адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.03.2025 Справа № 917/1935/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", вул. Хорольська, 197/6, м. Кременчук, Полтавська область, 39601
про визнання права власності,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.,
Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Позивач просить суд визнати його право власності на частку в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер".
Позовні вимоги ґрунтуються на його відмові 21.07.2021 року від одностороннього правочину від 28.09.2018 року щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Промпластполімер", про що ним зроблено відповідну заяву 21.07.2021 року, підпис на якій нотаріально посвідчено.
Правовою підставою позову вказано ст. 214 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач повідомляє про те, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу становить 40 000, 00 грн.
Як докази обґрунтованості позовних вимог позивач надав (а.с. 3-21): витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, заяву від 28.09.2018, акт приймання-передачі частки від 28.09.2018, свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.05.2019, заяву від 21.07.2021, статут ТОВ "Промпластполімер".
Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву вх № 17590 від 30.12.2024 (а.с. 58-65) та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи, зокрема, про те, що:
- наслідком вчинення ОСОБА_1 28.09.2018 одностороннього правочину від 28.09.2018 року щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Промпластполімер" стало підписання між сторонами з нотаріальним посвідченням підписів двостороннього акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер" від 28.09.2018 у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер", а також прийняття 28.09.2018 загальними зборами учасників ТОВ "Промпластполімер" рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про вихід його із складу засновників та учасників ТОВ "Промпластполімер";
- заява від 21.07.2021 року, що посвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В., свідчить про суперечливу та недобросовісну поведінку ОСОБА_1 .
Правовими підставами заперечень проти позову вказано ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ст. 3, 13 Цивільного Кодексу України.
Як докази обґрунтованості заперечень проти позову відповідач надав (а.с. 66-115): копію паспорта ОСОБА_2 та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 , копію нотаріальної заяви від 28.09.2018 р. ОСОБА_1 про вихід із складу учасників ТОВ "Промпластполімер", копію акта-приймання передачі частки у статутному капіталі від 28.09.2018 р. про передачу ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер" ОСОБА_2 , копію протоколу загальних зборів ТОВ "Промпластполімер" № 1 від 28.09.2018р., копію протоколу загальних зборів ТОВ "Промпластполімер" № 2 від 28.09.2018р., копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.2019 р., копію нотаріальної заяви ОСОБА_2 про вступ до ТОВ "Промпластполімер", копію рішення від 28.04.2021 р. та повідомлення від 28.04.2021 державного реєстратора про відмову у державній реєстрації, копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Промпластполімер" від 26.04.2021 р., копію статуту "Промпластполімер", копію рішення Господарського суду Полтавської області від 14.07.2022 р. у справі № 917/1503/21, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 р. у справі № 917/1503/21, роздруківку рішення Господарського суду Полтавської області від 17.01.2023 р. у справі № 917/811/21, роздруківку ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023р. у справі № 917/811/21, роздруківку рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22, копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №917/1732/22 з ЕС, копію ухвали ВС від 24.07.2024 у справі №917/1732/22 з ЕС, копію рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/759/23 з ЕС.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
07.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер".
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 справу № 917/1935/24 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 12.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, встановив спосіб усунення недоліків та надав позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Підставою для залишення позовної заяви без руху, зокрема, було надання позивачем в додатки до позовної заяви неналежної якості (фактично нечитаємої) копії статуту ТОВ "Промпластполімер".
14.11.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 12.11.2024 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 15335). При цьому позивач повідомив суд, що останній не має іншої копії статуту ТОВ "Промпластполімер".
Суд ухвалою від 19.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 19.12.2024 року на 11:00 год, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" та встановив учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору.
17.12.2024 року від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №17152), у задоволенні якої суд відмовив ухвалою від 18.12.2024.
18.12.2024 року від представника відповідача за вх № 17190 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату з метою забезпечення права відповідача на ознайомлення з матеріалами справи та підготовки і подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування клопотання останній стверджує про те, що відповідач не отримував ні ухвали про відкриття провадженні у справі, ні позовної заяви з додатками, а також укладення 18.12.2024 року договору про надання правової (правничої) допомоги.
Суд протокольною ухвалою від 19.12.2024 означене клопотання задовольнив, оголосив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 28.01.2025 до 09:00 год. із забезпеченням участі представника позивача - адвоката Ульянова Руслана Анатолійовича - в судовому засіданні у справі №917/1935/24, яке відбудеться 28.01.2025 року о 09:00, зал №6, та в подальших судових засіданнях з розгляду даної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
30.12.2024 відповідач надав суду відзив, у якому також заявив клопотання про поновлення строку на подання відзиву у разі, коли суд дійде висновку про порушення строку на його подання.
У судовому засіданні 28.01.2025 року суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.02.2025 на 09:00 год.
29.01.2025 за вх № 1154 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення призначеного на 28.01.2025 судового засідання.
10.02.2025 за вх № 1771 від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи копії постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 917/759/23, про подання якої зазначено у відзиві на позов.
10.02.2025 за вх № 1769 від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 18.02.2025 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Суд ухвалою від 17.02.2025 після виходу з лікарняного означене клопотання задовольнив, про що повідомлено представника відповідача телефонограмою.
У судовому засіданні 18.02.2025 суд оголосив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву, оскільки строк відповідачем не пропущений; про задоволення клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи копії постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 917/759/23; з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.03.2025 року на 11:30.
У судовому засіданні 18.03.2025 року під час розгляду справи по суті представник позивача на позовних вимогах наполягав, представник відповідача проти позову заперечував.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" правом на участь в судових засіданнях та подачу пояснень по суті спору з дотриманням приписів ГПК України не скористалася.
Про час та місце судового засідання третю особу належним чином повідомлялося судом у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (довідки про доставку електронного листа - ухвал суду у цій справі - до електронного кабінету).
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 18.03.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596) зареєстроване 13.11.1995 року, розмір статутного фонду товариства складає 400, 00 грн, учасниками товариства є ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду 200, 00 грн) та ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 200, 00 грн).
Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 4-6) та статутом товариства, прийнятого на загальних зборах засновників 26.10.1995 р. (а.с. 70-76).
28.09.2018 року ОСОБА_1 у нотаріальній формі вчинено заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" та передачу (відступлення) належної йому частки в статутному капіталі, що становить 50 % номінальною вартістю 200,00 грн на користь ОСОБА_2 (а.с. 7).
28.09.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у нотаріальній формі складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у розмірі 50%, що в грошовому еквіваленті становить 200,00 грн. Сторони не мають один до одного будь-яких претензій у зв'язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер". Цей акт складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Даний акт містить підписи сторін та зареєстрований у реєстрі за №2525, 2526 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. (а.с. 7 на звороті).
28.09.2018 року відбулися загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596), на яких прийнято рішення :
- про призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» виконуючу обов'язки директора та головного бухгалтера товариства ОСОБА_2 . Прийняті рішення оформлені протоколом № 1 від 28.09.2018 року (а.с. 106).
- про прийняття до складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" засновником та учасником ОСОБА_2 з часткою 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень. Прийняття рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про вихід його із складу засновників та учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" з поверненням йому ОСОБА_2 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень. Директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" внести відповідні зміни до статуту товариства. Прийняті рішення оформлені протоколом № 2 від 28.09.2018 року (а.с. 107).
29.05.2019 року державним нотаріусом видано ОСОБА_2 як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596) в розмірі 200,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства (а.с. 108).
Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.05.2019, в якому державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю. посвідчено, що на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з частки у статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер" у розмірі 200,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства, що належить померлому на підставі довідки, виданої ТОВ "Промпластполімер" 24.05.2019, вих.№24/05-1 та Статуту ТОВ "Промпластполімер", свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №681799, місце проведення державної реєстрації: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, дата проведення державної реєстрації:13.11.1995, номер запису про державну реєстрацію: 15851200000004609.
Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 27.04.2021 ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повідомила, що прийняла рішення вступити до складу учасників ТОВ "Промпластполімер". Частка у статутному капіталі товариства у розмірі 200,00 грн, що становить 50%, належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 29.05.2019 за реєстровим №1-215 після смерті учасника товариства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приймає положення Статуту товариства, бере на себе зобов'язання як учасник товариства неухильно його дотримуватись та сприяти розвитку товариства. Вказана заява посвідчена державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю., нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , перевірено її дієздатність та зареєстровано заяву у реєстрі за №1-315 (а.с. 109).
27.04.2021 року ОСОБА_2 подала заяву до державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, 28.04.2021 р державний реєстратор відмовив у державній реєстрації змін щодо засновників товариства з огляду на те, що щодо юридичної особи ТОВ "Промпластполімер" проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відповідно до рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року (а.с. 110).
21.07.2021 року ОСОБА_1 зробив заяву про відмову від свого одностороннього правочину від 28.09.2018 року щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Промпластполімер". Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В., нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 , перевірено його дієздатність та зареєстровано заяву у реєстрі за №1811 (а.с. 9-10).
Крім того, суд встановив, що між сторонами існував ряд судових спорів, зокрема:
1. Господарський суд Полтавської області рішенням від 14.07.2022 року у справі №917/1053/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", оформленого протоколом загальних зборів учасників № 2 від 28.09.2018, було відмовлено з огляду на пред'явлення даного позову до неналежного відповідача. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 01.11.2023 року у справі №917/1503/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернув скаржнику у зв'язку із задоволенням його заяви про відкликання апеляційної скарги.
2. Господарський суд Полтавської області рішенням від 17.01.2023 року у справі №917/811/21 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовив з огляду на пред'явлення позову до неналежного відповідача та обрання неефективного способу захисту порушеного права. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.04.2023 року у справі № 917/811/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто заявникові.
3. Господарський суд Полтавської області рішенням від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача ТОВ "Промпластполімер" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Промпластполімер" від 28 вересня 2018 року, які оформлені протоколом №2 загальних зборів ТОВ "Промпластполімер", відмовив.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 07.11.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 скасував. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, оформлене протоколом №2.
Верховний Суд постанову від 25.01.2024 Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №917/1732/22 скасував. Справу №917/1732/22 направив на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.04.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 залишив без змін з мотивів, викладених у постанові.
Ухвалою від 24.07.2024 Верховний Суд закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №917/1732/22.
4. Господарський суд Полтавської області рішенням від 14.11.2024 у справі №917/759/23 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 23807596) у розмірі 400 гривень, а розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_2 (РОНКПП НОМЕР_2 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням задовольнив; визначив розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 23807596) у розмірі 400,00 гривень; визначив розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_2 (РОНКПП НОМЕР_2 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням; у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року відмовив; позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року задовольнив; визнав недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року, оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 22.01.2025 рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/759/23 залишив без змін.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (в подальшому - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, ч. 2 ст. 5 ГПК України).
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі № 925/1265/16).
Крім того Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц.
Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 8, 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях також виходить з того, що принцип верховенства права розкривається і в таких його складових, як ефективність мети і засобів правового регулювання, розумність та логічність закону (Рішення Конституційного Суду України від 8 грудня 2011 р. № 16- рп/2011).
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom), заява № 22414/93, ЄСПЛ виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.92.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Це означає, що захист має бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (п. 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).
Отже, умовами для ефективного захисту права є належний рівень правничої допомоги, чітке формулювання позовних вимог, задоволення яких призведе до реального поновлення порушеного права чи інтересу та можливість виконання ухваленого рішення.
З огляду на характер спірних правовідносин ці правовідносин регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", який у даному випадку є спеціальним.
Частиною п'ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлений вичерпний перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю: 1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
Якщо заявник подав для державної реєстрації заяву про державну реєстрацію, документ про сплату адміністративного збору та один із документів, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", то державний реєстратор повинен вчинити відповідну реєстраційну дію, яку вимагає заявник.
Отже, позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.12.2019 у справі №0840/3447/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18; постанові КГС ВС від 28.07.2021р. у справі №917/315/20, від 18.05.2022 у cправі №914/1191/20, від 28.09.2022 у cправі № 910/4277/21 та ін.
Отже, позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного/невизнанного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Крім того, як встановлено судом вище, Господарський суд Полтавської області рішенням від 14.11.2024 у справі №917/759/23, зокрема, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у розмірі 400 гривень, а розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_2 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням задовольнив; визначив розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у розмірі 400,00 гривень; визначив розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_2 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 22.01.2025 рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/759/23 залишив без змін.
Отже, позовна вимога у цій справі фактично спрямована на перегляд рішення суду у справі № 917/759/23, яке набрало законної сили, що є неприпустимим.
Суд зазначає, що в силу приписів ч.1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частина перша, друга та третя статті 202 ЦК України).
Відповідно до ст. 214 ЦК України особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (ч. 3-5 ст. 12 ЦК України).
Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності (ч. 1 ст. 347 ЦК України).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17).
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року в справі № 126/2200/20 та у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 листопада 2024 року у справі № 532/1550/23 (провадження № 61-4145сво24) : проявом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є те, що якщо особа, яка має суб'єктивне право (наприклад, право власності, право на частку в спільній власності), добровільно висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від належного їй майнового права, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити суб'єктивне право суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також статтю 13 ЦК України про заборону зловживання правами, та зазначає, що поведінка ОСОБА_1 не є добросовісною.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положеннями 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним, позовні вимоги не відповідають нормам права та принципу добросовісності, спростовані відповідачем, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому суд дійшов висновку про відмову в позові з цих підстав.
Інші обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову судом почуті, але не спростовують наведеного висновку.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідності до ст. 129 ГПК понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
У позові відмовити.
Повне рішення підписано 25.03.2025
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик