17 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/127/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
розглянув заяву (вх.№145 від 05.03.2025)
заявника Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", вул. Андріївська, 4, м. Київ
до боржника Фізичної особи - підприємця Октай Марії Володимирівни, АДРЕСА_1
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 199 707,36 грн заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №711809023482 від 01.05.2024.
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою (вх. №145 від 05.03.2025) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Октай Марії Володимирівни заборгованості у розмірі 199 707,36 грн заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №711809023482 від 01.05.2024.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025, для розгляду справи №921/127/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Розглянувши матеріали заяви та ознайомившись з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Згідно частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Як визначено статтею 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Пунктом 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів слідує, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів слідує пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань в частині повернення кредитних коштів за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №711809023482 від 01.05.2024.
Так, 01.05.2024 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (Банк) та Фізичною особою - підприємцем Октай Марією Володимирівною (Позичальник) укладено кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №711809023482, за допомогою системи "Інтернет Банкінг" шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Відповідно до умов цього договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.
Пунктом 1.1.3 кредитного договору визначено кінцевий строк кредитування до 01 травня 2027 року включно.
Типовими умовами кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business АТ "ПУМБ", що діють з 08.02.2023 (Типові умови) передбачено:
- несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за договором тлумачиться як несприятлива подія (підп. 1 п. 4.1 Типових умов),
- у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит, а Позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги (п. 4.2 Типових умов).
До заяви про видачу судового наказу, заявником долучено вимогу №5531 від 04.11.2024, зі змісту якої вбачається, що Банк вимагав від Фізичної особи-підприємця Октай Марії Володимирівни негайно погасити прострочену заборгованість згідно Графіку погашення платежів за кредитним договором №711809023482 від 01.05.2024 в сумі 18 311,12 грн, а не достроково повернути кредит у повному обсязі.
Отже така вимога не є вимогою про дострокове повернення кредиту у порядку пункту 4.2 Типових умов.
Матеріали поданої заяви не містять доказів настання строку виконання обов'язку щодо дострокового повернення кредиту боржником. Тобто заявником заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №711809023482 від 01.05.2024 у сумі 199 707,36 грн, яка складається з 22 222,24 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 161 111,08 грн строкової заборгованості за сумою кредиту та 16 374,04 грн простроченої заборгованості за комісією, строк погашення за якою в повному обсязі ще не настав, оскільки кінцевий термін повернення кредиту встановлений - 01.05.2027, про що зазначає і сам заявник у своїй заяві.
Отже, безспірність стягнення суми заборгованості не є документально підтвердженим.
Враховуючи викладене, суд встановив, що заявником порушено вимоги статті 150 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не додано документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. А отже, з поданої заяви не випливає виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору; заявником мають бути обґрунтовані свої вимоги та додані документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, оскільки строк кредитування визначено сторонами до 01.05.2027.
Наведені обставини є підставами для відмови заявнику у видачі судового наказу, на підставі п. 8 ч. 1ст. 152 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 стаття 152 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 стаття 153 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 151, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк " у видачі судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Октай Марії Володимирівни заборгованості у розмірі 199 707,36 грн.
2. Копію ухвали надіслати заявнику до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання "25" березня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець