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, покладено обов'язок обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись, а не тих, які, з настанням певних обставин, можуть бути порушені в майбутньому.
Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, а тому у задоволенні такої слід відмовити.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Відповідно до вимог статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що до заяви про забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Проте, тільки 20.03.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд") заявником надіслано до суду клопотання про долучення доказів (вх. №2046 від 21.03.2025 (зареєстровано канцелярією суду), зокрема платіжну інструкцію №35 від 20.03.2025 про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання "25" березня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу надіслати заявнику до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець