65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4644/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/4644/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, бульв.Лесі Українки, буд.26, оф.411, код ЄДРПОУ 41084239)
до відповідача: Фізичної особи- підприємця Радченко Лесі Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 224 356, 85 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи- підприємця Радченко Лесі Миколаївни про стягнення 224 356, 85 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2024р. було відкрито провадження по справі № 916/4644/24.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2024р. було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням.
Додатково відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом розміщення тексту ухвали суду по справі № 916/4644/24 на офіційному веб-порталі судової влади України.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст.165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
08.11.2024р. від Фізичної особи- підприємця Радченко Лесі Миколаївни надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
11.11.2024р. до суду надійшла відповідь на відзив представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", згідно якої позивач вважає заперечення відповідача безпідставними та наполягає на задоволенні позовних вимог.
22.11.2024р. надійшли заперечення на відповідь на відзив Фізичної особи- підприємця Радченко Лесі Миколаївни.
Приймаючи до уваги вищевказане, з метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи клопотання відповідача, суд за власною ініціативою викликав повноважних та компетентних представників сторін у судове засідання для надання можливості сторонам висловити свої правові позиції у судовому засіданні.
Ухвалою від 11.12.2024р. суд призначив судове засідання для розгляду справи на10.02.2025р.
10.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача про витребування доказів.
10.02.2025р. в судовому засіданні було розглянуто заяву позивача про витребування доказів, подану разом з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА".
Ухвалою від 10.02.2025р. суд задовольнив заяву позивача про витребування документів у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та відклав розгляд справи по суті на 04.03.2025 року.
03.03.2025р. від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до суду надійшла заява на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2025р.
04.03.2025р. в судовому засіданні було оголошено протокольно перерву для ухвалення судового рішення.
17.03.2025р. в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно якої позов задоволено повністю.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою-підприємцем Радченко Лесею Миколаївною було укладено договір про надання кредиту № 406835-КС-004, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ЗУ "Про електронну комерцію".
Укладення Договору підтверджується Візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 406835-КС-004 від 21.11.2023р.
Нормами статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Позивач зазначає, що до укладення Кредитного договору Радченко Лесю Миколаївну було належним чином ідентифіковано/верифіковано Позивачем.
Відповідно до п.1 Договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 75000 грн., строком на 24 тижні - до 07.05.2024 року на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору, кредит надається строком на 24 тижні. Термін дії договору до 07.05.2024 року.
Відповідно до пунктів 2, 2.1., 2.2., 3 Договору, протягом протягом строку кредитування проценти за користування Кредитом, нараховуються за ставкою, вказаною в пункті 1 Договору (стандартна - 2,000000% (фіксована) в день, знижена - 1,15012667% (фіксована ставка) в день) на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником Графіку платежів, зазначеного в пункті 3 Договору.
Відповідно до п.3 Договору, встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит 21.11.2023 року в розмірі 75 000 грн. трьома платежами на картковий банківський рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, , що підтверджується:
- витягом з анкети клієнта ФОП Радченко Л.М.;
- трьома квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 21.11.2023р. за №№ 689166693, 689166794 та 689166925 (видача кредиту);
- трьома довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 23.08.2024р. (видача кредиту).
Видача Кредиту Відповідачу здійснювалась Позивачем через партнера - ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY), з яким укладено Договір № 41084239_14/12/17 від 14.12.2017р. про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який мав на момент здійснення переказу ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/778-рк від 30.04.2023р.
01.02.2024р. було укладено Додаткову угоду 1 до Договору про надання кредиту.
Додатковою угодою було визначено, що станом на 01.02.2024р. сума неповернутого кредиту становить 65 430,63 грн.
Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди 1 сума кредиту збільшується на 9 000 грн.
Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди 1 після збільшення суми кредиту загальна сума неповернутого позичальником кредиту складає 74 430,36 грн.
Орієнтовна загальна вартість кредиту за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування - 175 564,15 гривень (пункт 5 Додаткової угоди 1) п.7 Додаткової угоди 1 закріплює новий Графік платежів.
01 лютого 2024р. Позивач видав Відповідачу додатковий Кредит в загальному розмірі 9 000,00 грн. на картковий банківський рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.
Позивач зазначає, що в подальшому сторонами Договору строки виконання грошових зобов'язань Позичальника за Договором більше не переносились.
В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач частково здійснив платежі в рахунок погашення заборгованості. Строк виконання зобов'язань за договором не переносився. Відповідачем було здійснено платежі за договором у № 406835-КС-004 на суму 126 109,61 грн., відповідно до розрахунку заборгованості.
Позивач зазначає, станом на 17.10.2024 року заборгованість відповідача за договором становить 224 356,85, яка складається з: заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом - 67 142,03 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 157 214,82 грн.; заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією - 723,85 грн.
Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву грунтуються на тому, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування ним відповідачу, кредитних коштів на підставі Договору.
Відповідач зазначає, що відповідно до ст.617 ЦКУ передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Тому, у зв'язку із визнанням Торгово-промисловою палатою України військової агресії Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили), сторони за договором можуть припинити виконання зобов'язань, через неможливість їх виконання, без застосування відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій висловлює свою незгоду із аргументами, наведеними Відповідачем у його Відзиві в якості підстав для відмови у задоволенні позовних вимог та вважає, що вони не можуть розглядатись в якості підстав для відмови Позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положення ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до приписів ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено судом, 21.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою-підприємцем Радченко Лесею Миколаївною було укладено договір про надання кредиту № 406835-КС-004, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ЗУ "Про електронну комерцію".
Відповідно до п.1 Договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 75000 грн., строком на 24 тижні - до 07.05.2024 року на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору, кредит надається строком на 24 тижні. Термін дії договору до 07.05.2024 року.
Відповідно до пунктів 2, 2.1., 2.2., 3 Договору, протягом протягом строку кредитування проценти за користування Кредитом, нараховуються за ставкою, вказаною в пункті 1 Договору (стандартна - 2,000000% (фіксована) в день, знижена - 1,15012667% (фіксована ставка) в день) на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником Графіку платежів, зазначеного в пункті 3 Договору.
01.02.2024 року було укладено Додаткову угоду 1 до Договору про надання кредиту.
Додатковою угодою було визначено, що станом на 01.02.2024 року сума неповернутого кредиту становить 65 430,63 грн.
Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди 1 сума кредиту збільшується на 9 000 грн.
Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди 1 після збільшення суми кредиту загальна сума неповернутого позичальником кредиту складає 74 430,36 грн.
Орієнтовна загальна вартість кредиту за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування - 175 564,15 гривень (пункт 5 Додаткової угоди 1)
Положеннями ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач частково здійснив платежі в рахунок погашення заборгованості. Строк виконання зобов'язань за договором не переносився. Відповідачем було здійснено платежі за договором у № 406835-КС-004 на суму 126 109,61 грн., відповідно до розрахунку заборгованості.
Позивач зазначає, станом на 17.10.2024р. заборгованість відповідача за договором становить 224 356,85, яка складається з: заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом - 67 142,03 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 157 214,82 грн.; заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією - 723,85 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу вимог ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунок заборгованості в сумі 224 356,85, яка складається з: заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом - 67 142,03 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 157 214,82 грн.; заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією - 723,85 грн., суд відзначає правильність та обґрунтованість зазначених розрахунків, відповідно, наявність підстав для стягнення зазначених сум з відповідача.
Як вбачається з відзиву, наданого представником відповідача, той не заперечує фактів, що позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» є фінансовою установою відповідно до свідоцтва серії ФК № 880 від 06.04.2017 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Згідно даних візуальної форми послідовності дій Клієнта ФОП Радченко Леся Миколаївна та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» щодо укладання електронного Договору про надання кредиту 406835-КС-004 від 21.11.2021 року в інформаційно телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com.
В цей же день року клієнт, використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та
зайшов в особистий кабінет, надав всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту.
За таких обставин ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ФОП Радченко Леся Миколаївна пропозицію укласти Договір (оферту) № 406835-КС-004 про надання кредиту (Електронна форма).
В цей же день ФОП Радченко Леся Миколаївна прийняла (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 406835-КС-004 про надання кредиту (Електронна форма), на умовах визначених офертою.
Відповідно до п. 1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові копиті в розмірі 75 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом (процентну ставку, визначену цим Договором) у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям (надалі - Договір).
Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процента ставка: в день 2,0, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 11 250,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 75 000,00 грн. Термін дії Договору до 07.05.2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 195 000,00 грн. Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької господарської діяльності незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої загоном діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.
Згідно з п. 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Договору встановлено Графік платежів.
Умовами п. 5 Договору передбачена, що Позичальник підтверджує, про ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, зміст, суть, об'єм зобов'язань та погодження неухильно дотримуватись, укладаючи Договір.
Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, частиною другою ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Позичальник надав Кредитодавцю (його довіреним особам, та/або (колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь які доступні канали зв'язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, і т.п. (п. 7 Договору).
Відповідно до п. 8 Договору, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст.12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини Сторін регулюються законодавством України.
Згідно з п. 11 Договору, претензії приймаються за адресою Кредитодавця.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 406835-КС-004 про надання кредиту від 21.11.2021 року він надав відповідачу кредитні кошти у сумі 75 000, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача, що підтверджується скріншотом з платіжного мерчанту.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Бізнес позика» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак позивач вправі вимагати захисту своїх прав - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Про перерахування кредитних коштів позичальнику фінансова установа повинна мати беззаперечні належні докази руху коштів у безготівковому порядку з усіма належними реквізитами для ідентифікації платника, одержувача та призначення платежу, застосовування у спорі між сторонами положень про вірогідність доказів є неможливими.
Позивачем надано належні та допустимі докази перерахування ним відповідачу, а саме фізичній особі - підприємцю Радченко Лесі Миколаївни (в розумінні суб'єкта господарювання) 75 000, 00 грн. кредитних коштів на підставі Договору.
Як убачається з тексту позовної заяви, позивач просив суд витребувати у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вулиця Андріївська, 4, місто Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) документ (и) з інформацією про:
- підтвердження чи спростування, що держателем банківської картки (особою на чиє ім'я було емітовано банківську картку) № НОМЕР_2 , виданої (емітованої) АТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», є або була Радченко Леся Миколаївна;
- прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , виданої (емітованої) АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», на яку ТОВ «БІЗПОЗИКА» 21 листопада 2023р. були перераховані грошові кошти в загальному розмірі 75 000,00 грн., а 01 лютого 2024 року - грошові кошти в загальному розмірі 9 000,00 грн.;
- виписки про рух коштів по банківському рахунку, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , виданої (емітованої) АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», за період:
з 21 листопада 2023р. (видача кредиту) по 27 листопада 2023р. включно,
з 01 лютого 2024 року (видача додаткового кредиту) по 07 лютого 2024 року включно,
Дане клопотання позивача про витребування інформації судом задоволено.
Листом № КНО-07.8.5/2362БТ від 21.02.2025р. (вхідний № ГССО 6959/25 від 03.03.2025р.) АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» підтвердив витребувану інформацію, про перерахування кредитних коштів позивача на рахунок, що належить відповідачу.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача повідомив суду, що будь-яких інших рахунків у банківських установах відповідач не відкривала.
Заперечення відповідача про неможливість виконання позивачем умов вказаного договору в повному обсязі у зв'язку з введенням з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану судом до уваги не приймаються.
Дійсно, Торгово-промислова палата України 28 лютого 2022 року прийняла рішення, яким для всіх суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили).
Вищезазначене рішення Торгово-промислової палати України,розміщено у відкритому доступі на офіційному сайті Торгово-промислової палати України, як доказ настання форс-мажорних обставин.
Статтею 617 ЦКУ передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також, згідно положень ст.218 ГКУ, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином,у зв'язку із визнанням Торгово-промисловою палатою України військової агресії Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили), сторони за договором можуть припинити виконання зобов'язань,через неможливість їх виконання, без застосування відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Як зазначено у п.38 постанови ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. ( Постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17)
ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 (що прийнята після подання касаційної скарги у даній справі) зазначено,що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торговопромислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого
могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (Постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22)
Суд зазначає, що відповідач не надавав сертифікату ТПП України про неможливість виконання ним зобов"язань по укладеному договору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази та підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Cтягнути з Фізичної особи підприємця Радченко Лесі Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місцезнаходження (згідно ЄДРЮОФОПГФ): АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41084239, 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411):
а) заборгованість за Договором про надання кредиту № 406835-КС-004 від 21 листопада 2023р. в розмірі 224 356,85грн. (Двісті двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят шість грн. 85 коп.), з яких заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом 67142,03грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом 157 214,82 грн.; заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією - 723,85 грн.; суму судового збору у розмірі 2 692,28 (Дві тисячі шістьсот дев'яносто дві грн. 28 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено 25 березня 2025 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна